LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Літературна історія літописних оповідань про хрещення Русі (XI - XVIII ст.)

інтерпретації літописних, житійних текстів та драми застосовуються герменевтичний, історико-функціональний, порівняльно-типологічний та порівняльно-історичний методи дослідження.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що в ній уперше в українському літературознавстві проаналізовано літературну історію літописних оповідей про хрещення Русі в давньоукраїнській історіографічній, агіографічній прозі та історичній драмі, а також у деяких творах польської та російської давньої хронографії; на сучасній теоретичній основі літературних обробок визначено особливості ідейно-художніх трансформацій літописних оповідей у добу Середньовіччя і добу Бароко; систематизовано наукові дані про генезу і наступну інтерпретацію міфів і легенд про хрещення Русі; окреслено літературний канон оповідей про хрещення Русі; здійснено порівняльний аналіз цих оповідей, вміщених у різних літературних джерелах давнього часу; доведено, що літописні оповіді про хрещення Русі мають не лише ідеологічний зміст, а й відзначаються виразною художньою образністю; запропоновано авторські версії і тлумачення ґенези літописних оповідей про хрещення Русі; з'ясовано впливи традицій старокиївської літератури на прозові та драматичні жанри української літератури Бароко.

Теоретичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні літературної обробки оповідей про хрещення Русі як творчої перспективи та актуалізації проблеми тяглості літературного процесу в Україні ХІ-ХVІІІ ст.

Практичне значення результатів дослідження полягає у тому, що їх можна використати у викладанні історії української літератури, історії культури України, релігієзнавства, у розробці спецкурсів та спецсемінарів у вищій школі, у написанні шкільних та вузівських підручників.

Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорена на засіданні відділу давньої української літератури Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України. Її матеріали були представлені на міжнародній науковій конференції "Християнство і слов'янські культури. До 2000-річчя Християнства" (Київ, 17-19.04.2000 р.), на V Міжнародному Конгресі Асоціації Україністів (Чернівці, 26-29.08.2002 р.), на науковій конференції "Українська державність: проблеми історії, права, економіки, мовознавства, філософії, політології та культури" (Миколаїв – Одеса, 26.05.2001 р.), на V Всеукраїнській науково-теоретичній конференції молодих учених (Київ, 18-19.06.2002 р.), на Всеукраїнській науковій конференції "Міф у політиці й літературі" (Миколаїв, 03.04.2003 р.), на VII Міжнародній науковій конференції молодих учених (Київ, 24-06.06.2004 р.), на VIII Міжнародній конференції молодих учених (Київ, 21-23.06.2005 р.), на Міжнародному симпозіумі "Візуалізація образу дитини в літературі" (Львів, 11-13.04.2007 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано п'ять статей у фахових виданнях.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, структурованих на підрозділи, висновків та списку використаних джерел (225 позицій). Загальний обсяг роботи – 187 сторінок. Основний текст складає 172 сторінок.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, окреслено основні ключові поняття і термінологічну базу, сформульовано мету та завдання роботи, визначено теоретико-методологічну основу, новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів дослідження. Подано інформацію про апробацію роботи та публікацію основних положень дисертаційної роботи.

У першому розділі дисертації "Структура літописного оповідання про хрещення Русі" викладаються загальні методологічні і теоретико-літературні засади вивчення літературної історії літописних оповідей про ранню християнізацію Києво-Руської землі.

У підрозділі 1.1. "Літопис як літературний текст"акцентується літературність історіографічних пам'яток, зокрема ПМЛ, де чимало сюжетів, зокрема і сюжет про хрещення Русі, являють собою літописні легенди, котрі формувалися за принципом художнього компонування твору: в їх основі лежить певний конкретний історичний факт, що з часом обріс художніми домислами й деталями і поступово трансформувався в образний текст, перетворившись на літературну легенду.

У підрозділі 1.2. "Хрещення Русі: історичний та літературний аспекти" розглядаються історичні передумови прийняття християнства на Русі, суспільно-політичне тривання процесу ранньої християнізації та наслідки цього процесу для релігійного і, загалом, культурного життя на руських землях. Показано на конкретних прикладах, як ця епохальна подія в історичному бутті Русі вперше була відображена у писемних пам'ятках ("Слово про Закон та Благодать" Іларіона, "Пам'ять і похвала князю Володимиру" Іакова Мниха, "Звичайне житіє Володимира", "Житіє Володимира особливого складу", "Проложне житіє" і, нарешті, ПМЛ). Як видно з писемних джерел, завданням руських авторів було возвеличити Володимира як першохрестителя. "Корсунська легенда" була спеціально скомпонована із уснопоетичних та книжних джерел, що породило певні суперечності та розбіжності у трактуванні давніх подій.

У підрозділі 1.3. "Формування літописного канону оповіді про хрещення Русі" характеризується принцип складання тексту ПМЛ загалом та оповідей про хрещення Русі зокрема. Тут дисертант спирається на ґрунтовні дослідження М.Костомарова, М.Грушевського, І.Франка, О.Шахматова, Л.Махновця і доходить висновку, що означені літописні оповіді становлять собою "цикл оповідок", об'єднаних одним стратегічним задумом і однією темою, хоч ті оповідки розосереджені у різних місцях літопису – згідно із хронологічним принципом літописного викладу матеріалу. Є всі підстави стверджувати, що саме у ПМЛ остаточно сформувався літописний канон легенди про хрещення Русі, але цей процес відбувався поступово і різними шляхами. У дисертації простежено, як формувалася оповідка про мандрівку апостола Андрія на Русь, про хрещення Аскольда і Діра, про просвітницьку діяльність Кирила і Мефодія, про договір Ігоря із Візантією, про хрещення княгині Ольги, князя Володимира та мешканців Києва. Дисертант доводить, що цикл оповідей про ранню християнізацію Русі сформувався із усних та книжних джерел. Літописці зважено відбирали матеріал для того, щоб провести крізь свій твір християнську ідею, часом не дбаючи про правдивість, достовірність, історичність зображення, працюючи як письменники, редактори, упорядники, цензори, просіюючи крізь сито релігійної пильності розрізнені відомості.

У підрозділі 1.4. "Літературна обробка літописних легенд як творча перспектива" відзначено, що літописні оповіді про хрещення Русі – у тому вигляді, як вони сформувалися у ПМЛ – включають у себе певні мотиви, міфологізовані образи. Таке розуміння літописних оповідей спонукає розглядати їх як своєрідний літературний прототип, інваріант, що зазнав літературної обробки у наступні століття розвитку українського письменства у руслі літописної та агіографічної традиції, а також породив певні ремінісценції у сусідніх літературах – польській та російській. Відтак це визначає методологічний підхід до специфіки таких інтерпретацій, що спирається на теорію літературних трансформацій, обґрунтовану сучасним українським літературознавцем А.Нямцу, яка полягає у "здійсненні" системної сукупності інтегральних ознак, найважливішими з яких є: широта