LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Літературна творчість Х.Д.Алчевської

проблеми в літературознавстві;

─ охарактеризувати естетичні погляди Х.Д.Алчевської;

─ здійснити системний аналіз мемуарів "Передумане і пережите", нарисів і інших художніх творів;

─ визначити основні особливості художньої творчості Х.Д.Алчевської;

─ оцінити діяльність Х.Д.Алчевської як одного з перших дослідників читацького сприйняття художньої літератури;

─ дослідити творчі зв'язки Х.Д.Алчевської з російськими та українськими письменниками.

Об'єкт дисертаційного дослідження ─ літературний процес у Росії другої половини ХIХ – початку ХХ ст. та літературно-педагогічна діяльність Х.Д.Алчевської.

Предмет дослідження ─ літературна творчість Х.Д.Алчевської, насамперед найбільш значний твір ─ мемуари "Передумане і пережите", а також статті, нариси, рецензії, листи.

Методи дослідження ─ описовий, соціально-генетичний, порівняльно-типологічний, історико-функціональний та метод системного аналізу.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що Х.Д.Алчевська вперше характеризується як письменниця, а її спадщина вивчається в широкому історико-літературному контексті другої половини XIX – початку ХХ ст. У роботі вперше здійснено цілісний аналіз художніх творів письменниці, показано багатогранність її літературних інтересів і творчих контактів з письменниками. Вперше вводяться в науковий обіг маловідомі матеріали, важливі не тільки для осмислення творчості Х.Д.Алчевської, але й літературного процесу того часу.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що в ній на основі літературної спадщини письменника-педагога широко висвітлюється виховний потенціал російської реалістичної літератури, узагальнюються результати вивчення проблеми читацького сприйняття, вперше в історії вітчизняного літературознавства здійсненого Х.Д.Алчевською.

Практичне значення отриманих результатів. Результати дослідження можуть бути використані істориками російської літератури другої половини XIX – початку ХХ ст., викладачами філологічних факультетів у загальних курсах російської літератури, а також в спецкурсах і в спецсемінарах.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення дисертації викладено в доповідях на наукових конференціях "Етнокультурні процеси на півдні України в ХІХ –ХХ ст." (2000 р.) і "Державна етнонаціональна політика: правовий та культурологічний аспекти в умовах Півдня України" (2003, 2005 рр.) у Запорізькому національному технічному університеті, на VII Міжнародній конференції "Слов'янські літератури в контексті світової" в м. Мінську 12-14 жовтня 2005 р., а також на Одинадцятих міжнародних літературних читаннях молодих учених, присвячених пам'яті Л.Я.Лівшиця (2006 р.). Дисертація обговорювалася на засіданні кафедри російської і світової літератури Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди.

Публікації. Основні результати дослідження викладено в 9 статтях, з яких 4 опубліковано у фахових виданнях України. Загальний обсяг публікацій – 3 д.а.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, п'яти розділів, висновків та списку використаної літератури, який нараховує 294 найменування. Загальний обсяг основного тексту – 162 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


У вступі обґрунтовано актуальність і наукову новизну теми дисертації, визначено об'єкт і предмет дослідження, сформульовано мету і завдання, охарактеризовано методологічні засади і методи вивчення проблеми, розкрито теоретичне й практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію та можливість практичного застосування отриманих результатів.

Перший розділ "Література в житті і педагогічній діяльності Х.Д.Алчевської" має два підрозділи. У першому висвітлюється історія вивчення проблеми, а в другому характеризується життєвий шлях Алчевської, роль літератури в її житті та педагогічній діяльності. Літературна діяльність Алчевської була органічно пов'язана з її педагогічною діяльністю та підпорядкована педагогічним цілям освіти народу. У численних дослідженнях істориків педагогіки діяльність Алчевської як письменниці, літературознавця і критика не аналізується, проте в них висвітлюються деякі аспекти її роботи в галузі літератури.. У словнику Брокгауза і Ефрона вперше було відзначенозаслуги Алчевської перед літературою: "за її ініціативи і при її діяльній співпраці виданий критичний покажчик книг для народу і дитячого читання "Що читати народу?". За радянських часів діяльність Алчевської не відразу здобула визнання, її спадщина розглядалася у вульгарно-соціологічному аспекті як така, що не відповідає догмам радянської педагогіки. Початком вивчення літературознавчої спадщини Алчевської можна вважати дисертацію Д.М.Лeкаренка "Вивчення читача в дореволюційній Росії (Х.Д.Алчевська, С.А.Анський, Н.А.Рубакін)", захищену в 1938 році. Спроба розглядати діяльність з рециптивного погляду, встановити особливості читацького сприйняття художніх творів була надзвичайно важливою і сучасними літературознавцями оцінюється як дуже продуктивна. Алчевська була одним із перших представників цього напряму в російському літературознавстві.

У 1960-і рр. інтерес до імені і діяльності Алчевської став зростати. Про це свідчить вихід у 1963 році праць Н.Я.Фрідьєвої "Життя для освіти народу" і О.Р.Мазуркевича "Визначні українські педагоги – народні просвітителі. Алчевська та її сподвижники", які були і залишаються найбільш серйозними дослідженнями життя, просвітительської і літературної діяльності Алчевської. У них досить докладно висвітлюється роль літератури в її житті і педагогічній діяльності, спілкування з письменниками-сучасниками, розкривається літературна майстерність її книг. Мазуркевич вперше довів, що автором публікацій в "Колоколе" Герцена під псевдонімом "Українка" була Алчевська.

У 70-і роки минулого століття з'явилися статті "Неопубліковані листи до В.Г.Короленка" Я.Донського, "Ф.М. Достоєвський і Х.Д.Алчевська" В.Ф.Осмоловського, "Вчора він був у нас... Навколо одного листа" І.Гоффа, в яких вперше характеризуються літературні контакти Алчевської з Короленком, Достоєвським та Чеховим. Спілкування Алчевської з Л.Толстим докладно аналізується в книзі М.Л.Гомона "Л.М.Толстой і харків'яни" (1993). Слід визнати, що ці автори розглядають проблему взаємин Алчевської з письменниками в суто біографічному плані, зовсім не висвітлюючи літературні особливості листів, мемуарів та інших її творів.

Автор наукових праць, присвячених вивченню українського читача, Г.М.Сивокінь приділяє особливу увагу книзі Алчевської "Що читати народу?". Він підкреслює, що Христина Данилівна майже безпомилково визначає ідейно-художню цінність рецензованих і рекомендованих народному читачеві творів