LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Літературна творчість М.В.Станкевича

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Г.С.СКОВОРОДИ





ДОЛГА ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА



УДК 821. 161. 1. 09







ЛІТЕРАТУРНА ТВОРЧІСТЬ М.В. СТАНКЕВИЧА



10.01.02 – російська література









Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук












Харків – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному педагогічному університеті

імені Г.С. Сковороди, Міністерство освіти і науки України


Науковий керівник-доктор філологічних наук, професор

Фрізман Леонід Генріхович,

Харківський національний педагогічний

університет імені Г.С. Сковороди,

завідувач кафедри російської та світової

літератури.


Офіційні опоненти - доктор філологічних наук, професор

Кирилюк Зинаїда Василівна,

Київський національний університет

імені Т. Шевченка,

професор кафедри російської літератури;


кандидат філологічних наук, доцент,

Брусенцова Ольга Дмитрівна,

Харківський національний університет

імені В.Н. Каразіна,

доцент кафедри мовної підготовки.


Провідна установа - Полтавський державний педагогічний

університет імені В.Г. Короленка,

кафедра зарубіжної літератури,

Міністерство освіти і науки України,

м. Полтава.


Захист відбудеться "28" березня 2007 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.03 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди за адресою: 61002, м. Харків, вул. Артема, 29, ауд. 216.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. 215-В.


Автореферат розісланий "26" лютого 2007 р.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.І. Тищенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ



Літературна спадщина Миколи Володимировича Станкевича (1813 – 1840) невелика: 41 вірш (у тому числі переклади творів Гете), віршована трагедія "Василий Шуйский" (1830), діалог "Три художника" (1833), повість "Несколько мгновений из жизни графа Z***" (1834). Протягом 1829 – 1834 років він публікував свої твори у періодичних журналах, альманахах і газетах: "Бабочка. Дневник новостей, относящихся до просвещения и общежития", "Атеней", "Северные цветы", "Телескоп", "Молва", "Денница", "Литературная газета". Окреме видання творів Станкевича було здійснено його племінником Олексієм Івановичем Станкевичем у 1890 році (донині це єдина публікація його творів у зібраному вигляді). До цього вірші Станкевича видав у 1857 році П.В. Аннєнков як додаток до "Биографии Н.В. Станкевича". Пізніше літературні твори Станкевича видавалися у 1964, 1982 й 1988 роках.

Станкевич не вважав себе письменником й ображався, коли його навіть жартома називали літератором. Проте появу його трагедії "Василий Шуйский" вітали А.А. Дельвіг (на сторінках "Литературной газеты") та І.В. Кірєєвський (на сторінках "Денницы"). Про його діалог "Три художника" схвально відгукнувся В.Ф. Одоєвський, а про повість "Несколько мгновений из жизни графа Z***" А.О. Краєвський (на сторінках "Журнала министерства народного просвещения"). М.О. Добролюбов у статті "Николай Владимирович Станкевич" підкреслив суспільне значення Станкевича, який сприяв розвиткові літературних діячів 1830-х років.

Актуальність теми. В історії російської літератури й культури Станкевич відомий передусім як керівник літературно-філософського гуртка, який діяв у 1832 – 1840 роках у Москві й відіграв значну роль в ідейному житті Росії 1830-х років. Гурток об'єднував студентську молодь, зацікавлену філософією й мистецтвом. Цей гурток дав видатних діячів 30 – 40-х років ХIХ століття. У 1832 – 1833 роках до гуртка належали найближчі друзі Станкевича: Я.М. Невєров, В.Г. Бєлінський, О.П. Єфремов, В.І. Красов, Т.Н. Грановський. У 1833 році до гуртка приєднуються І.П. Клюшников та К.С. Аксаков, протягом 1835 – 1836 років – М.О. Бакунін, М.М. Катков та В.П. Боткін.

Завдяки глибокому філософському розуму, благородній піднесеній натурі, особистій привабливості Станкевич сприятливо впливав на людей, які його оточували, спонукав їх до морального самоудосконалення. Цей вплив відчували багато його сучасників, у тому числі В.Г. Бєлінський, О.І. Герцен, Т.М. Грановський, І.С. Тургенєв та інші.

Дослідники творчості Станкевича (від П.В. Аннєнкова і до Б.Т. Удодова) акцентували увагу на тому, що його значення у російській літературі визначалося не його літературними дослідами, а насамперед тим, що він очолював гурток, який був одним із найбільш яскравих, значущих явищ російського громадського життя 1830-х років. Через це у вивченні творчої спадщини Станкевича перевага віддавалася не аналізу його художньої творчості, а питанню про суто моральне значення його особистості.

Літературна творчість Станкевича надзвичайно важлива і цікава як творчість людини, яка була одним із розумових центрів свого часу. Духовна значущість його особистості стимулює інтерес до його літературної спадщини. Цілісне вивчення літературної спадщини Станкевича доповнює та уточнює існуюче уявлення про Станкевича як літератора, а також сприяє формуванню більш повного уявлення про літературний процес 1830-х років, оскільки його творчість – характерна сторінка російського романтизму цього періоду. Тому вивчення літературної спадщини Станкевича є актуальним і важливим.

Зв'язок роботиз науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснювалося у рамках плану науково-дослідницької роботи кафедри російської та світової літератури Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.

Мета дисертації – здійснити цілісне дослідження літературної творчості Станкевича.

Досягнення поставленої мети реалізується шляхом виконання таких завдань:

  • Підбити підсумки вивчення творчості Станкевича у російському літературознавстві.

  • Виконати системний аналіз тематичної та ідейно-стильової своєрідності поезії Станкевича.

  • Охарактеризувати ідейно-художню своєрідність трагедії Станкевича "Василий Шуйский", визначити її місце і значення у драматургії 30 – 40-х років ХІХ століття.

  • Дослідити ідейно-художню своєрідність прозових творів Станкевича: повісті "Несколько мгновений из жизни графа Z***" й діалогу "Три художника" у контексті романтичної прози того часу.

  • Простежити еволюцію літературно-естетичних поглядів Станкевича, визначити їх місце у його цілісній характеристиці як письменника.

    Обкт


  •