LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Літературна творчість Е.І.Губера

Пушкіна до М.Ю. Лермонтова. При цьому живий зв'язок з пушкінськими традиціями благотворно впливав на творчість поета, наповнював її живим змістом та одночасно вможливлював по-своєму відображати навколишню дійсність і викликані нею переживання. Творчість Е.І. Губера, як і творчість багатьох інших поетів цього періоду, переконливо доводила, що потенціал художнього узагальнення дійсності через призму романтичного світосприйняття ще не був вичерпаний.

Крім власної поетичної творчості, Е.І. Губер займався перекладами, найвизначнішим із-поміж яких став "Фауст" Й. Гете, поява якого в літературі того часу було явищем помітним. Керуючись принципами перекладу, сформульованими теоретиками того часу, митець досить вільно повівся з формою твору: широко використовував прийом ампліфікації, штампи романтичної лексики. Разом із тим перекладач намагався не відступати від метрики оригіналу, в чому зокрема полягає його заслуга, порівняно з перекладами, що з'явилися пізніше. Крім того, "Фауст" в інтерпретації перекладача зберіг відповідність ідеї оригіналу, хоча, наприклад, В.Г. Бєлінський не погоджувався із таким аспектом подання ідеї трагедії. У цілому слід зазначити, що з часу появи перекладу щодо його художньої цінності висловлювалися різні погляди та, попри це, незаперечними залишається те, що переклад має важливе історико-культурне (оскільки він став першим повним російськомовним варіантом трагедії) та практичне значення (адже всі наступні варіанти перекладів "Фауста" виконувалися з урахуванням здобутків і недоліків першої спроби). Та й факт художньої цінності перекладу був стверджений, свідченням чого стало його нещодавнє перевидання. Усе зазначене дозволяє стверджувати значущість місця і ролі Е.І. Губера в становленні й розвитку мистецтва перекладу в російській літературі та почесність місця й ролі його перекладу "Фауста" в російській фаустіані.

Заангажованість Е.І. Губера в літературне життя своєї епохи зумовила його звернення до критики як способу репрезентації власних поглядів на літературу. Його діяльність у цій галузі представлена низкою статей, у яких він окреслив своє місце в літературному процесі епохи як митця, що займає нейтральну щодо всіх літературних течій позицію, сформулював власні критерії оцінки художнього твору. Основним із-поміж них, за переконання дослідника, є ступінь відповідності витвору мистецтва дійсності. При цьому критик підкреслює, що визначення ступеня відповідності твору дійсності слід здійснювати лише з урахуванням життєвого досвіду й суспільно-політичної позиції того чи іншого автора, що передбачає значну увагу до його біографії. Ці теоретичні викладки він успішно застосовував на практиці. І хоча Е.І. Губер мав невеликий досвід роботи у галузі літературної критики, що інколи призводило до помилкових суджень про деякі твори (наприклад, про "Бориса Годунова" О.С. Пушкіна), проте багато його оцінок були цілком об'єктивними, що підтвердилося їх випробуванням у часі (статті про М.В. Ломоносова, М.М. Язикова).

Важливо наголосити, що у статтях Е.І. Губер не обмежувався "сухими" теоретичними розмірковуваннями. Він використовував трибуну критика як потужний засіб виховного впливу на молоде покоління. Він закликав поетів-початківців бути вірними собі й часу, говорити правду, викривати недоліки суспільства, але при цьому поважати переконання інших.

Аналіз усіх сфер літературної діяльності Е.І. Губера приводить до переконання, що об'єктивно історико-літературне значення творчості письменника переростає репутацію поета, що склалася в літературознавстві. Різнобічний творчий доробок Е.І. Губера, що включає поезію, переклади та критику, в ході системного вивчення доводить, що вся його діяльність становить собою самобутнє явище літератури 1830-1840-х років.


