LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Літературна критика російської еміграції 20 - 30-х рр. ХХ ст. Етико-естетичні і жанрово-стильові параметри

еміграції 1920-30-х років // Російська література напередодні третього тисячоліття. Висновки та проблеми дослідження: Зб. наукових праць. - К.: Логос, 2002. - С. 304-308.

Додаткові публікації:

6. Новікова О.В. Культурологічна проблема "Схід – Захід" у книзі Г.Адамовича "Коментарі" // Російська література XX століття: підсумки сторіччя: Збірник праць міжнародної наукової конференції молодих учених. - Санкт-Петербург: СПбГТУ, 2001. - С. 101-104.

7. Новікова О.В. Поетика жанру рецензії в літературній критиці російської еміграції першої хвилі // Слов'янські літератури в контексті світової: Мат.-ли V міжн. наук. конф.:Теоретичні проблеми літературознавства: Світова література: проблеми взаємодії і взаємозв`язків. - Ч.2. - Мінськ: БДУ, 2001. - С. 62-67.

8. Новікова О.В. Культурологічна проблема "Схід-Захід" у висвітленні літературної критики російської еміграції першої хвилі // Російська література XX століття: підсумки сторіччя. Тези доповідей. - Санкт-Петербург, 2001. - С. 25-26.

9. Новікова О.В. Поетика художньої картини "світу літературного процесу" у критиці російської еміграції 1920-40-х років // Сьомі міжнародні читання молодих учених пам'яті Л.Я.Лівшиця. - Харків, 2002. - С. 37





АНОТАЦІЯ

Новікова О.В. Літературна критика російської еміграції 20-30-х рр. XX ст. Етико-естетичні і жанрово-стильові параметри. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.02 – російська література. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2002.

У дисертації вперше досліджено літературну критику російської еміграції 20-30-х рр. XX століття в контексті її етико-естетичних і жанрово-стильових параметрів. На матеріалі численних літературно-критичних праць розкрито риси культурно-історичної парадигми літературної критики еміграції, проаналізовано систему жанрово-стильових форм, відзначено найбільш яскраві риси індивідуальної творчої манери таких критиків, як Д.Мережковський, З.Гіппіус, М.Слонім, Г.Адамович, В.Ходасевич та ін. Підкреслено, що система аксіологічних орієнтирів, зафіксована в ній, значною мірою відрізняється від тієї, що існувала в Росії як до революції, так і особливо у післяжовтневий період. У дисертації доведено, що в нових умовах відбулася дискредитація багатьох цінностей як таких і в самій дійсності сформувалися нові системи аксіологічних координат. Вони й знайшли своє відображення в літературно-критичних роботах російської еміграції 20-30-х рр. XX століття.

Ключові слова: літературно-критична діяльність, система аксіологічних орієнтацій, культурно-історичний контекст, жанр.



АННОТАЦИЯ

Новикова Е.В. Литературная критика русской эмиграции 20-30-х гг. XX в. Этико-эстетические и жанрово-стилевые параметры. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.02 – русская литература. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2002.

В работе впервые предпринята попытка комплексного исследования литературной критики русской эмиграции 20-30-х гг. XX в. Выявлена система основных аксиологических координат большинства критических сочинений. Определены особенности культурно-исторической парадигмы эмигрантской литературной критики. Проанализирована система этико-эстетических и жанрово-стилевых параметров, характерных для критики русской эмиграции 20-30-х гг. XX в.

Для большинства критических работ, связанных, в основном, с разрешением вопроса о развитии русской литературы в эмиграции, характерно доминирование аскиологических оппозиций (прошлое - настоящее, новая - старая жизнь, исконное - чужеземное).

Для полемических статей эмигрантов, освещающих вопрос о художественной ценности эмигрантской литературы, характерно доминирование идеологического оценочного комплекса (большевизм, классовость, цензура), а также синтез политических и эстетических категорий.

Специфика критической интерпретации в эмиграции определяется обращением к русской классической литературе, творчеству Пушкина, Л.Толстого, Достоевского, Чехова. Стремление сохранять и развивать ценности национальной культуры и истории в свете аксиологической системы объясняется как противопоставление ценностей прошлого ценностям настоящего. Для эмигрантской критики характерно взаимодействие с европейским литературным контекстом, что связано с естественным для эмигрантов стремлением осмыслить новую историческую реальность.

В результате исследования выяснено, что система аксиологических ориентиров, которая зафиксирована в работах критиков русской эмиграции, значительно отличается от той, что существовала в России до революции, когда категориальный аксиологический аппарат включал общечеловеческие, христианские, или альтернативные им – революционные ценности. В новых условиях эта бинарная оппозиция была разрушена в связи с дискредитацией многих ценностей как таковых и появлением в самой действительности новых аксиологических ориентаций, которые нашли свое отражение в литературно-критических работах русской эмиграции 20-30-х годов XX века.

Ключевые слова: литературно-критическая деятельность, система аксиологических ориентаций, критический контекст, жанр.



SUMMARY

Novikova O.V. The Literary Criticism of the Russian Emigration Literature of the 20`s-30`s of the XX th centure. Ethics-Aesthetics and genre-style parameters. – Manuscript.

Thesis for Candidate of Philology Degree in Speciality 10.01.02. – Russian Literature. – Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv, 2002.

Literary criticism of the Russian emigration of the 20`s-30`s of the XX th centure was firstly investigated in connection with its ethics-aesthetics and genre-style parameters.

General outline of the culture-historical paradigm of the emigrant literary critics was revealed in the vast material of the numerous literary critical works. The most important and vivid traits of creative style by Merezhkovsky, Gippius, Slonim, Hodasevich was noted.

It is outlined the system of axiological orienting to be fixed in it, differs greatly from the those existing in Russia as before the revolution and the same way in the post-october period.

Thesis has proved that a lot of values were discriditated and new systems of axiological coordinates were formed the new real conditions.

They have found there reflection in the literary critical works of the Russian Emigration Literature of the 20`s-30`s of the XX th centure.

Key words: literary-critical activity, system of axiological coordinates, culture-historical context, genre.