LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Літературне життя народної балади "Ой не ходи, Грицю...": проблема олітературення сюжету і жанру

Львівський національний університет імені Івана Франка





ДАХ Марта Іванівна


УДК 82-144:398.8 (477)




ЛІТЕРАТУРНЕ ЖИТТЯ

НАРОДНОЇ БАЛАДИ "ОЙ НЕ ХОДИ, ГРИЦЮ...":ПРОБЛЕМА ОЛІТЕРАТУРЕННЯ СЮЖЕТУ І ЖАНРУ







10.01.07 – фольклористика







АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук





Львів – 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі української фольклористики імені Філарета Колесси

Львівського національного університету імені Івана Франка

Науковий керівник – доктор філологічних наук, професор ДЕНИСЮК Іван Овксентійович, Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри української фольклористики імені Філарета Колесси

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор КИРЧІВ Роман Федорович, Інститут народознавства НАН України, завідуючий відділом фольклористики

кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник СОКІЛ Василь Васильович, Інститут народознавства НАН України, старший науковий співробітник відділу фольклористики

Провідна установа – Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова, кафедра української літератури


Захист відбудеться 23 березня 2001 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.35.051.13 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79001 м. Львів, вул. Університетська, 1.


З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005 м. Львів, вул. Драгоманова, 5.


Автореферат розісланий 22 лютого 2001 року


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат філологічних наук, доцент В.М.Івашків



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Фольклорна традиція, викристалізовувана тисячоліттями, взаємодіє з різними сферами культури. Питання взаємовпливів фольклору і літератури –– одне з найцікавіших і найскладніших. Дослідники розглядають два аспекти взаємодії цих видів словесно-поетичного мистецтва: з одного боку –– використання фольклорних традицій у художніх творах (фольклоризм літератури) і з другого –– вплив літератури на народну творчість. Незважаючи на те, що проблемі фольклоризму присвячено вже чимало праць, але систематизованого дослідження, яке б розглянуло це питання в аспекті історичної поетики, визначило етапи й рівні фольклоризму, немає ще дотепер. Проблема фольклор –– література і сьогодні викликає великий методологічний і теоретичний інтерес. Усі дослідники наголошують, що вона багатогранна. Яка роль фольклору як окремої художньої системи в історичному розвитку літератури, якими умовами в кожну історичну епоху визначається характер взаємозв'язків між ними, у яких формах здійснюється вплив фольклору на літературу –– це далеко не повний перелік питань, котрі стоять у центрі уваги вчених.

Питання олітературення народних балад не досліджувалось спеціально, і тому вимагає ще детального вивчення. Які зміни відбуваються під час переходу їх в іншу сферу –– сферу літературну? Якими чинниками вони зумовлені? Потреба розгляду механізмів цього перетворення і зумовила актуальність даної дисертаційної роботи. Історія олітературення сюжету про отруєння Гриця, який кохав двох дівчат одночасно, дає змогу простежити вплив на це олітературення естетики різних літературних періодів ХІХ та ХХ століть.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі української фольклористики імені Філарета Колесси Львівського національного університету імені Івана Франка, у планах якої передбачається вивчення теорії фольклорних жанрів та літературно-фольклорних взаємозв'язків.

Мета дисертаційної роботи –– з'ясувати особливості фольклорного та літературного життя народної балади про отруєння Гриця, простежити трансформацію цієї балади у художній літературі, виявити, що є визначальним у творах, які перетворюють її сюжет. Реалізація цієї мети передбачає виконання конкретних завдань:

–– поглиблення теоретичного ракурсу проблеми взаємозв'язків фольклору і літератури;

–– з'ясування специфіки баладного жанру на основі якомога повнішого ознайомлення з його теорією;

–– аналіз варіантів народної балади про отруєння Гриця і легенди про Марусю Чурай;

–– жанрово-композиційний аналіз художніх творів, в основі яких лежить сюжет народної балади про отруєння Гриця. Тут необхідно відзначити також новаторство та оригінальність письменника в олітературенні сюжету.

Із цих спостережень хотілося б зробити певні синкретичні висновки про характер фольклоризму взагалі й можливості олітературення народнобаладного сюжету.

Предмет дослідження – функціонування баладного сюжету в фольклорі та літературі. Об'єктом студії є народна балада "Ой не ходи, Грицю" та літературні тексти, в основі яких лежить сюжет про отруєння Гриця, а саме: "Чарівниця" Л.Боровиковського, "Чари" К.Тополі, "Коло гаю в чистім полі" Т.Шевченка, "Розмай" С.Руданського, "Маруся Чурай, українська піснетворка" Г.Бораковського, "Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці" М.Старицького, "Чураївна" В.Самійленка, "В неділю рано зілля копала..." О.Кобилянської, "Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці" І.Сенченка, "Марина Чурай" І.Хоменка, "Дівчина з легенди" Л.Забашти, "Маруся Чурай" Ліни Костенко.

Методологія дослідження зумовлена його характером, поставленими у роботі завданнями. Зіставлення фольклорних явищ з літературними вимагало застосування порівняльного методу аналізу їх взаємодії. Не можна було обійтись без герменевтичного –– детально-текстуального розгляду порівнюваних творів двох поетичних систем, а також без типологічного виокремлення фольклорних версій інтерпретованої народної балади.

Ступінь вивченості теми. Українські літературознавці лише частково ставили питання олітературення балади "Ой не ходи, Грицю". Найширше трансформація цієї пісні простежена у розвідці Павла Филиповича ("Історія одного сюжету", 1927). Дослідник розглянув художні твори ХІХ – початку ХХ століть, в основі яких лежить сюжет про отруєння Гриця; найвищу оцінку дав повісті Ольги Кобилянської "В неділю рано зілля копала..." і мав задум присвятити детальнішому розглядові усіх обробок цього інтригуючого сюжету, а також його складових частин, окрему монографію.

Григорій Нудьга вважав, що певну вартість з усіх літературних інтерпретацій народнобаладного сюжету про отруєння Гриця мають твори Старицького, Самійленка, частково –– Бораковського, а всі інші –– просто данина моді. Він спостеріг, що кожна доба дала свої варіації балади, і звернув увагу на те, що часто "центр ваги переноситься з побутово-мелодраматичних моментів на історичні і