LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Літературний портрет Романа Купчинського: жанрові та художньо-стильові аспекти



ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ІВАНА ФРАНКА





Мельник Марта Володимирівна


УДК 821.161.2.09



Літературний портрет Романа Купчинського:

жанрові та художньо-стильові аспекти



10.01.01 – українська література




Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук











Львів – 2008


Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі української літератури імені академіка Михайла Возняка Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України


Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент
Яремчук Ірина Володимирівна,
Львівський національний університет імені Івана Франка,
доцент кафедри української літератури імені
академіка Михайла Возняка

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор
Хороб Степан Іванович,
Прикарпатський національний університет
імені Василя Стефаника,
завідувач кафедри української літератури,
директор Інституту філології

кандидат філологічних наук
Кузьменко Оксана Мирославівна,
Інститут народознавства НАН України,
науковий співробітник відділу фольклористики


Захист відбудеться "20" червня 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.13 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Університетська, 1.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці національного університету імені Івана Франка ( м. Львів, вул. Драгоманова, 5).


Автореферат розісланий "16" травня 2008 р.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 35.051.13

кандидат філологічних наук, доцент Я. І. Гарасим

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність дослідження. Вибір теми зумовлений відсутністю у сучасному літературознавстві комплексного дослідження творчої особистості та літературної спадщини Романа Купчинського (1894-1976). Досі побутував дещо однобічний погляд на письменника як представника когорти стрілецьких бардів і члена групи символістів "Митуса". Однак цей ракурс займає лише ранній (1910-1920 рр.) етап життєтворчості Р. Купчинського. Про інші періоди існують окремі згадки. Дотепер в українському літературознавстві немає жодної монографічної праці, присвяченої Р. Купчинському, в якій предметом дослідження була б творча спадщина й особистість письменника.

В умовах радянського літературознавства фахове наукове наближення до постатей, чиє літературне та громадянське "функціонування" здійснювалося через імператив національної ідеї, було цілком неможливе. Вульгаризаторськими тенденціями у колоніальному просторі вирізнялася саме та критика, що стосувалася передусім осіб, котрі були заангажовані в український національно-визвольний рух на початку ХХ ст.

В історії української літератури ім'я Р. Купчинського відоме під багатьма псевдонімами і криптонімами (Г. Ч.; М. Д.; Т. С.; ка. ка.; Гак Мусій; Галактіон Чіпка; Доля Мирон; Зиз; Мирон-Доля; Рокувабо (спільно з В. Бобинським); Роман; Учасник; Харко; Чіпка Галакт.; S; Рома; Той Сам; Стрілець Р. К., Намор), в яких, очевидно, віддзеркалено той широкий діапазон вияву внутрішнього "я", що прагнуло максимального життєво-креативного втілення усіх своїх виявів – у поезії, белетристиці, ліро-епосі та драмі, в публіцистиці, мемуаристиці, громадській роботі, видавничій, журналістській і редакторській діяльності.

Р. Купчинського варто розглядати як митця ренесансного типу, спровокованого на творчий універсалізм енергією народження нової епохи, її духом "пересотворення світу" (Б. Криса) в ім'я національного і мистецького відродження України. Саме це має на меті автор пропонованого дослідження згідно з потребами сучасного літературознавства, яке водночас із акцентуванням на загальні процеси та закономірності звертає увагу до творчої особистості, дискваліфікованої каноном радянської методології. Адже "творча особистість, поставлена в центрі уваги історика літератури, охоплена у властивому культурно-мистецькому контексті, концептуалізує сам характер інтерпретації", - справедливо наголошує Я. Поліщук. І це зобов'язує дослідника підходити до таких явищ із "тонким чуттям, майже із археологізмом уяви"1.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у Львівському національному університеті імені Івана Франка на кафедрі української літератури ім. акад. М. Возняка. Наукові пріоритети кафедри охоплюють дослідження "білих плям" і "забутих імен" в українському літературному процесі ХХ ст. У руслі головної тематики і виконано дисертаційну роботу.

Об'єкт дослідження – літературна спадщина Р. Купчинського, що засвідчена такими групами текстів: рукописною збіркою поезій "Село", пісенною лірикою, надрукованою у західноукраїнській періодиці початку ХХ століття ("Вісник Союза визволення України" (1915), "Діло" (1915), "Шляхи" (1916), "Стрілецький календар-альманах артистичної горстки і Пресової кватири УСВ в полі на звичайний рік 1917" (1917), "Стрілець" (1919) та ін.), драматичною поемою "Новініяда", героїчною поемою "Великий день", сатирично-гумористичною поемою "Скоропад", романом-трилогією "Заметіль", малою прозою, діаспорними виданнями ("Мисливські оповідання", "Невиспівані пісні"), публіцистикою, мемуаристикою і сатирою, які опубліковані в періодиці міжвоєнного часу ("Українське слово" (1916), "Діло" (1925, 1927, 1933, 1935), "Літопис "Червоної калини", "Зиз", "Маски" (1923)) й архівних зібраннях.

Предмет дослідження – особливості творчого універсуму Р. Купчинського, у просторі якого сформувався його літературний портрет.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у цілісному, систематизованому аналізі творчості Р. Купчинського, в презентації його як митця ренесансного типу. Досягнення мети передбачало здійснення конкретних завдань:

1) проведення бібліографічної роботи, спрямованої на виявлення і збір спадщини Р. Купчинського у рукописах, періодичних виданнях, збірниках;

2) пошук, аналіз і систематизація біографічного та літературно-критичного матеріалу з наступним формуванням бібліографії Р. Купчинського;

3) осмислення ідейно-естетичних можливостей письменника у сферах лірики, епосу, ліро-епосу з урахуванням особливостей його генологічної