LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Літературна історія літописних оповідань про хрещення Русі (XI - XVIII ст.)

24


Херсонський державний університет








РУССОВА Владлєна Миколаївна


УДК 821.161.2


ЛІТЕРАТУРНА ІСТОРІЯ ЛІТОПИСНИХ ОПОВІДАНЬ

ПРО ХРЕЩЕННЯ РУСІ (ХІ-ХVІІІ СТ.)




10.01.01 – українська література




Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук












Херсон-2008


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі давньої української літератури Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України.

Науковий керівник – доктор філологічних наук, чл.-кор. НАН України

СулимаМикола Матвійович,

Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України,

заступник директора Інституту літератури

ім.Т.Г.Шевченка НАН України.

Офіційні опоненти – доктор філологічних наук, професор

БІЛОУСПетро Васильович,

Житомирський державний університет ім. Івана Франка,

професор кафедри української літератури;


кандидат філологічних наук, доцент

ПоплавськаНаталя Миколаївна,

Тернопільський національний педагогічний університет

ім. Володимира Гнатюка,

доцент кафедри історії української літератури.


Захист відбудеться "10" жовтня 2008 року о 15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.053.02 у Херсонському державному університеті, за адресою: 73000, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного університету (73000, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27).


Автореферат розісланий "11" вересня 2008 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.М.Стеценко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Перед сучасною українською медієвістикою повсякчасно стоїть проблема дослідження літературної спадщини Київської Русі, зокрема літописної традиції, котра, починаючи від "Повісті минулих літ", спиралася не лише на певну ідеологічну, політичну основу, обслуговуючи інтереси передусім державної і церковної еліти, а й культивувала естетичні засади словесного мистецтва свого часу, зокрема візантійську естетику через запозичений хронографічний, агіографічний, дидактичний канони, а також переймала автохтонну образність уснопоетичних жанрів.

Літературний канон оповідей про хрещення Русі був сформований ще в "Повісті минулих літ" (далі ПМЛ). Саме він ліг в основу подальших літературних обробок у давній історіографічній та агіографічній традиції українською, польською, російською мовами. Літописні оповіді складаються із переказів про мандрівку на Русь апостола Андрія Первозванного, про хрещення княгині Ольги в Константинополі, про вибір віри князем Володимиром, хрещення його та киян. Вони й стали підгрунтям для пізніших інтерпретацій давніх подій і постатей у нових історичних умовах і суспільно-політичних ситуаціях.

Проблема тих інтерпретацій привернула увагу дослідників ще у ХVІІІ ст. (М.Карамзін). Пізніше вивчався здебільшого історичний зміст і контекст старокиївських оповідей (М.Костомаров, О.Соболевський, О.Шахматов, І.Франко, І.Огієнко). Новочасні вчені (Б.Рибаков, Д.Лихачов, О.Кузьмін, М.Мур'янов, М.Брайчевський, С.Крамар, А.Великий, О.Рапов та ін.) вдавалися до текстуального аналізу літописних оповідей, але переважно здійснювали це з метою з'ясування особливостей тлумачення давніх подій, які мали важливе значення для духовної історії східнослов'янських етносів. Контури літературної історії оповідей про хрещення Русі лише окреслено у працях Д.Абрамовича, Г.Павленко, О.Барана. Донедавна обережність у розробці цієї теми була зумовлена певною ідеологічною упередженістю, продиктованою офіційною радянською доктриною.

Отож, відтепер набуває актуальності: а) ретельніше дослідження витоків оповідей про хрещення Русі і вивчення їх подальших трансформацій в українській літературі ХІ-ХVІІІ ст.; б) зосередження на особливостях літературної обробки літописних оповідань у різних за жанром творах, які з'явилися і функціонували у відмінних культурно-художніх епохах. Розв'язання цих двох питань дасть можливість із більшою достовірністю та упевненістю говорити про розвиток традицій у давній українській літературі, про специфіку художньої творчості давнього часу, про естетичні орієнтири письменників, про взаємодію літературних жанрів, про зв'язок давнього українського письменства з іншими літературами.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у відділі давньої української літератури Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України у межах теми НДР "Академічна історія української літератури", № РК 01010002081. Тема затверджена на засіданні Бюро наукової ради НАН України з проблеми "Класична спадщина та сучасна художня література" при Інституті літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України (протокол № 2 від 15 червня 2000 року).

Мета дисертації полягає у науковому аналізі інтерпретацій та літературних обробок літописних оповідей про християнізацію Русі в українській літературі ХІ-ХVІІІ ст. Для реалізації мети поставлені такі завдання:

  • здійснити текстологічний аналіз літописних оповідей про апостола Андрія, хрещення Ольги, прийняття християнства Володимиром і хрещення киян;

  • виділити літературний аспект в історії хрещення Русі та формування літописного канону оповідей про цю подію;

  • виявити стильові особливості досліджуваних оповідей у давньоукраїнських літописах, кройніках, синопсисах та житіях;

  • простежити контактно-генетичні зв'язки давньоукраїнського письменства із сусідніми літературами (польською, російською), де також оброблялися оповіді про хрещенні Русі;

  • з'ясувати прояви літописної традиції старокиївського періоду в українській літературі епохи Бароко;

  • означити літературну обробку легенд про хрещення Русі як творчу перспективу.

Об'єктом дослідження є: історіографічна та житійна проза України від часів Київської Русі до кінця ХVІІІ століття, українська історична драма ХVІІІ ст., а також польська та російська історіографічна проза ХV-ХVІІІ ст.

Предмет дослідження – оповіді про хрещення Ольги та хрещення Русі Володимиром в українських літописах, кройніках, синопсисах, житіях та історичній драмі ХVІІІ ст.

Теоретико-методологічною основою роботи є праці вітчизняних та зарубіжних учених медієвістів, істориків української та зарубіжної літератури, фахівців із фольклористики, теорії літератури, філософії і релігієзнавства ХІХ-ХХІ століть: М.Максимовича, І.Франка, М.Грушевського, О.Соболевського, О.Шахматова, Д.Чижевського, М.Гальковського, Д.Лихачова, О.Мишанича, І.Огієнка, В.Крекотня, М.Брайчевського, О.Рапова, А.Рогова, Б.Рибакова, О.Кузьміна, Н.Щавельової, Ю.Ісіченка, М.Сулими, І.Данилевського, О.Александрова, В.Шевчука, П.Білоуса, В.Горського та інших.

У роботі використано принципи конкретно-історичного підходу до аналізу літературних та історико-літературних джерел. Для