LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Літературна критика Дж.Х.Міллера: трансформація західноєвропейських теорій

свідомості";

  • актуалізувати основні положення концепції "осягнення свідомості";

  • обґрунтувати зміст деконструктивістських пошуків Дж.Х. Міллера;

  • виявити особливості діалогу й полеміки між Дж.Х. Міллером, П. де Маном, Ж. Дерріда щодо статусу теорії літератури;

  • осмислити конституальні аспекти "етики прочитання";

  • акцентувати методологічні чинники і методологічну значущість концепцій Дж. Х. Міллера.

    Об'єктом дослідження дисертації є найбільш репрезентативні напрацювання з наукового доробку Дж.Х. Міллера: Charles Dickens: The World of His Novels (Чарльз Діккенс: світ його романів) (1958), The Disappearance of God: Five Nineteenth-Century Writers (Зникнення Бога: п'ять письменників ХІХ століття) (1963), Poets of Reality: Six Twentieth-Century Writers (Поети реальності: шість письменників ХХ століття) (1965), The Form of Victorian Fiction (Форма Вікторіанської прози) (1968), Thomas Hardy: Distance and Desire (Томас Гарді: віддаленість і притягання) (1970), Fiction and Repetition: Seven English Novels (Література і повтор: сім англійських романів) (1982), The Ethics of Reading (Етика прочитання) (1986), Victorian Subjects (Вікторіанські теми) (1990), Ariadne's Thread: Story Lines (Нитка Аріадни: лінії оповіді) (1992), Others (Інші) (2001). До об'єкта дослідження включені деякі інтерв'ю Дж.Х. Міллера, а також літературно-критичний доробок, що не ввійшов до тексту монографій, з метою висвітлення як найповнішої картини формування його наукових засад, уподобань, спрямувань.

    До аналізу залучені ті праці, що були введені в науковий обіг світового літературознавства і привернули значну увагу науковців, хоча здебільшого маловідомі у вітчизняному. Добір робіт підпорядковувався меті виявити як типологічні особливості європейської та американської феноменології, деконструктивізму, так і їх розбіжності, розкрити зміст полеміки між Старим і Новим світами у сфері літературознавства.

    Предметом дослідження є:

    • розкриття повноти і глибини змісту понять "феноменологія", "деконструктивізм" в їх американській модифікації як таких, що знайшли втілення в концепціях "естетичної ідентичності" та "етики прочитання" у типологічній співвіднесеності з концепціями Женевської школи "критики свідомості" Ж. Пуле, а також П. де Мана та Ж. Дерріда;

    • осмислення методики перехідності феноменологічності і деконструктивності від європейської до американської модифікацій;

    • осягнення методологічної значущості концепцій Дж.Х. Міллера, процесу реалізації її (значущості) в методологічних новаціях.

    Методологічними засадами дисертації є напрацювання Ж. Дерріда, П. де Мана, Ж. Пуле, що обумовили наукові пошуки й відкриття Дж.Х. Міллера; критичні розробки і відгуки на роботи американського критика О. Вайнштейн, М. Гіршмана, І. Ільїна, О. Козлова, М. Крігера, У. Кеїна, Дж. Лоунсберга, О. Михайлова, О. Ніколюкіна, О. Цурганової; компаративні дослідження Р. Гром'яка, І. Лімборського, Д. Наливайка, що сприяли розробці методики аналізу виявленої проблеми. У зв'язку з цим бралися до уваги також наукові праці Т. Денисової, Д. Затонського.

    Конкретна методика дослідження ґрунтується на застосуванні декількох типів компаративного аналізу: контактного, типологічного, генетичного. Мета й завдання дисертації обумовили необхідність застосування системної та описової методик.

    Наукова новизна дисертації визначається тим, що в ній уперше в українському літературознавстві зроблена спроба ввести у вітчизняний науковий обіг творчий доробок відомого американського критика Дж.Х. Міллера. У зв'язку з цим здійснений аналіз ключових аспектів феноменологічних і деконструктивістських концепцій науковця в їх типологічній співвіднесеності із західноєвропейськими. Це дозволяє, по-перше, поглибити, увиразнити зміст понять "феноменологія", "деконструктивізм"; по-друге, осягнути набутки американської та європейської шкіл у цьому напрямі і в їх самодостатності, і в типологічній співвіднесеності; по-третє, осмислити можливості й тенденції розвитку сучасного літературознавства під кутом зору феноменології та деконструктивізму.

    Теоретичне значення дисертації вбачається в можливості застосування результатів уведеного в науковий обіг фактичного матеріалу в процесі викладання курсів "Історія зарубіжної літератури", "Історія літературної критики", "Вступ до літературознавства", "Теорія літератури". Результати дослідження продукують подальші наукові пошуки.

    Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження були апробовані на міжнародних конференціях: "Проблеми сучасного зарубіжного літературознавства і мистецтва" (Севастопольський національний технічний університет, 2001, 2002, 2003); на всеукраїнських: "Нові підходи до філології у вищій школі" (Запорізький державний університет, 2002), "Література в контексті культури" (Дніпропетровський національний університет, 2004, 2005); наукових конференціях Таврійського національного університету ім. В. Вернадського 2002, 2004; "Проблеми сучасного зарубіжного літературознавства" (Севастопольський національний технічний університет, 2004, 2005, 2006).

    Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел (197 позицій). Дослідження викладене на 178 сторінках, з них 161 сторінка основного тексту.


    Основний зміст дисертації


    У Вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету й завдання роботи, наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів.

    У першому розділі "Дж.Х. Міллер в оцінках зарубіжного і вітчизняного літературознавства" висвітлюється "проблема Міллера" з позиції зарубіжних і вітчизняних науковців, акцентується плюралізм думок, увиразнюється сенс і зміст наукових новацій американського критика, актуалізується необхідність їх дослідження в компаративному аспекті.

    У підрозділі 1.1. "Критична думка Дж.Х. Міллера як об'єкт оцінки зарубіжних науковців" підкреслюється, що концепції Дж.Х. Міллера завжди викликали значний інтерес. Науковці жваво реагували на його пошуки, знахідки, свідченням чого є численна кількість публікацій з цього питання. Щодо жанрового розмаїття, то здебільшого це були статті. Ні американська, ні західноєвропейська критика, з якими Міллер був органічно пов'язаний, так і не спромоглися дати ґрунтовну оцінку набутку вченого в його цілісності, всеосяжності спрямувань.

    Дж.Х. Міллер привернув увагу критиків-співвітчизників, коли вийшли у світ його феноменологічні праці, зокрема "Чарльз Діккенс: світ його романів" (1958), "Зникнення Бога:


  •