LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Літературна репутація роману Е.Хемінгвея "По кому подзвін" в американському, російському та українському літературознавстві

даному розділі важливим є встановлення адекватності відтворення художнього образу першотвору в російських та українському перекладах, то виправданим бачиться застосування літературознавчої концепції.

У підрозділі 5.2. "Купюри та парафрази у перекладі як спосіб формування літературного образу твору" порівнюється оригінальна версія роману "For Whom the Bell Tolls" із радянськими російськомовним (здійсненим Н.Волжиною та Є.Калашниковою) та українськомовним (здійсненим М.Пінчевським) текстами та пострадянським російськомовним (перекладачі ті ж). Шляхом зіставлення у радянських перекладах виявлено купюри та парафрази, більшість з яких були кон'єктуровані у російському тексті 2005 року видання. Купюри та парафрази локалізуються переважно у сфері ідеології, релігії та моралі й у більшості випадків співпадають у російській та українській версіях.

Купюри ідеологічного характеру включають вилучення (чи скорочення) епізодів, які містять критику: 1) Радянського Союзу та його політики; 2) комунізму як суспільного ладу; 3) методів ведення громадянської війни в Іспанії; 4) іспанських військових лідерів; 5) росіян та їхньої військової резиденції у Мадриді. Прикладом цієї групи купюр може слугувати значне скорочення епізоду, в якому йдеться про Лістера – одного з іспанських військових лідерів: "Lister was murderous in discipline. He was a true fanatic and he had the complete Spanish lack of respect for life. In few armies since the Tartar's first invasion of the West were men executed summarily for as little reason as they were under his command. But he knew how to forge a division into a fighting unit" (виділені курсивом речення купюровані в радянських перекладах). Втручання в ідеологічний контекст роману девальвують нонконформістську позицію Хемінгвея стосовно політики Радянського Союзу, провідних іспанських військових діячів, їхніх методів боротьби тощо.

Купюри та парафрази релігійного характеру деформують авторське ставлення до релігії. Наприклад, християнські концепти і титули духовенства в оригіналі подані з великої букви: "God", "His Son", "Holy Ghost", "Virgin", "Christ", "Hail Mary", "Lord", "Jesus", "Mother of God", "Church", "Christmas", "Easter", "Bishop", у радянських перекладах – з малої. В оригінальний текст вкраплено чимало біблійних алюзій, частина яких зруйнована у перекладах. В одному з таких випадків М.Пінчевський, перекладаючи слово "cup" "келихом", спотворює конотацію епізоду, у якому йдеться про випробування, що чекають на головного героя. Розмірковуючи над складним завданням, яке стоїть перед ним, Джордан згадує слова Христа, який перед розп'яттям просив Господа у Гетсиманському саду, якщо можна, щоб обминула Його ця "чаша". У цьому контексті слово "cup" має значення не посуду, а долі, випробування.

Купюри морально-етичного характеру включають пропуски та парафрази вульгарних та абсцентних слів і висловів, а також епізодів, які відображають дивергентну від радянської концепцію сім'ї. Наприклад, повністю вилучається лінія позашлюбних стосунків російського журналіста Каркова, що не лише позбавляє цього персонажа його оригінального "обличчя", а й утруднює сприйняття окремих епізодів, які відсилають читача до купюрованої інформації. У результаті такого підходу до перекладу було деформовано або цілковито вилучено окремі епізоди, а відтак обскурантизовано авторську ідейно-естетичну концепцію, що, згідно з теорією Д.Дюришина, дає підстави говорити про радянські переклади як про адаптації американського роману для сприйняття читачем у СРСР.

У висновках узагальнено результати дослідження.

Аналіз стану вивчення проблеми літературної репутації у трьох літературознавствах: американському, російському та українському – показав, що у США це питання грунтовніше опрацьоване, ніж у Росії чи Україні. Упродовж століття в американській науці практикуються емпіричні дослідження літературних репутацій письменників, а віднедавна розробляються і теоретико-методологічні праці. У російській науці в останні два десятиліття також з'являються роботи прикладного характеру з питань літературних репутацій. В українському літературознавстві подібних студій немає. Як наслідок – термінологічна лакуна, відсутність чітких критеріїв оцінки літературної репутації, що стало поштовхом до спроби їхньої конкретизації.

Внаслідок аналізу динаміки літературної репутації роману Е.Хемінгвея "For Whom the Bell Tolls" у США в діахронній перспективі були отримані наступні результати. Численні перевидання, значні наклади твору, замовлення книжкових крамниць, присудження премій, семіотичні переклади, актуальність військової тематики та, поза усяким сумнівом, висока художня вартість твору дали підстави означувати початкову популярну репутацію роману як надзвичайно високу. У середовищі американської критики, яка репрезентована трьома рецептивними групами, довкола роману розгорнулася полеміка, яка разом із масштабною критичною рефлексією посприяла встановленню високої інтелектуальної (авангардної) літературної репутації твору. У колі американських науковців роман "For Whom the Bell Tolls" також користувався популярністю. Він зібрав тисячі сторінок дослідницького матеріалу, породжував дискусії літераторів, інтерпретувався в аспекті різних проблем і з позицій різних літературознавчих теорій. Діахронна перспектива дозволила встановити, що періодів цілковитого забуття роману досі не було. Усе це факти, які переконливо доводять високу і стійку літературну репутацію цього твору в США.

Специфіка побутування роману "По ком звонит колокол" у РРСФР уможливлює висновки про те, що у радянському літературному просторі доля роману склалася зовсім по-іншому, ніж на батьківщині Хемінгвея. Незважаючи на ідейну близькість Хемінгвеєвих творів на іспанську тематику до мистецтва соціалістичного реалізму, роман був заборонений майже упродовж тридцяти років. Тінь, що впала на цей одіозний твір, екстраполювалася на усю творчість прозаїка, і його ім'я було вилучено з літературного обігу в СРСР. Однак, попри "арешт" книги, рукописний текст читали і високо оцінювали у середовищі творчої інтелігенції. Таким чином, задовго до оприлюднення роману починає формуватися його позаофіційна інтелектуальна літературна репутація.

У 60-ті роки в РРСФР простежується так званий підготовчий етап до публікації роману, який включав низку статей, монографій, окремих згадок. Роботи цього періоду сприяли поширенню інтересу до твору та заклали сприятливий ґрунт для його публікації у 1969 році. Офіційне видання "По ком звонит колокол" спровокувало масштабну науково-критичну рефлексію. Попри нав'язаний державною ідеологією детермінізм у потрактуванні ідеологічного контексту роману, який призвів до викривлених оцінок, хибних трактувань, нерелевантних докорів та виявлення неіснуючих ознак, ці праці вирізняються вдумливим і ґрунтовним аналізом естетико-поетикальної специфіки "По ком звонит колокол". Академічна репутація твору починаючи з другої половини 60-х років та упродовж 70-х – 80-х залишалась високою. У 80-ті роки роман не раз видавався великими