LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Літературно-естетичні позиції і творча спадщина Івана Єрофеїва

15


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА








МЕЛЬНИЧУК Ірина Вікторівна







УДК 821.161.2 "19"

Єрофеїв І.




ЛІТЕРАТУРНО-ЕСТЕТИЧНІ ПОЗИЦІЇ І ТВОРЧА СПАДЩИНА

ІВАНА ЄРОФЕЇВА





10.01.01 – українська література





АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук
















Київ - 2005



Дисертацією є рукопис.


Роботу виконано в Маріупольському державному

гуманітарному університеті, Міністерство освіти і науки України.



Науковий керівник

доктор філологічних наук, професор
КЕЙДА Федір Федорович,
Маріупольський державний гуманітарний
університет, завідувач кафедри української
філології.


Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор
ГУЛЯК Анатолій Борисович,
Інститут філології Київського національного
університету імені Тараса Шевченка,
професор кафедри новітньої української літератури;


кандидат філологічних наук, доцент
КОЗИНСЬКИЙ Леонід Володимирович,
Уманський державний педагогічний університет

імені П.Тичини, доцент кафедри
української літератури.



Провідна установа — Ніжинський державний педагогічний
університет імені М.Гоголя, кафедра української літератури,

Міністерство освіти і науки України, місто Ніжин.



Захист відбудеться "25" квітня 2005 року о _13__ годині на

засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.15 із

захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня

доктора філологічних наук при Київському національному

університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, м. Київ, бульвар Шевченка, 14.



З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці

імені М.О. Максимовича Київського національного університету

імені Тараса Шевченка (01017, м. Київ, вулиця Володимирська, 58).



Автореферат розіслано "25" березня 2005 року.




Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.М.КОПАНИЦЯ


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження творчого доробку Івана Єрофеїва (1882-1953) зумовлюється насамперед украй незадовільним станом його наукового осмислення та різноаспектністю спадщини письменника і вченого, яку слід увести до наукового обігу. Важливо, що діяльність Єрофеїва припадає на кілька фактично різних періодів у суспільно-політичному й культурно-мистецькому житті України: початок ХХ століття, національно-культурне відродження 1920-х і тривожні 30-ті роки, Друга світова війна й перші повоєнні часи.

Окремі спроби систематизації та наукового прочитання рукописної спадщини І.Єрофеїва (нині його фонд під номером 185 упорядковується в Інституті літератури імені Т.Шевченка НАН України) припадає на початок 70-х років минулого століття, коли було опрацьовано листування митця з російськими письменниками М.Горьким, К.Треньовим і В.Юрзенським. Звісна річ, що це знадобилося для унаочнення українсько-російських літературно-мистецьких "зв'язків". До 90-річчя від дня народження Єрофеїва (1972) "Літературна Україна" опублікувала невеличку статтю "Вшануймо його працю" Ф.Сарани. Оці перші "кволі" намагання виявилися, на жаль, останніми. Подальші згадки про письменника і вченого обмежуються короткими біографічними відомостями в "Шевченківському словнику" (1973), "Українській літературній енциклопедії" (1990) та "Енциклопедії українознавства" (1993). На часі, отже, - цілісне дослідження спадщини І.Єрофеїва. Спроба максимально заповнити цю прогалину у вітчизняному літературознавстві видається надзвичайно актуальною.

Зв'язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Робота є конкретним внеском у комплексне дослідження "Актуальні проблеми української літератури і фольклору", над яким працює кафедра української філології Маріупольського державного гуманітарного університету.

Тему дисертації затверджено на засіданні бюро науково-координаційної ради з проблеми "Класична спадщина і сучасна художня література" при Інституті літератури імені Т.Шевченка НАН України 14 грудня 2000 року (протокол №3).

Мета роботи – системно дослідити творчу спадщину І.Єрофеїва на основі вивчення маловідомих джерел; осмислити художню своєрідність його прозового доробку; окреслити концепції розвитку українського письменства і фольклору, висунуті дослідником; визначити місце і роль І.Єрофеїва в історії вітчизняної культури.

Цій меті підпорядковано наступні завдання:

дослідження теоретико-естетичних основ критичної, фольклористич-ної та письменницької творчості І.Єрофеїва;

визначення проблематики і жанрової специфіки літературознавчих та фольклористичних студій письменника в контексті їх еволюції;

характеристика аналітично-критичної діяльності вченого крізь призму ретроспективи та перспективи;

аналіз ідейно-тематичної та жанрово-стильової специфіки повісті І.Єрофеїва "Олекса Довбуш";

з'ясування місця І.Єрофеїва як творчої особистості в українському літературному процесі першої половини ХХ століття.

Об'єкт дослідження – багатоаспектна творчість І.Єрофеїва: літературно-критичні статті про творчість Т.Шевченка, П.Грабовського, В.Масловича, О.Галкіна тощо, фольклористичні дослідження "Українські думи і їх редакції", "Крим у малоруській народній поезії XVII-XVIII ст., переважно в думах" і под., етнографічні розвідки, епістолярій, історична повість "Олекса Довбуш".

Предмет дослідження – особливості літературно-критичних та фольклористичних праць, проблематика і художня специфіка прозового доробку І.Єрофеїва крізь філософсько-естетичні виміри його творчості.

Основні методи дослідження – біографічний, порівняльно-історичний, історико-генетичний та естетичний.

Теоретико-методологічною основою дослідження стали літературознавчі, фольклористичні, історичні і філософські праці відомих вітчизняних вчених О.Білецького, Л.Грицик, Р.Гром'яка, М.Грушевського, А.Гуляка, В.Давидюка, Л.Дунаєвської, С.Єфремова, М.Жулинського, В.Качкана, Л.Копаниці, П.Куліша, Н.Малинської, В.Перетца, О.Потебні, Г.Семенюка, М.Сиваченка, П.Федченка, а також зарубіжних дослідників – М.Бахтіна, О.Веселовського, К.Кабашникова, О.Лосєва, Б.Рассела та інших.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є