Основні результати дисертації відображено в таких публікаціях:


  • Шевченко В.И. Э.И. Губер в восприятии В.Г. Белинского // Наукові записки ХДПУ ім. Г.С. Сковороди. Сер. Літературознавство. – Харків, 2002. – № 3 (32). – С. 61-65.

  • Шевченко В.И. Тема смерти в поэзии Э.И. Губера // Наукові записки ХДПУ ім. Г.С. Сковороди. Сер. Літературознавство. – Харків, 2004. – № 1 (37). – С. 38-46.

  • Шевченко В.И. Тема поэта и толпы в поэзии Э.И. Губера // Наукові записки ХДПУ ім. Г.С. Сковороди. Сер. Літературознавство. – Харків, 2004. – № 3 (39). – С. 19-31.

  • Шевченко В.И. "Ты завещал мне новый свет..." // Наукові записки ХДПУ ім. Г.С. Сковороди. Сер. Літературознавство. – Харків, 2004. – № 4 (40 ). – С. 43-48.

  • Шевченко В.И. Автобиографичность поэмы Э.И. Губера "Антоний" // Наукові записки ХНПУ ім. Г.С.Сковороди. Сер. Літературознавство. – Харків, 2005. – № 3 (43 ). – С. 64-69.

  • Шевченко В.И. Э.И. Губер – критик // Наукові записки ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. Сер. Літературознавство. – Харків, 2005. – № 4 (44). – С. 53-58.

  • Шевченко В.И. Творчество Э.И. Губера в восприятии В.Г. Белинского // Десятые международные чтения молодых ученых памяти Л.Я. Лившица. – Харьков, 2005. – С. 71-72.

  • Шевченко В.И. Философские размышления о жизни и смерти в лирике Э.И. Губера // Матеріали науково-практичної конференції молодих учених "Методологія сучасних досліджень". – Харків, 2005. – С. 70-71.

  • Шевченко В.И Э.И. Губер как литературный критик // Одиннадцатые международные чтения молодых ученых памяти Л.Я. Лившица. – Харьков, 2006. – С. 70-71.

  • Шевченко В.И. Взгляды Э.И. Губера на философию как науку // Матеріали науково-практичної конференції молодих учених "Методологія сучасних досліджень". – Харків, 2006. – С. 97-98.


    АНОТАЦІЯ


    Шевченко В.І. Літературна творчість Е.І. Губера. – Рукопис.

    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.02 – російська література. – Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди. – Харків, 2006.

    У дослідженні здійснено цілісний і всебічний аналіз літературної творчості (поетичної, перекладацької, критичної) Е.І. Губера – представника когорти митців 30-40-х років ХІХ століття. Уперше розглянуто весь корпус поетичних творів митця в аспекті проблематики, ідейно-тематичної й образно-стилістичної специфіки. Особлива увага в дослідженні приділена перекладацькій діяльності Е.І. Губера, на підставі чого вдалося чітко сформулювати особливості методу, застосованого митцем при перекладі "Фауста" Й. Гете, оцінити місце і роль цього перекладу в російській фаустіані. Крім того, вперше в історії літературознавства було вивчено й об'єктивно викладено ідейно-естетичні позиції Губера-критика, визначено критерії його оцінки літературного твору. А також вперше зібрано весь фактичний матеріал про життєвий і творчий шлях митця з акцентом на впливі оточення (О.С. Пушкіна, І.А. Фесслера, В.А. Жуковського та ін.) на формування його поглядів; визначено етапи та специфіку еволюції творчості Е.І. Губера.

    Ключові слова: поетика, проблематика, романтизм, реалізм, лірика, критика, переклад, метод.

    АННОТАЦИЯ


    Шевченко В.И. Литературное творчество Э.И.Губера. – Рукопись.

    Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.02 – русская литература. – Харьковский национальный педагогический университет имени Г.С.Сковороды. – Харьков, 2006.

    Диссертация посвящена исследованию литературного творчества Э.И. Губера. В ней


  •