LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Літературно-критична діяльність Ксенофонта Олексійовича Полєвого

28


Харківський державний педагогічний університет

ім.Г.С.Сковороди






Вольський Сергій Борисович


УДК 882




ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

КСЕНОФОНТА ОЛЕКСІЙОВИЧА ПОЛЄВОГО




10.01.02 російська література






Автореферат

дисертацiї на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук







Харків - 1999

Дисертацією є рукопис


Робота виконана в Харківському державному педагогічному університеті iм. Г.С.Сковороди, Міністерство освіти України, Харків.


Науковий керівник доктор філологічних наук,

професор Фрізман Леонід Генріхович,

Харківський державний педагогічний

університет ім. Г.С.Сковороди,

завідувач кафедри світової літератури.


Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Маєвська Тетяна Петрівна,

Ніжинський державний педагогічний

унiверситет iм. М.В. Гоголя,

професор кафедри iсторiї свiтової лiтератури.


кандидат філологічних наук, доцент

Режко Віктор Анатолійович,

Університет внутрішніх справ, Харків,

доцент кафедри українознавства.


Провідна установа: Одеський державний університет,

кафедра російської літератури,

Міністерство освіти України, Одеса.


Захист відбудеться " 18 " березня 1999р. о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.03 Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди за адресою:

310168, Харкiв, вул. Блюхера, 2, кiмн. 215В.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди (Харкiв, вул Блюхера, 2).


Автореферат розісланий " 17 " лютого 1999 р.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О.А. Олексенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Літературознавство останнього десятиріччя країн колишнього Радянського Союзу характеризується пошуками нових підходів до осмислення духовного надбання людства взагалі і окремих митців зокрема – підходів, не обтяжених тенденційністю та заідеологізованістю. Долається однобічність аналізу літературного процесу, догматизм критеріїв та упередженість оцінок. Стосується це i російської літератури XIX ст., яка потребує ретельного дослідження кожного періоду, котре було б спрямоване, по-перше, на відтворення найбільш повної і детальної картини літературного життя, по-друге, на внесення уточнень щодо розвитку літературних напрямків та творчості окремих письменників і критиків. У світлі зазначених проблем важливим є виявлення внеску у розвиток літературної теорії та практики митців, імена яких з тих чи інших причин були забуті. До них належить ім'я Ксенофонта Олексійовича Полєвого (1801 – 1867) – критика, журналіста, мемуариста, перекладача.

Актуальність і теоретична значущість дисертації зумовлені тим, що дослідження спрямоване на аналіз літературного процесу ХІХ століття з позицій сучасності, який дозволить чіткiше виявити значення творчості окремої особистості, її внесок у розвиток літератури, суть розбіжностей у поглядах критиків різних літературних напрямків, уточнити уявлення про літературний процес минулого.

Ім'я Ксенофонта Полєвого згадується його сучасниками майже завжди у зв'язку з іменем його брата Миколи Олексійовича Полєвого, відомого журналіста, письменника, критика, історика. Життя Кс.Полєвого склалося так, що його біографія виявилася у якійсь мірі відтворенням біографії М.Полєвого. Постійний супутник свого брата, однодумець, друг, Кс. Полєвой майже весь час жив з ним пліч-о-пліч, а той порівняно недовгий час, коли їх розділяла відстань, не зміг порушити їх духовного зв'язку. Складається враження, що для знайомства з життям Ксенофонта Полєвого досить познайомитися з біографією Миколи Полєвого: все, що відбувалося у житті старшого брата, переживав і молодший брат. Сучасники, говорячи про зустрічі з М.Полєвим, часто додавали "та його братом Ксенофонтом", ніколи не змінюючи місця їх імен. Відзначаючи успіхи журналу "Московский телеграф", критики віддавали почесті його видавцю Миколі і лише дехто згадував про істинну роль Ксенофонта. Закритий славою свого улюбленого брата, Кс. Полєвой, за словами В.Орлова, випав із поля зору істориків російської журналістики 1820-1830-х років1 і наступного періоду. Навіть інформація, яку представлено у виданні "Русский архив" всього через два роки після смерті Кс. Полєвого, є неповною і неточною.2

В історико-літературних працях ХХ ст. М.К.Азадовським, В.Г.Березіною, В.М.Орловим, О.С.Куріловим опубліковано декілька статей, присвячених діяльності Кс. Полєвого у журналі "Московский телеграф", його ролі у розв'язанні окремих проблем літературної критики, але частіше про нього згадують у зв'язку з дослідженням творчості інших літераторів. Спеціальних робіт, спрямованих на дослідження творчого надбання Ксенофонта Полєвого, немає. Проте дослідники, які хоча б частково торкалися питань його діяльності, звертали увагу на те, що надбання цього автора має самодостатню цінність. На думку М.К.Азадовського, "К.Полевой заслуживает особого внимания и изучения как самый выдающийся критик в конце 20-х и начале 30-х годов Х1Х в...3 Кс. Полєвой цiкавий і як мемуарист, і як белетрист, і як журналіст. Мемуари Кс. Полєвого мають значення і тому, що вони з достатнім ступенем повноти відтворюють літературне життя Москви 20-х – 30-х років Х1Х ст., і тому, що вони є одними з найдостовірнiших джерел інформації про життя Миколи Полєвого, і тому, що вони показують фрагмент дійсності у сприйнятті людини, яка перебувала у самій гущі літературних суперечок того часу. Ксенофонт Полєвой-белетрист заслуговує на увагу як автор одного з найбiльш цікавих описів життя М.В.Ломоносова, першого прикладу белетризованої біографії в російській літературі. Кс. Полєвой мав власну журналістську концепцію, втілену у журналі "Живописная русская библиотека", і його надбання на цій ниві теж мають бути дослідженими. З урахуванням викладеного були сформульовані мета та завдання дисертаційного дослідження.

Мета дослідження у процесі цілісного аналізу літературної діяльності Ксенофонта Олексійовича Полєвого виявити його внесок у розвиток літератури та журналістики. Поставлена мета зумовлює розв'язання таких завдань:

  • представити філософську та естетичну концепцію Кс. Полєвого;

  • визначити внесок Кс. Полєвого в розвиток літературної критики та теорії літератури;

  • виявити внесок Кс. Полєвого в розвиток журналістики;

  • визначити жанрові особливості белетристики Кс. Полєвого;

  • визначити внесок Кс. Полєвого в розвиток біографічного жанру.

    Таким чином, предметом дослідження дисертаційної роботи є питання літературної діяльності письменника, його внеску в розвиток літератури.

    Об'єкт дослідження – творчість Ксенофонта Олексійовича Полєвого. Як матеріал для дослідження використовувалися журнали "Московский телеграф" (1825 – 1834), "Живописная русская библиотека" (1856 – 1858), біографічна повість Кс.Полєвого "М.В.Ломоносов", його


  •