LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Літературно-критична діяльність Ксенофонта Олексійовича Полєвого

мемуари " Записки о жизни и сочинениях Николая Алексеевича Полевого", серія видання "Русский архив" з 1867 року.

Теоретичною базою дослідження є праці сучасних істориків і теоретиків літератури, у яких аналізуються проблеми літературної критики, документальних жанрів літератури, журналістики. Використовуються також роботи спеціалістів у галузі літератури Х1Х ст. та сучасників Ксенофонта Полєвого. У процесі розв'язання поставлених завдань застосовується метод системного аналізу творчості автора. Крім цього, використовуються також історико-генетичний та порівняльно-типологічний методи.

Наукова новизна дисертаційної роботи визначається тим, що літературне надбання Ксенофонта Олексійовича Полєвого ще не було об'єктом спеціального аналізу. У процесі дослідження отримано нові факти про участь Кс. Полєвого у літературному процесі 20-х – 40-х років Х1Х ст., а саме:

  • виявлена роль Кс. Полєвого у боротьбі за становлення прогресивного романтизму;

  • сформульовані положення теорії літератури, які Ксенофонт Полєвой обгрунтував першим , і в розробцi яких є його внесок;

  • встановлено авторство деяких статей, опублікованих у "Московському телеграфі";

  • доведена роль Ксенофонта Полєвого у розвитку журналістики;

  • виявлено новаторство Кс. Полєвого у розвитку жанру белетризованої біографії;

  • вперше діяльність Ксенофонта Полєвго "післятелеграфного" періоду проаналізована з урахуванням ii естетичних чинників без ідеологічних настанов та політичної тенденційності.

Практичне використанняотриманих результатiв. Матерiали дослідження можуть бути використані у викладаннi вузівських курсів iсторiї російської літератури Х1Х ст., теорiї літератури, у процесі читання спецкурсів, проведення спецсемінарів, а також, при викладанні поглиблених курсів російської літератури в ліцеях, гімназіях, школах. Матеріал дисертації може бути використано для внесення уточнень у довідкові посібники з історії російської літератури та журналістики.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилося в межах плану науково-дослідницької роботи кафедри світової літератури Харківського державного педагогічного університету ім.Г.С.Сковороди.

Апробація роботи. Основні положення дисертації були викладені на конференціях, що проводилися у Донецьку (1996, "Спадщина М.М.Бахтіна і проблеми розвитку діалогічного мислення в сучасній культурі"), ХДПУ (1996, читання молодих вчених, присвячені пам'яті Л.Я.Лівшиця), Ніжині (1995, "Ніжинській вищій школі – 175"). У повному обсязі дисертація обговорювалася на засіданні кафедри світової літератури Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків та списку використаної лiтератури, у якому представлено 190 найменувань. Повний обсяг дисертації - 196 сторінок.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


У вступі обгрунтовано актуальність теми, визначено предмет, об'єкт та матеріал дослідження, сформульовано його мету та завдання, розкрито наукову новизну та практичне значення, викладено теоретичні засади дослідження, які зумовлюють мотиви відбору питань для розгляду, аспекти висвітлення літературно-критичної та журналістської діяльності Ксенофонта Полєвого, принципи аналізу матеріалу. Зазначається, що відбір питань та аспекти їх розгляду зумовлені метою та завданнями дослідження, а також можливостями, які дає матеріал. З урахуванням цього аналізові підлягають перш за все роботи Ксенофонта Полєвого 20-х – 30-х років. Внесок автора у розвиток теорії літератури та критики не може бути виявлено без урахування творчих надбань, які існували до того часу, коли він вступив на арену літературного життя, тому літературно-критичні роботи Ксенофонта Полєвого розглядаються у контексті актуальних проблем літературного життя його доби. З іншого боку, значущість творчого надбання автора визначається і тим, наскільки питання, які він поставив, звернені до цінностей, не залежних від часу та простору, у зв'язку з чим аналіз літературної і особливо журналістської діяльності Кс. Полєвого проводиться і в зазначеному аспекті. Зміст літературно-критичних праць автора не може не залежати від його філософських та естетичних поглядів, що зумовило увагу до формування його філософської та естетичної концепцій, життєвої позиції, ідеалів. При дослідженні біографічної повісті, мемуарів, змісту журналу, редактором і видавцем якого Ксенофонт Полєвой був сам (тобто тиск збоку зводився до мінімуму), видається необхідним визначити, які погляди і як саме відбилися у відповідній сфері діяльності.

У вступі викладаються також принципи аналізу матеріалу, які мають забезпечити об'єктивність i достовірність дослідження, а саме: аналіз матеріалу без опори на ідеологічні настанови (це дасть можливiсть уникнути тенденційності оцінок, заідеологізованості суджень); опора на фактичний матеріал при аналізі системи поглядів автора ( це допоможе уникнути випадкових висновків, а також тиску поширених думок); аналіз фактів у взаємозв'язку та взаємодії (це захистить від однобічності спостережень i висновків).

У першому розділі – "Внесок Ксенофонта Полєвого у формування основ російської критики" – показано, як формувались філософські та естетичні погляди Кс. Полєвого, як вони відбилися на його літературно-критичній творчості, визначено внесок Ксенофонта Полєвого у теорію літератури та критику.

Діяльність Ксенофонта Полєвого характеризується, з одного боку, цільністю, з іншого, - суперечностями. У 20 – 30 роки він перебував у перших лавах прогресивної частини суспільства, а в 40 – 50 опинився у таборі своїх колишніх опонентів. Вихід кожного нового числа журналу "Московский телеграф" був у свій час довгоочікуваною подією для читачів, а відхід від літературної діяльності одного з найактивнiших його творців, фактичного редактора Ксенофонта Полєвого викликав мовчання одних, зловтішні вітання інших, але не співчуття і не жаль. Колись відома людина померла у безвісності в своєму маєтку, а через багато років – уже в 20-30 роки ХХ століття – про неї знову згадали, відзначивши, що її внесок у розвиток літератури ще не виявлено.

Щоб зрозуміти ці суперечності, треба з'ясувати, як відбувалося формування характеру, поглядів, літературного кредо Ксенофонта Полєвого, з яких причин змінилися його переконання і ставлення до нього сучасників.

Активне формування філософських та естетичних поглядів Ксенофонта Полєвого почалося в Москві, але основа для сприйняття нових ідей склалася набагато раніше – ще в Іркутську, де він народився і виховувався до приїзду в Москву. Вплив на розвиток Ксенофонта мав, з одного боку, батько – небагатий купець, людина освічена і ерудована, - з другого, - брат, у якого дуже рано проявилися літературні здібності і любов до читання, з третього – спілкування з освіченими людьми, що гостювали в родинi Полєвих. Опинившись після приїзду до Москви у вирi нових подій і вражень, Ксенофонт і його брат виявилися цілком підготовленими до їх осмислення. У виборі філософських та естетичних орієнтацій вони були дітьми свого часу – часу поширення та утвердження ідей романтизму. Незвичайність і навіть унікальність російського романтизму, яку неодноразово відзначали дослідники (С.Г.Бочаров, Ю.В.Манн, О.С.Курілов, В.О.Недзвецький, В.І.Сахаров, А.М.Соколов, А.Г.Цейтлін та інші), зумовила і процес формування