LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Літературна група "Митуса" в західноукраїнському літературному процесі 1920-х рр.

Львівський національний університет

імені Івана Франка





СИРОТА ЛІЛІЯ БОГДАНІВНА



УДК 821.161.2'02"19"(092 Митуса)




ЛІТЕРАТУРНА ГРУПА "МИТУСА"

В ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОМУ

ЛІТЕРАТУРНОМУ ПРОЦЕСІ 1920-х рр.



10.01.01 – українська література




АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук





ЛЬВІВ – 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у відділі української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

Ільницький Микола Миколайович,

Львівський національний університет

імені Івана Франка,

професор кафедри української

літератури ім. М.Возняка

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Мельничук Богдан Іванович,

Чернівецький державний університет

ім. Ю.Федьковича, завідувач

кафедри української літератури

кандидат філологічних наук

Піхманець Роман Володимирович,

Прикарпатський університет

ім. В.Стефаника,

доцент кафедри української літератури

Провідна установа: Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І.Я.Франка

Міністерства освіти і науки України, кафедра української літератури м. Дрогобич, Львівська область


Захист відбудеться 31 жовтня 2000 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.35.051.06 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Університетська, 1.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79005, м.Львів, вул. Драгоманова, 5).

Автореферат розісланий 30 вересня 2000 р.



Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,

кандидат філологічних наук, доцент З.М.Терлак


Загальна характеристика роботи


Актуальність теми дослідження. Український літературний модернізм складався так, що в певні періоди зазнавали піднесення одні течії, паралельно зароджувалися інші, забезпечуючи можливості творчих пошуків. Виходячи з положення, що модернізм – складна естетична система, вважаємо актуальною проблему вивчення його на всіх етапах розвитку і у всіх відгалуженнях. Деякі дослідники виявляли посилений інтерес до тих явищ, котрі стосуються вузлових проблем літературного процесу, а також до постатей, що репрезентують найвищі досягнення певного періоду. Тим часом, поза увагою залишалися явища і події, які хоч і не були визначальними, та все ж відігравали певну роль в активізації літературного життя. Це особливо стосується літературного процесу початку 20-х рр. ХХ ст. Можна стверджувати, що діяльність львівської групи "Митуса", яка становить важливий епізод українського модерністського руху, не представлена в історії української літератури з достатньою повнотою, не посіла того місця, на яке заслуговує. Імена її учасників (Р.Купчинський, О.Бабій, Ю.Шкрумеляк) донедавна замовчувалися, крім хіба що В.Бобинського. Отже, актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю всебічно розкрити літературно-критичну і поетичну спадщину митусівців, простежити діяльність їх групи, її зв'язок із загальноєвропейським літературним рухом, показати вклад у розвиток українського модернізму. Це визначає предмет дослідження.

Об'єктом наукової роботи є творчість учасників літературної групи "Митуса": поетичні твори (опубліковані і рукописні), літературно-критичні статті і рецензії. До аналізу залучаємо факти суспільного та культурного життя Західної України того часу, необхідні для з'ясування мистецької орієнтації групи.

Стан дослідження теми. Група "Митуса" як літературно-мистецьке явище досі не стала об'єктом такого глибокого наукового аналізу, як, приміром, "Молода Муза", "Українська Хата" чи "Празька школа". Літературна діяльність "Митуси" вивчалася в Україні і поза її межами у контексті історії українського модернізму, зокрема західноукраїнського.

Можна виділити кілька етапів у підході до творчості представників цієї групи. Учасники тогочасного літературного процесу (О.Бабій, В.Дорошенко, К.Лавринович (К.Поліщук), Меріям (Г.Лужницький), А.Павлюк та ін.) вбачали у ній розклад символізму, формування літератури з "новими словами і кличами", "міцними барвами", "з великим запасом сил"1.

Другим етапом вивчення групи були 1930-ті роки. Студії велися над стилем письменників, ширше аналізувалося літературне життя 1920-х рр., називалися домінанти у течіях, напрямах. У статтяхБ.-І.Антонича, Я.Гординського, Є.-Ю.Пеленського, Ф.Якубовського здійснено спроби розмежування українського модернізму на окремі течії, показано вплив символізму на творчість митусівців, встановлено тенденцію до вичерпаності цієї течії. Однією з рис тогочасної літератури критики вважали синтетизм – творення нового стилю, зокрема на основі символізму2. У контексті аналізу художнього процесу розглядалася творчість "Митуси", визначався її внесок в український символізм3.

З середини 30-х до кінця 80-х років у підрадянській Україні імена митусівців побіжно згадувалися в зв'язку з вивченням віршів В.Бобинського у статтях С.Трофимука, М.Дубини, Б.Турганова 4.

Зате ширше студіювання феномену "Митуси" велося за кордоном. Завдяки науковим працям Ю.Лавріненка, Яра Славутича, Ю.Шереха, М.Неврлого, Р.Олійника-Рахманного та інших ця літературна група не стала забутим явищем. Дослідники віднаходили глибокі сліди символізму у її творчості, визначили 1920-і рр. як "перехідний клімат доби", період перших стадій кристалізації5.

Новим етапом у вивченні літературної групи "Митуса" стали праці М.Ільницького і Т.Салиги. Автори розглядають явища західноукраїнського літературного життя як невід'ємну частину загальноукраїнського процесу, підкреслюючи його "двоколійність", інваріантність. Аналізуючи творчість В.Бобинського, О.Бабія, Р.Купчинського, Ю.Шкрумеляка як представників стрілецької поезії, згодом зорієнтованих на поетику символізму київського зразку, дослідники виділяють два джерела символізму "Митуси" – "Молоду Музу" і "Музагет"6. Їх метою було дати аналіз футуризму, символізму, неокласицизму, імпресіонізму, показати спорідненість світоглядних і стильових рис творчості письменників Західної України, Наддніпрянщини та еміграції, окреслити важливі тенденції "крізь призму найпомітніших творчих індивідуальностей"7. Крім цього, вони виявили і ввели