LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Літературне життя народної балади "Ой не ходи, Грицю...": проблема олітературення сюжету і жанру

воскресає радістю: життя не марно прожито. Маруся Чурай залишається у пісні, як і Мавка продовжує жити у співі сопілки... Роман-балада Ліни Костенко –– твір про незнищенність пісні, вічність духовного.

І за багатогранністю проблематики, і за художніми якостями історичний роман у віршах "Маруся Чурай" Ліни Костенко перевершив усі попередні варіанти вічної теми. Це один з найоригінальніших шедеврів української літератури.

У висновках узагальнено результати дослідження.

Балада про отруєння Гриця послужила конструктивною сюжетною базою для написання численних літературних творів –– від "Ukarania" Богдана Залєського (приблизно 20-і рр. ХІХ ст.) до "Марусі Чурай" Ліни Костенко (1979). Еластично перетворюючись у літературну баладу, драму, драматичну поему, повість чи навіть роман, майже два століття народна пісня демонструвала невичерпний потенціал компактної фольклорної праформи, в основі якої на сюжетному рівні закодований драматизм універсально-екзистенційних людських відносин.

Характерно, що народна балада давала лише загальну схему розвитку конфлікту (дівчина отруює зіллям коханого за дволюбство), передбачаючи широкі можливості її інтерпретації у літературних варіаціях теми, які полягали у переосмисленні первинного баладного матеріалу, розбудові та ускладненні його новими перипетіями, розробці нових мотивацій, поглибленні баладних характерів і виведенні нових типів, привнесенні нового тла та ін. Так, моделювалися різноманітні версії отруєння (свідоме, холоднокровне і випадкове, ненавмисне), по-різному інтерпретувалися баладні характери (літературний Гриць далеко не завжди кохає двох, у більшості версій він просто зраджує коханій); сюжет переносився на етнографічно-побутовий рівень, поглиблювався у психологічно-філософічному плані, використовувався навіть з ідеологічною метою. Багате фольклорно-етнографічне тло у драмах К.Тополі, М.Старицького колоритно відтворювало поезію і побут українського села. Поєднання мотивів балади з екзотичними циганськими мотивами дозволило О.Кобилянській написати повість поглибленого психологізму, витончено показати ментальність людини подвійної душі.

Симбіоз народної балади "Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці" з легендою про піснетворку Марусю Чурай давав нові можливості письменникам на традиційній канві домислювати нові перипетії подій, колізії конфліктів, спонукаючи їх, з одного боку, до історіософського осмислення минулого України з проекцією на її сьогодення й майбуття, до постановки поруч з морально-етичними проблемами проблем національного визволення, у боротьбі за яке необхідні високі громадянські якості українця. З другого боку, мотив піснетворства викликав інтерес до проблем духовних; Марусю Чурай як творця народної поезії підносили до національного символу духовності. На перехресті цих двох магістральних мотивів виникали нові нюанси загальнолюдських взаємовідносин в аспекті морально-етичному (любов, вірність і зрада, вина й покара). При високому рівні художності такий проблемно-тематичний комплекс зумовлював появу значних мистецьких цінностей, що їх дали В.Самійленко, Л.Забашта та інші. Жанр історіософського роману-балади у високоталановитому опрацюванні Ліни Костенко дав змогу піднести згадані проблеми до епопейного звучання, створити один з найоригінальніших шедеврів української літератури. Олітературення легенди й балади у їх симбіозі –– оригінальне явище, яке збільшує наше уявлення про "взаємоопилення" фольклору і літератури.

Відомі інтерпретації народнобаладного мотиву ще далеко не вичерпали всіх його можливостей. І, мабуть, ще неодноразово літератори будуть звертатися до цієї інтригуючої теми.


Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:

1. Поетика балади // Слово і час. ––1998. – №12. –– С.45-48.

2. Літературне життя народної балади "Ой не ходи, Грицю..." Проблема олітературення сюжету і жанру // Вісник Львівського ун-ту. Серія філологічна. –– Вип.27. –– Львів: Вид-во Львівського ун-ту, 1999. –– С.112-119.

3. Історія легенди про Марусю Чурай // Сучасний погляд на літературу: Зб. наук. праць. – Вип.2 / Редкол.: П.П.Хропко (відп. ред.), С.С.Кіраль (відп. секр.), В.Ф.Погребенник, І.В.Савченко та ін.–– К.: ІВЦ Держкомстату України.–– 2000.–– С.71-83.

4. Новаторство фольклоризму О.Кобилянської // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Слов'янська філологія. –– Вип.58-59. –– Чернівці, 1999. –– С.69-70.

5. Художня трансформація фольклорної балади "Ой не ходи, Грицю" та легенди про піснетворку у романі Ліни Костенко "Маруся Чурай" // Українська філологія: школи, постаті, проблеми / Зб. наук. праць міжнародної конференції, присвяченої 150-річчю заснування кафедри української словесності у Львівському університеті. –– Львів: Світ, 1999. –– Ч.2. –– С.500-504.

6. Деякі аспекти олітературення народної балади "Ой не ходи, Грицю..." // Українське народознавство: Стан і перспективи розвитку на зламі віків. Матеріали міжнародних науково-практичних читань, присвячених пам'яті українського фольклориста Михайла Пазяка. –– Київ, 2000. –– С.162-164.


Анотація

Дах М.І. Літературне життя народної балади "Ой не ходи, Грицю..." Проблема олітературення сюжету і жанру. –– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.07 –– фольклористика. –– Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2001.

Дисертація присвячена проблемі олітературення народної балади "Ой не ходи, Грицю..." У роботі визначено специфіку жанру балади, проаналізовано понад 30 варіантів народної балади про отруєння Гриця та з'ясовано історію легенди про Марусю Чурай. Здійснено аналіз художніх творів, в основі яких лежить згадана народна балада, з установкою на виявлення того жанрового генотипу, що дозволяє у різні епохи трансформуватись у драми, повісті, романи, що не позбавленні й ознак балади. Особливу увагу присвячено повісті "В неділю рано зілля копала" О.Кобилянської та історичному роману у віршах "Маруся Чурай" Л.Костенко, які, безперечно, є найкращими літературними обробками сюжету.

Ключові слова: олітературення, фольклоризм, балада, сюжет, жанр.


Summary

DAKH M.I. Literary life of folk ballad "Oh, don't you go, Hryts... " The problem of literary presentation of the plot and genre. –– Manuscript.

Dissertation for the academic degree of the Candidate of Philological Science in the speciality 10.01.07 –– Folklore Science. –– Lviv Ivan Franko National University.

Lviv, 2001.

Dissertation deals with the problem of literary presentation of folk ballad "Oh, don't you go, Hryts... ". The work consists of introduction, four chapters, conclusion, references and supplements. Introduction presents some theoretical aspects of the problem of interaction of folklore and literature, substantiates topicality of the subject of the dissertation, determines the purpose and tasks of the research, its object, methods, scientific novelty, theoretical and practical value of the obtained results, presents data on the testing of major provisions of the dissertation.

Chapter 1 of the