LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Літературна спадщина Ентоні Манді: специфіка взаємодії традиції та новаторства

постановки на повозках слугує вихід Леофстана – одного з померлих попередників новообраного Лорда Мера. Цей персонаж з'являється на поклик Часу – алегоричної постаті, що виконує функцію організатора дійства.

У бесіді Часу з Леофстаном глядачеві пропонується система етичних орієнтирів, яких має дотримуватися новообраний Лорд Мер. Присутність останнього в якості глядача і безпосереднього адресата, до якого звертаються учасники пейджента, є важливим чинником, що впливає на поетику жанру.

І наративні стратегії, застосовані Ентоні Манді, і вибір діючих осіб, і проблемно-тематичний спектр пейджента зумовлені ідеологічною місією цього твору – звернутися безпосередньо до новообраного мера з морально-етичними настановами і, водночас, закріпити у свідомості глядачів ідею високого статусу та Божественного призначення даного владного інституту.

Промови головних героїв пейджента поділяються на прозові та віршовані. При цьому перші, як правило, мають характер своєрідних коментарів чи інструкцій, а другі – звернень, патетичних розмірковувань, панегіриків та повчань. Саме вони й несуть основне ідейно-смислове навантаження твору. Щодо стилістичного малюнку пейджента, то він відзначається активним використанням художніх тропів, біблійних алюзій та цитат із класичних творів і Святого Письма.

Жанрова природа „Тріумфу Золота", в якому поєднуються елементи поетики містерії, мораліте та літургійної драми, а також відчувається потужний карнавальний струмінь, свідчить про генетичну укоріненість англійського ренесансного пейджента у театральних традиціях Середньовіччя.

У ВИСНОВКАХ запропоновано стислий виклад результатів дослідження. Вивчення творчості Е.Манді здійснювалося з урахуванням специфіки соціокультурної ситуації в Англії другої половини XVI ст. та тих жанротворчих процесів, що розгорталися на літературних теренах туманного Альбіону в епоху Відродження. Використана в процесі аналізу поетики творів Е.Манді дослідницька методологія школи "нового історизму" дозволила виявити зв'язок цих художніх текстів із тогочасними позалітературними дискурсами (соціальним, культурним, політичним, релігійним та економічним). Це, у свою чергу, дало можливість співвіднести оригінальні творчі рішення Е.Манді з культурними практиками англійського ренесансного суспільства та з тогочасними літературними традиціями, а також допомогло глибше осягнути сутність новацій цього письменника.

Літературна спадщина Ентоні Манді була досить різноманітною за жанровою приналежністю художніх творів, які унаочнювали смаки тогочасної англійської неелітарної читацької аудиторії – праобразу сучасного масового читача. Попри те, що творча біографія письменника охоплює майже три десятиліття, навряд чи доцільно вести мову про періодизацію його творчості. Адже будь-яких помітних зрушень на ідейно-тематичному рівні, або суттєвих змін емоційно-психологічної тональності у творах, написаних Е.Манді в різні роки, не спостерігається. Чітко простежується лише прихильність письменника до певного жанру у тому чи іншому віці. Так, у молодості він захоплювався поезією, у 80-ті роки XVI ст. писав і перекладав прозові твори, а в зрілому віці звернувся до драматургії. Саме ці спостереження й дали підстави для вивчення творчості Е.Манді під жанровим кутом зору.

Новаторство Ентоні Манді найбільш яскраво проявилося у царині драматургії. Якщо проза цього літератора не виходить за межі тогочасної традиції (він здебільшого спирався на досвід „високого" роману та ренесансної новелістики), то його комедія позначена яскравою оригінальністю, а пейджент закладає основи нового жанрового канону, до якого згодом неодноразово звертатимуться інші англійські драматурги (Т.Деккер, Т.Мідлтон).



Основні положення відбиті в таких публікаціях автора:


  • Особливості поетики роману "Зелото" (1580) Ентоні Манді в контексті єлизаветинського літературного процесу // Вісник запорізького державного університету. – Запоріжжя, 1998. – № 1. – С.166-167. (співавтор Торкут Н.М.).

  • Актуальні аспекти вивчення творчості Ентоні Манді // Наукові записки Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди. – Харків, 2000. – Вип. 2 (26). – С.7-11.

  • Творча спадщина єлизаветинця Ентоні Манді в оцінках сучасного зарубіжного літературознавства та перспективи дослідницького пошуку // Вісник запорізького державного університету. – Запоріжжя, 2002. – № 1. – С.166-167.

  • Часопростір роману Е.Манді "Зелото"// "Гуманітарний вісник", Черкаси, 2004. – С. 160-163.

  • Англійський ренесансний пейджент в контексті соціокультурній ситуації єлизаветинської Англії. // Збірник наукових праць міжнародної конференції "Мова і культура". – Київ, 2005. – Вип. 8 (V/I). – С.308-321.

  • Творчі пошуки і художні здобутки Ентоні Манді. // Ренесансні студії / Випуск 10. – Запоріжжя, 2005. – С.85-91.

  • Теоретичні аспекти вивчення часопростору художнього твору. // Нова філологія. Збірник наукових праць. – Запоріжжя: ЗНУ, 2007. – № 28. – С.325-327.


    Додаткові публікації:


  • Роман Ентоні Манді "Зелото" як об'єкт літературознавчої полеміки// Тези Всеукраїнської наукової філологічної конференції "Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики". – Черкаси, 2001. – С.42-44.

  • Пейджент як оригінальне мистецьке явище англійського ренесансу // Тези II Міжвузівської конференції молодих учених "Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур", Донецьк, 2004. – С.349-350.

  • Біля витоків художнього перекладу: творчі пошуки англійського ренесансного письменника Ентоні Манді. // Тези наукової конференції „Переклад у XXI столітті", Харків, 2005. – С.47-48.



    Анотація

    Штефан Г.А. Літературна спадщина Ентоні Манді: специфіка взаємодії традиції та новаторства. – Рукопис.

    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.04. – література зарубіжних країн. – Дніпропетровський національний університет. – Дніпропетровськ, 2007.

    Дисертація є першим у вітчизняному літературознавстві комплексним дослідженням творчого доробку англійського пізньоренесансного літератора Ентоні Манді. Аналіз поетики творів Манді крізь призму дослідницької методології, що поєднує принципи соціокультурології та нового історизму, дозволив вписати літературні експерименти цього автора в контекст мистецьких пошуків доби Відродження і осягнути сутність його новацій. Дисертантка доводить, в поетиці роману "Зелото" проявляється засвоєний автором досвід філософських діалогів, ренесансної новелістики, ліричної поезії, пальмеринівських рицарських романів та джесту. Мандівські п'єси збагатили національну драматичну традицію прийомами, запозиченими у античних та тогочасних континентальних митців. Систематизувавши наукові відомості, що стосуються жанрової природи і структури


  •