LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Літературна творчість Е.І.Губера

історико-літературного дослідження, закріплені в сучасному літературознавстві: принцип історизму, принцип взаємозв'язку літературних явищ, принцип системного аналізу. В роботі використані наукові здобутки в галузі історичної поетики М.М. Бахтіна, О.М. Веселовського, О.В. Михайлова та ін., дослідження провідних фахівців з історії російської літератури XIX століття: Л.Я. Гінзбург, Г.О. Гуковського В.І. Кулєшова, Ю.М. Лотмана, Ю.В. Манна, І.М. Розанова, В.І. Сахарова, Л.Г. Фрізмана та ін. Особливе значення для дослідження мали роботи В.М. Жирмунського та Ю.Д. Левіна.

Мета й завдання дисертації обумовили використання таких методів дослідження: описового, порівняльно-історичного, історико-функціонального, соціально-генетичного та системного.

Наукова новизнарезультатів дослідження полягає в тому, що в ньому вперше:

  • літературна спадщина Е.І. Губера стала предметом спеціального вивчення;

  • зібрано й досліджено весь біографічний матеріал, який характеризує творчу еволюцію поета;

  • розкрито ідейно-тематичну й образно-стилістичну своєрідність усіх ліричних творів і поем митця;

  • об'єктивно висвітлено ідейно-естетичні позиції Е.І. Губера-критика;

  • визначено соціально-культурну роль творчості письменника в історико-літературному процесі російської літератури XIX століття.

Теоретичне та практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що дисертаційна робота містить матеріал для узагальнюючих висновків про специфіку російського історико-літературного процесу першої половини XIX століття та дає уявлення про роль творчого доробку Е.І. Губера, що складається з поезії, перекладів та критики. Результати дослідження можуть бути використані для підготовки лекцій спецкурсів і спецсемінарів у процесі вивчення історії російської літератури першої половини XIX століття у ВНЗ, для написання підручників, укладення тематики курсових, дипломних, магістерських робіт із російської літератури.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дослідження обговорювалися на міжнародних наукових конференціях: Всеукраїнській науковій конференції "Література в контексті культури" (Дніпропетровськ, 2005, 2006), науково-практичній конференції молодих учених "Методологія сучасних наукових досліджень" (Харків, 2005, 2006); на десятих та одинадцятих міжнародних читаннях молодих учених пам'яті Л.Я. Лівшиця (Харків, 2005, 2006). Матеріали дисертації були предметом обговорення на засіданнях кафедри російської та світової літератури Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені в десяти публікаціях, шість із яких надруковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновку та списку використаної літератури (208 позицій). Загальний обсяг дисертації становить 206 сторінок.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ


У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, розкрито наукову новизну, окреслено методологічну основу, практичне й теоретичне значення дисертації, подано інформацію про апробацію, структуру роботи, публікації.

Перший розділдисертації "Е.І. Губер у критиці й літературознавстві" містить аналітичний огляд літературно-критичних та літературознавчих робіт, присвячених творчості Е.І. Губера.

Сучасникам Е.І. Губера належить небагато літературно-критичних розвідок про його творчість. Окремі твори митця аналізувалися в статтях О.І. Сенковського, О.С. Студитського, В.Г. Бєлінського, Ф.В. Булгаріна. Пізніше увагу його життю й поетичній діяльності приділили М.М. Лонгінов, О.В. Дружинін та ін. У цілому ж, аналізуючи цей період дослідження творчості Е.І. Губера, слід констатувати, що сучасникам не вдалося адекватно поцінувати спадщину митця, незважаючи на його безсумнівний внесок у розвиток тем, мотивів тогочасної російської поезії та особливе значення як першого перекладача "повного" "Фауста" Й. Гете.

Інтерес до творчості Е.І. Губера відновився лише в 60-ті роки ХХ століття. У цей час з'явилися лаконічні характеристики його літературного спадку в бібліографічному покажчику К. Муратової ("История русской литературы XIX века"), в статтях І. Андроннікова ("Автор остается неизвестным"), Р. Ієзуїтової ("Пушкин и эволюция романтической лирики в конце 20-х и в 30-е годы XIX века"), в примітках М. Смирнова-Сокольського ("Моя библиотека"), Л. Черейського ("Пушкин и его окружение"), у вступній статті Б. Бухштаба ("Поэты 1840-1850-х годов").

Пізніший період вивчення творчої спадщини Е.І. Губера позначений появою робіт Ю. Левіна, В. Жирмунського, В. Котіна. Вони присвячені в основному дослідженню особливостей перекладу "Фауста" Й. Гете, здійсненого Е.І. Губером. Водночас саме в цих працях акцентується необхідність більш ґрунтовного вивчення літературної діяльності письменника.

Здійснений огляд засвідчує досить несталий і спорадичний інтерес до літературного доробку Е.І. Губера з боку критики й літературознавства. Попри це, необхідно визнати, що в згаданих роботах його творчість аналізується з більшим або меншим урахуванням усіх сторін його літературної особистості, тобто як поета, як перекладача і як критика.

Відгуки про першу збірку "Стихотворения Эдуарда Губера" (1845) не були однозначними. З одного боку, рецензенти хвалили поета за добрий стиль, з іншого – засуджували його за похмуру тональність поезій. Натомість В.Г. Бєлінський оцінював поетичну творчість митця украй негативно та суворо. Критик знайшов в поезії автора добре відпрацьований вірш, але мало поетичного таланту. На підставі аналізу цих критичних заміток та з урахуванням подальшої творчої долі митця цілком закономірно постає висновок: саме під впливом авторитету В.Г. Бєлінського в тогочасної читацької аудиторії сформувалася думка про Е.І. Губера як поета, чия творчість "не збігалася з духом часу". Це засвідчила й тогочасна цензура, яка заборонила друкувати деякі з творів митця. Усі зазначені чинники врешті спричинили до того, що творчість поета була позбавлена уваги критиків і читачів.

Лише пізніше, через десять років після смерті поета, М.М. Лонгінов і О.В. Дружинін досить точно змогли визначити характер поетичної творчості Е.І. Губера як такої, що не була своєчасною. А біограф поета О.Г. Тихменьов узагалі не погодився з присудом В.Г. Бєлінського, аргументуючи свою позицію тим, що критик не був обізнаний із творчим доробком останніх років життя Е.І. Губера.

Вивчення літературознавчих праць ХХ століття приводить до висновку, що найбільш поширеним поглядом на поезію Е.І. Губера стала характеристика, подана Б.Я. Бухштабом у вступній статті до збірки "Поэты 1840-1850-х годов" (1972), де той зазначає: поетична творчість митця не мала суттєвого впливу на характер поезії досліджуваного періоду. Та поряд із цим особливої уваги заслуговує дослідження Ю.Д. Левіна, в якому науковець акцентує увагу на тому факті, що російська мова не була для поета рідною. Відтак літературознавець аналізує твори Е.І. Губера в аспекті їх граматичної та лексичної своєрідності, завдяки чому приходить до висновку про необхідність більш високого поцінування спадщини митця.

Що стосується перекладацької діяльності Е.І. Губера, то вже перші публікації його уривків із "Фауста"