LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Літературна група "Митуса" в західноукраїнському літературному процесі 1920-х рр.

у науковий обіг багато нових фактів. Все це дозволило їм переоцінити події і явища модернізму, показати особливість естетичної позиції "Митуси", акцентувати увагу на філософській та народнопісенній основі їх творчості, ствердити (зокрема у статтях Т.Салиги) попри домінування символізму, риси імпресіонізму, неоромантизму тощо.

Останнім часом творчість митусівців досліджували І.Гущак та О.Астаф'єв, які їх поезію пов'язали з новим етапом української літератури ХХ ст., зокрема пошуками еміграції8.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисертація виконувалась як складова частина теми "Література Західної України в системі ідей національно-культурного відродження", над якою у 1994-1996 рр. працював колектив відділу української літератури Інституту українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України.

Метою роботи є здійснити цілісний аналіз творчості представників літературної групи "Митуса", осмислити її вклад у західноукраїнський художній процес 20-х рр. ХХ ст.

Комплексне дослідження феномену групи передбачає вирішення таких завдань:

  • висвітлити організаційні етапи формування "Митуси";

  • вивчити її діяльність, з'ясувати причини розпаду;

  • розкрити специфіку модерністського дискурсу митусівців;

  • окреслити риси індивідуального стилю учасників групи (В.Бобинського, Р.Купчинського, О.Бабія, Ю.Шкрумеляка);

  • визначити внесок групи в розвиток західноукраїнського модернізму і українського загалом.

    Теоретико-методологічну основу роботи складають праці С.Павличко, Т.Гундорової, М.Жулинського, В.Моренця, Ю.Коваліва, у яких комплексно проаналізовано явище українського модернізму. Важливою основою вивчення літературної групи "Митуса" стали книги зарубіжних вчених про специфіку перехідних етапів розвитку літератури, зокрема і післясимволістського (Р.Поджіоллі, А.Барре, Р.Лікова). Дослідження проведене за допомогою формального, системно-типологічного та історико-порівняльного методів, оскільки спільна естетична орієнтація стала базою згуртування і вирізнення "Митуси".

    Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вона є першою спробою цілісного аналізу літературної групи "Митуса". Творчість В.Бобинського, Р.Купчинського, О.Бабія, Ю.Шкрумеляка розглядається з позиції їх місця і ролі в західноукраїнському художньому процесі, а також в загальноукраїнському модерністському русі. Дисертантка звертає увагу не лише на риси символізму, які вже висвітлювалися у наукових роботах, але й виділяє нові ознаки, що відповідали тогочасній авангардній орієнтації літератури. Наше дослідження стверджує спрямованість групи на вихід із символістської художньої системи шляхом її подальшого розвитку, переростання в нове естетичне явище.

    У науковий обіг вперше введена рукописна збірка Р.Купчинського "Село". Виявлено твори В.Бобинського, які не ввійшли до останнього найповнішого (1990 р.) видання його поезій, статей, перекладів. Досліджено невідомі сторінки біографій митусівців, розширено хронологічні рамки існування групи.

    Джерелами дослідження були опубліковані твори та художні тексти, їх варіанти, рецензії, епістолярія, спогади представників групи, виявлені дисертанткою у відділі рукописів ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України, Державному архіві Львівської області, Центральному державному історичному архіві України у Львові.

    Практичне значення дисертації полягає у розширенні знань про західноукраїнський літературний процес 20-х рр. XX ст. Результати дослідження можуть бути використані у викладанні спецкурсів та спецсемінарів у вузах, написанні розділів підручників для вищої школи.

    Апробація дослідження здійснена при обговоренні дисертації на засіданні відділу української літератури Інституту українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України. Головні її положення лягли в основу доповідей та повідомлень на Шостій, Восьмій та Десятій сесіях НТШ (Львів, 1995, 1997, 1999), Звітної наукової конференції Львівського національного університету ім. І.Франка за 1998 р., Міжнародних конференцій: "Рукописна україніка у фондах Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника та проблеми створення інформаційного банку даних (Львів, 1996), "Українсько-польські відносини в Галичині у XX ст." (Івано-Франківськ, 1997), "Українська філологія: школи, постаті, проблеми" (Львів, 1998). Результати дисертації опубліковано у 7 статтях.

    Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, 4 розділів, висновків, списку використаних джерел (298 позицій). Повний обсяг роботи 165 с.


    Основний зміст дисертації

    У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, розкрито стан її наукового вивчення, сформульовані мета, завдання, окреслені теоретико-методологічна база, новизна і практичне значення.

    Перший розділ "Літературна група "Митуса" як організатор культурного життя в Західній Україні 1920-х рр." складається з трьох підрозділів, у яких показано етапи формування львівської групи і діяльність її представників (1.1), охарактеризовано оточення, яке сприяло реалізації творчих планів поетів. Зокрема досліджено їх зв'язки з українською еміграцією у Польщі і Чехословаччині (літературно-мистецьким товариством "Сонцецвіт" (Тарнів), М.Вороним, А.Павлюком, М.Обідним), митцями з Наддніпрянщини, що переїхали до Львова (П.Ковжуном, К.Поліщуком, Г.Орлівною), місцевою інтелігенцією (Л.Лепким, М.Матіївим-Мельником, В.Софронівим-Левицьким) (1.2). Крім цього, у розділі розкрито причини занепаду групи, проаналізована діяльність представників після її розпаду (1.3).

    У цій частині дисертації показано, що виразна націозорієнтованість львівських митців була зумовлена патріотичним піднесенням періоду визвольних змагань українського народу. Спільно пройдені життєві дороги визначили їх ідейно-естетичні переконання, вплинули на вибір художніх орієнтирів, пришвидшили утворення групи. Творчість поетів розпочалася в час розгортання стрілецького руху. В.Бобинський, Р.Купчинський, О.Бабій, Ю.Шкрумеляк брали активну участь у воєнних походах, разом з іншими січовими стрільцями створили "Артистичну горстку" при Пресовій Кватирі, зокрема групу піснярів. Миколаїв, Борщів, Стрий, Тернопіль, Кам'янець-Подільський, Староконстянтинів та інші містечка України на деякий час стали центрами культурної праці українських військовиків, серед яких були львівські поети. Вони видавали журнали "Шляхи", "Червона калина", газети "Стрілець", "Стрілецька думка", стрілецькі календарі і календарі "Просвіти", укладали антології творів, співаники, публікували власні книги.

    Перебування у Кам'янці-Подільському і Києві у 1918-1920 рр. В.Бобинського, Р.Купчинського, О.Бабія і Ю.Шкрумеляка сприяло їх творчому зростанню завдяки ознайомленню з


  •