LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Літературна творчість Мусія Кононенка: проблематика і поетика

21


НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА






ОНИЩЕНКО Тетяна Валеріївна



УДК 821.161.2 (092) Кононенко М.



ЛІТЕРАТУРНА ТВОРЧІСТЬ МУСІЯ КОНОНЕНКА:

ПРОБЛЕМАТИКА І ПОЕТИКА




10. 01. 01 – українська література





А В Т О Р Е Ф Е Р А Т


дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук




Київ – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі української літератури Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України.


Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

ПОГРЕБЕННИК Володимир Федорович,

Національний педагогічний університет

імені М.П. Драгоманова,

завідувач кафедри української літератури

Офіційні опоненти:доктор філологічних наук, професор,

член-кореспондент НАН України

МИШАНИЧ Олекса Васильович,

Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка,

завідувач відділу давньої української літератури


кандидат філологічних наук

ВЕКУА Оксана Віталіївна,

Національний університет харчових технологій,

старший викладач кафедри українознавства

Провідна установа:Інститут філології Національного університету імені Тараса Шевченка, кафедра української літератури ХХ століття, Кабінет Міністрів України, м. Київ


Захист відбудеться " 21 " січня 2003 р. о 1430 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.04 в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.


З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

Автореферат розіслано " _17___ " _грудня______ 2002 року.


Вчений секретар

cпеціалізованої вченої ради Н.П. Гальона



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


У сучасному українському літературознавстві вирізнилася тенденція до повернення художньої спадщини митців, переслідуваних радянською владою, в активний науковий обіг. Через ідеологічне свавілля радянської доби характеристика українського літературного процесу кінця ХІХ – початку ХХ століття подавалася в ті часи схематично й викривлено. Творчість багатьох письменників або вилучалася з літературного обігу, або згадувалася лише принагідно з приміткою "буржуазно-націоналістичний письменник", залишалася "закритою" для наукових розвідок. До повернутих із майже повного забуття належить і літературна творчість Мусія Степановича Кононенка (1864—1922), яка ще не була предметом спеціального вивчення.

Актуальність теми дослідження. Віднесений до "другорядних", Мусій Кононенко був недооцінений по смерті літературознавчою критикою, яка зупинялася лише "на самих сонячних шляхах літератури" (І.Франко), ігнорувала творчість письменників "другого ешелону". Таку позицію свого часу заперечив Іван Франко, надаючи перевагу культурно-історичній школі, за законами якої дослідник "з подякою і пієтизмом розбирає й скромні, й забуті писання дрібних талантів", адже "все, що свідчить про духове життя, про духовий інтерес, вищий над буденні матеріальні клопоти і турботи життя, гідне уваги історика літератури"1.

Роль дрібніших талантів не зводиться лише до основи у формуванні геніїв. Адже щоби всебічно збагнути об'єктивний стан літературного життя кінця ХІХ – початку ХХ століття, передати його динаміку, інтенсивність пошуків нових мистецьких форм, стильове і жанрове розмаїття, необхідно оцінити творчий внесок таких митців у духовну скарбницю вітчизняної культури.

Порівняно невеликий доробок українського поета, прозаїка, публіциста, літературного критика, фольклориста, педагога і громадського діяча Мусія Кононенка є тим своєрідним мистецьким явищем, на якому позначилася його співвіднесеність з періодом кінця ХІХ – початку ХХ століття, що відобразився в етиці, мистецтві і філософії. Поезія М.Кононенка цікава стильовою дифузією власне літературних і "відфольклорних" мотивів, показова домінуванням філософсько-релігійних і патріотичних первнів. Прозі письменника властиве зацікавлення іманентними рисами людської особистості, тонке відчуття суспільних настроїв, тенденцій культурного розвою людства, які лише прокладають собі шлях до свідомості широкого загалу.

Заглиблення у внутрішній світ людини, психологічний аналіз, своєрідність художнього мислення письменника роблять його творчу спадщину в кращій її частині оригінальним явищем української літератури. На ретельне дослідження заслуговує форма писань М.Кононенка, у яких, незважаючи на окрему невиробленість стилю, простежуються поступальні системні зміни. Викликані процесами психологізації прози, ліризації письма, вони властиві насамперед
жанрово-стильовій системі.

Ім'я М. Кононенка (псевдоніми – Школиченко, Вівторок) найчастіше зустрічається в окремих літературних оглядах з 1887 по 1909 рр. О. Коваленка, М. Комарова, О.Огоновського, І.Франка, М. Шаповала та ін. Лише наприкінці ХХ століття заходами і розвідками сучасних літературознавців В. Погребенника, П. Ротача та М. Ткачука ім'я письменника, його творчість, громадська діяльність стали відомими. В. Погребеннику належать аналітичні дослідження поетичної творчості письменника1. Проте всі ці розвідки є тільки прологом майбутнього комплексного дослідження творчості митця як своєрідної ідейно-художньої системи в літературному процесі кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Таким чином, літературна творчість Мусія Кононенка залишається досі невідомою ширшому загалу читачів, тому виникає необхідність комплексного дослідження всіх родів творчого доробку письменника, включення його в ієрархію репрезентантів письменства межового тридцятиліття.

Зв'язок дисертації з науковими програмами, планами, темами кафедри. Дисертація виконувалась як складова частина комплексного дослідження "Шляхи розвитку української літератури ХVII – XX cтоліть", над яким працює колектив кафедри української літератури Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.

Метою роботи є визначення проблематики і поетики творчості Мусія Кононенка в її еволюційному розвитку, з'ясування ідейно-стильової самобутності прози і поезії письменника, місця його творчості у літературному процесі кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Досягнення цієї мети передбачає ров'язання таких завдань:

– охарактеризувати ознаки образного мислення Мусія Кононенка-лірика й ліро-епіка;

– виявити типологію ліричного героя, ієрархію ліричних та епічних жанрів, особливості архітектоніки, ритміки й метрики творів, об'єднаних у збірках та вміщених у періодичних і неперіодичних виданнях;

– з'ясувати композиційні та сюжетні особливості віршової й прозової епіки Мусія Кононенка;

– дослідити особливості й ефективність його характеротворення;

– висвітлити специфічні риси індивідуального епічного стилю Мусія Кононенка в його розвитку, атрибутувати стильову домінанту митця;

– визначити місце творчості та роль Мусія Кононенка в українському