LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Літературна творчість А.М.Нахімова

рисою літератури 1790-1810 –х років, але в творчості письменника виявляє себе досить своєрідно. Перш за все в художньому методі А. Нахімова актуалізуються риси бароко, а саме: засоби комічного анахронізму, емблемно-алегоричного опису, поетика „жахливого", барочні засоби сновидіння, барокова структура байок. Антиномічне гротескне бачення бароко відповідало пафосу нахімовської сатири - сильної, різкої, а почасти - грубої. Сатиричні твори Нахімова продемонстрували як тематично-проблемну ємність, так і жанрове розмаїття: сатира-елегія, сатира-діалог, сатира-бурлескна поема, сатира-байка, сатира-епістола як свідчення жанрової інтерференції бароково-класицистично-сентименталістських рис.

Байки складають найбільшу групу творів у митецькому доробку А.Нахімова, чітко диференціюючись на соціальні, етико-філософські і морально-повчальні і разом з тим утримуючи здатність до взаємоперехідності. Ідейно-змістовні, жанрово-композиційні і стилістичні характеристики свідчать про те, що А. Нахімов створив тип в'їдливо-сатиричної байки, зосередженої на критиці повсякденних, моральних вад, дріб'язкового, низького.

Дослідження у творчості А. Нахімова жанру епіграми засвідчує про зв'язок із загальним проблемним пафосом творчості, переважно сатир і байок, спрямованих проти моральних вад у морально-суспільному і літературно-естетичному житті. Поетика цих жанрів характеризується соціальним критицизмом, афористичністю, яскраво вираженою узагальненістю і вірністю просвітительським традиціям.

Поетична спадщина А. Нахімова включає численний пласт ліричних і духовних віршів, в яких зі всією очевидністю відтворені особливості перехідної епохи на рубежі XVIII-XIX ст. Специфіка перехідності реалізується Нахімовим у поєднанні, здебільшого еклектичному, ніж органічному, класицистичних, барочних, сентименталістських і ранньоромантичних елементів. Ця сфера творчості Нахімова представлена жанровим розмаїттям: лірико-патетичними гімнами, перекладами псалмів, піснями, сонетами, в тому числі і релігійними, ліричним автопортретом. Її домінантою є внутрішній конфлікт душевного занепаду і віри, небажанням жити – і жадобою життя.

Особливе місце в художньому методі А. Нахімова посідають романтичні тенденції, хоча їхня наявність, на нашу думку, суперечить усталеному образу палкого викривальника соціальних негоцій. Аналіз усієї творчості письменника демонструє його жанрово-стильову універсальність, увагу і чутливу реакцію щодо розвитку естетичних течій епохи. А. Нахімов перетинається з романтиками і в своїй теорії, і на практиці, звертаючись до характерної тематики європейського і російського романтизму, випробовуючи себе в романтичній стилістиці. Це стосується тих поезій і прозових творів письменника, які до цього часу не були предметом спеціального і детального аналізу.

У прозових творах А. Нахімов виявив себе як письменник, який певним чином був причетним до процесу формування самого стилю російської прози початку XIX ст., демонструючи водночас різні грані свого обдарування, постаючи перед читачем не лише сатириком, але й філософом, панегіристом, навіть - романістом. Його твори демонструють поєднання етичного і філософського начал, дидактизму і філософської рефлексії.

Своєрідною художньою спробую є віршована комедія А.Нахімова, яка хоч і залишилась незавершеною, є свідченням того, що митцю в цілому притаманний дар драматичного, діалогічного художнього бачення.

Таким чином, можна зробити висновок, що об'єктивно історико-літературне значення творчості А. Нахімова переростає усталену в літературознавстві репутацію письменника. Літературна спадщина А. Нахімова, наповнена філософським, сатиричним, комедійним, ліричним, романічним аспектами письменницького обдарування, в процесі системного аналізу постає не як анахронізм, а як самобутній і органічний феномен літературного життя 1790-1810-х років. Тим самим А.М. Нахімов у свідомості сучасного читача поступово стає "малим класиком" поезії позаминулого століття, чиє значення не обмежується тільки харківським регіоном.


СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  • Шульгун М.Е. К специфике жанровой природы басни // Наукові записки ХДПУ ім. Г.С. Сковороди. Сер. Літературознавство. – Харків, 1997. – 1 (6). – С.26-30. – 0,3 др. арк.

  • Шульгун М.Е. Природа сатирического образа // Наукові записки ХДПУ ім. Г.С. Сковороди. Сер. Літературознавство. – Харків, 1997. – 5 (10). – С.1-4. – 0,25 др. арк.

  • Шульгун М.Е. Сатира в драматургии // Наукові записки ХДПУ ім. Г.С. Сковороди. Сер. Літературознавство. – Харків, 1998. – 3 (14). – С.21-26. – 0,4 др. арк.

  • Шульгун М.Е. Некоторые особенности поэтики прозы А.Н. Нахимова // Наукові записки ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. Сер. Літературознавство. – Харків, 2005. – 1 (41). Ч.1 – С. 25-32. – 0,5 др. арк.

  • Шульгун М.Е. Сатира в драматурги А.Н. Нахимова // Наукові записки ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. Сер. Літературознавство. – Харків, 2005. – 1 (41). Ч.2 – С. 8-15. – 0,5 др. арк.

  • Шульгун М.Е. К проблематике басен А. Нахимова // Мировая литература в школе и вузе: Сб. статей. – Харьков, 1996. - Вып. 3. – С.13-16. – 0,25 др. арк.

  • Шульгун М.Е. Некоторые тенденции в развитии басни начала XIX века (А.Н. Нахимов) // Мировая литература в школе и вузе: Сб. статей. – Харьков, 1996. – Вып. 4. – С.7-10. – 0,25 др. арк.

  • Шульгун М.Е. Сатира в драматургии // Третьи чтения молодых ученых памяти Л.Я. Лившица. – Харьков, 1998. – С.21. – 0,1 др. арк.

  • Шульгун М.Е. Сатиры в творчестве А.Н. Нахимова // Десятые международные чтения молодых ученых. – Харьков, 2005. – С.74. – 0,1 др.арк.


    АНОТАЦІЯ

    Шульгун М.Е. Літературна творчість А.М. Нахімова. – Рукопис.

    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.02 – російська література. – Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, Харків, 2005.

    У дисертації розглядається одне з маловивчених питань російської літератури кінця XVIII – початку XIX ст. – творчість поета-сатирика, прозаїка, драматурга А.М. Нахімова (1782 – 1814).

    Здійснено аналіз як опублікованого творчого надбання письменника з Харківщини, так і архівних матеріалів. Досліджується проблематика і поетика творчої спадщини А. Нахімова, зокрема, висвітлюється стан вивчення його творчості в літературознавстві, аналізуються основні віхи біографії, становлення його ідейно-художньої манери, класифікуються жанри поезії, проблематика й тематика сатир, байок, епіграм, епітафій, власне лірики, виявляються стильові особливості у зіставленні з творчістю попередників і сучасників.

    У дисертації вивчається також проза А. Нахімова (сатирична, філософська, романічна) та виявляється жанрово-стильова своєрідність його віршованої комедії.

    Ключові слова: Поет-сатирик, літературний процес, художній метод, жанрово-стильові форми.

    АННОТАЦИЯ

    Шульгун М.Э. Литературное творчество А.Н.Нахимова. – Рукопись.

    Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.02 – русская литература. – Харьковский национальный педагогический университет им.


  •