LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Літературна репутація роману Е.Хемінгвея "По кому подзвін" в американському, російському та українському літературознавстві

Гнатюка (Тернопіль, 2006, 2007) та звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту імені Тараса Шевченка (Кременець, 2006, 2007).

Публікації. Основні положення дисертації відображені у семи публікаціях, шість з яких поміщено у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, п'яти розділів, висновків та списку використаних джерел, який налічує 338 позицій. Загальний обсяг дисертації – 222 сторінки, обсяг основного тексту – 196 сторінок.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі подано загальну характеристику роботи. На основі аналізу стану досліджуваної проблеми обґрунтовано її актуальність, наукову новизну та практичне значення, визначено об'єкт та предмет, сформульовано мету та зумовлені нею завдання дослідження, а також окреслено теоретико-методологічну базу роботи. Окрім того, вказано на апробацію дослідження та авторські публікації, які передають його основний зміст.

У першому розділі "Поняття літературної репутації" узагальнюються досягнення американського, російського та українського літературознавства у царині дослідження проблеми літературної репутації, пропонуються і аналізуються складові елементи формування репутації літературного твору, а також формулюються критерії її евалюації.

У підрозділі 1.1."Літературна репутація: стан вивчення проблеми" аналізуються здобутки української, російської та американської науки про літературу в сфері дослідження окресленої проблеми. З'ясовується, що досягнення США значиміші в цій галузі у порівнянні з надбаннями Росії та України. В американському літературознавстві простежується тяглість емпіричних досліджень літературних репутацій, які наприкінці ХХ століття трансформувалися у ґрунтовні теоретико-методологічні розробки. Суттєвим кроком у напрямку до увиразнення сутності репутації стала монографія Д.Родена, у якій уперше конкретизовано терміни, специфічні в області обговорення репутацій, розмежовано поняття репутації та рецепції, а також увиразнено зміст академічної, інтелектуальної (авангардної) та популярної репутацій.

У російській науці на початку ХХ століття теж простежується наукова зацікавленість проблемою літературної репутації (у 1928 році з-під пера І.Розанова виходить найзначніша у цій галузі праця), яка, однак, невдовзі занепадає, з тим щоб відродитись аж наприкінці століття у формі прикладних розвідок-статей.

Українське літературознавство не володіє ні теоретичними працями, ні практичними студіями. Конкретизація змісту поняття "літературна репутація" видається доконечно необхідною для нашої науки, оскільки дана словосполука не набула статусу терміна і, отже, не представлена у літературознавчих довідкових виданнях, що значною мірою дезорієнтує літературознавців. Задля демонстрації рівня суперечності щодо трактування цього поняття здійснено аналіз ряду визначень, запропонованих здебільшого російськими вченими (М.Богомоловим, Н.Пахсарьян, Я.Левченко та ін.).

У підрозділі 1.2."Складники формування літературної репутації" здійснено спробу побудови парадигми формування літературної репутації. Доведено, що цей процес передбачає взаємодію таких основних конституентів: 1) успіх чи невизнання автора (твору) сучасниками; 2) гучність та ефектність авторської заявки; 3) підтримка автора (твору) офіційною владою, впливовими суспільними колами, засобами масової інформації; 4) підтримка автора (твору) літературним середовищем; 5) рекламна стратегія та статус видавця; 6) актуальність певного художнього феномена (доробку загалом); 7) самоідентифікація автора; 8) художні якості твору (доробку загалом) та ін. Ці складники детально проаналізовано та наочно проілюстровано. З'ясовано також, що їхнє колаборування з відповідними історичними, політичними, ідеологічними, культурними, соціальними та іншими умовами, за яких відбувається оцінювання, призводить до формування унікальної у кожному локально-темпоральному випадку літературної репутації.

У підрозділі 1.3."Критерії якості літературної репутації",враховуючи зауваження ряду науковців, здійснено спробу створити комплексну схему ознак, яка б слугувала підставою для визначення якості літературної репутації. Схема передбачає, що винесення відповідної оцінки повинно враховувати: 1) масштабність науково-критичної рефлексії з приводу твору (творчості в цілому); 2) рівень репрезентації імені автора чи назви книги в навчальних програмах, підручниках, хрестоматіях; 3) динаміку видань творів певного автора та їх наклади; 4) премії, нагороди, присуджені авторові; 5) ушанування ювілеїв та встановлення пам'ятників; 6) наявність апологетів та опонентів (полеміки); 7) рецепцію творчості автора (твору) в її різних формах; 8) художні переклади; 9) семіотичні переклади; 10) рівень репрезентації імені автора чи назви книги в мережі Інтернет. На підставі перерахованих критеріїв запропоновано дефініцію поняття "літературна репутація", а також з'ясовано сутність академічної, інтелектуальної (авангардної) та популярної літературної репутації, окреслено генераційну і національну конфліктологію у підході до наділення певного естетичного феномена літературною репутацією.

У другому розділі "Специфіка літературної репутації роману "For Whom the Bell Tolls" у США" проаналізовано формування та динаміку літературної репутації роману на батьківщині Хемінгвея.

У підрозділі 2.1. "До історії публікації роману та формування його популярної репутації" розглянуто процес роботи над твором, його вихід у світ (21 жовтня 1940 року), простежено динаміку видань та зазначено їхні наклади, згадано семіотичні переклади роману та нагороди, які йому було присуджено. Такі факти, як визнання "Клубом кращої книги місяця" роману "For Whom the Bell Tolls" кращою книгою за жовтень, висока тиражність першого видання (тільки у видавництві Скрібнерсів роман було опубліковано накладом 360 000 примірників), численні перевидання, шалений розпродаж, запит на екранізацію, радіоадаптація, дозволили зробити висновок про високу початкову популярну репутацію Хемінгвеєвого роману в США. До поширення успіху долучився і комітет Пулітцерівської премії, визнавши твір кращою книгою року, однак сама премія до автора не дійшла: на неї було накладено вето.

У підрозділі 2.2."Характер репрезентації роману в американській літературній критиці" з'ясовується оцінка, винесена роману американською критикою, тобто увагу зосереджено на інтелектуальній (авангардній) репутації "For Whom the Bell Tolls", яка постає як результат рецепції трьох критичних груп: політично неупереджених критиків, лівих радикалів та лівих лібералів. Політично незаангажовані інтелектуали (Д.Адамс, М.Маршал, Е.Вілсон, Д.Паркер, Г.Грін, Б.Шервуд, К.Фейдімен) сфокусувались на естетичному аналізі роману і визнали його найкращим серед творів прозаїка. Ліві радикали