LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Літературно-критична діяльність Ксенофонта Олексійовича Полєвого

біографічного опису; 3).встановити роль образу автора, особливості вираження його ставлення до зображуваних подій та його оцінок.

Аналіз першоджерел біографічного жанру – творів агіографічної літератури, а також біографічних описів часів Кс. Полєвого - дозволив виділити риси, що відрізняють твір Кс. Полєвого від інших і визначають новаторство письменника. В опису життя, створеному Ксенофонтом Полєвим, реальні факти співвідносяться з елементами вимислу специфічно, не так, як в агіографічній літературі. У творах агіографічної літератури вигадані події вводилися авторами згiдно з канонами жанру, Кс. Полєвой звертається до вимислу лише для того, щоб "расцветить воображением известные факты, стушевать фантазиею сухой очерк".14 У творі Кс. Полєвого посилені сюжетні елементи, створена система образів, відповідна основній сюжетній лінії і допоміжним. В агіографічній літературі сюжетні елементи включаються, щоб підкреслити мужність, стійкість святих чи видатних людей, їх бажання долати труднощі заради віри чи справи. У творі Кс. Полєвого головний герой теж долає неабиякі труднощі заради науки, розквіту Росії. Але сюжетні елементи не включаються для підтвердження цього, а створюють основне полотно, на фоні якого вимальовуються позитивні риси героя. Кс. Полєвой першим використав у біографічному описі сюжетні елементи як рушійну силу розвитку образу. Вперше в образі головного героя не просто відтворилося авторське ставлення до нього, а втілилася його філософська та естетична концепція ( видатна особистість, обранець Бога, представник нижчого прошарку ); концептуальні засади реалізувалися і в створенні інших образів, і в розкритті теми освіти в Росії, і в антидворянській спрямованості, і в благоговійному ставленні до монарха. Вперше в біографічному описі створено образ автора, причому не просто як оповідача, а як суб'єкта, який формує емоційно-оцінний ореол всієї системи образів і подій. Співвідношення документальних фактів і вимислу, роль сюжету, система образів, проблематика, наявність ліричних відступів дозволяють визначити жанр твору як перехідний між літературним портретом і повістю, а вiдтак кваліфікувати його як біографічну повість.

Внесок Ксенофонта Полєвого у розвиток документальної прози не обмежується тим, що вiн започаткував біографічну повість. Йому належить перше слово у створеннi мемуарів "Записки о жизни и сочинениях Николая Алексеевича Полевого". У передмові до "Записок..." вiн називає головну причину, яка спонукала його звернутися до мемуарів – бажання реабілітувати брата, засудженого ліберальною критикою 1840 – 1850-х років, показати його заслуги перед літературою. Але, пояснюючи погляди Миколи Полєвого, мотиви його вчинків, Кс. Полєвой реабілітує і себе, прагне знайти розуміння і підтримку сучасників. На жаль, ліберальна критика залишилася не просто глухою до його почуттів – вона сприйняла його мемуари як бажання звести рахунки зі своїми супротивниками. Але документальна цінність мемуарів у літературознавстві є загальновизнаною. Їх художня своєрідність ще не досліджувалась у літературознавчій науці. У центрі мемуарів – портрет-доля Миколи Полєвого. Але його образ вимальовується достатньо чітко завдяки іншим літературним портретам – у мемуарах створена галерея таких портретів. Цікаво, що автор наче забув про свою концепцію видатної особистості і виправдовує далеко не всі вчинки відомих людей, наприклад, О.С.Пушкіна. Але він і не судить їх: у негативних оцінках він залишається стриманим, хоч і достатньо вiдвертим. Емоційний тон розповіді, оцінки, постійне спілкування з читачем – все це дозволяє виразно уявити образ автора, який створив своєрідний літературний автопортрет. У мемуарах є роздуми автора і про виховання i навчання, і про філософію Шеллінга, і про особливості російського романтизму. Вони включаються в текст як ліричні відступи, пронизують весь твір і додають йому експресивного забарвлення, збагачуючи арсенал засобів художньої документальної прози.

У висновках підводяться підсумки дослідження. Зазначається, що Ксенофонт Олексійович Полєвой зробив значний внесок у розвиток літератури і журналістики. Концептуальні основи його творчості визначалися романтичним напрямком у мистецтві. З численних пріоритетів романтизму він вибрав такі, які дозволяють вважати його представником прогресивного романтизму. Основоположним принципом його літературно-естетичної концепції був принцип історизму, який він з успіхом застосував при аналізі творів літератури і завдяки якому створив чітку систему уявлень про зв'язок літератури і суспільства, показав рушійні сили літературного процесу, сформулював теорію літературного напрямку. Концептуальні засади Ксенофонта Полєвого втілилися у його журналістській діяльності і в його біографічній повісті "М.В.Ломоносов", яка стала значним внеском автора у розвиток документального жанру. Його мемуари детально відтворили картину літературного життя першої половини Х1Х ст. і збагатили документальну прозу новими засобами художньої оповіді.


Результати дисертаційного дослідження висвітлені у таких роботах:


  • Вольский С.Б. К вопросу о роли Ксенофонта Алексеевича Полевого в редакции журнала "Московский телеграф" // Филологические науки: Теория, методика, практика: Межрегиональный сборник научных статей. –Харьков – Херсон, 1994. – Вып.6.- С. 98 – 103.

  • Вольский С.Б. Литературный процесс в понимании Ксенофонта Полевого //Наукові записки Харківського державного педагогічного університету ім.Г.С.Сковороди: Серія "Літературознавство". –– Харків, 1998. – Вип. № 9 (20). - С.28-33.

  • Вольский С.Б. Язык и стиль статей Ксенофонта Полевого // Наукові записки Харківського державного педагогічного університету ім.Г.С.Сковороди: Серія "Літературознавство". –Харків, 1998. – Вип. № 9 (20). - С.34-42.

  • Вольский С.Б. Вопрос об авторстве статей Ксенофонта Полевого, опубликованных в журнале "Московский телеграф" // Наукові записки Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди: Серія "Літературознавство". – Харків, 1998.- Вип. № 9 (20). – С. 43-46.



    АНОТАЦІЇ


    Вольський С.Б. Літературно-критична діяльність Ксенофонта Олексійовича Полєвого. – Рукопис.

    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.02 – російська література. – Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди, Харків, 1998.

    У дисертації досліджено відтворення естетичної концепції Ксенофонта Олексійовича Полєвого у його критичних роботах, журналістській діяльності та документально-художніх творах. Виявлено жанрові та стильові особливості літературно-критичних і документально-художніх творів автора. Визначено внесок Кс. Полєвого в утвердження ідей прогресивного романтизму, розвиток теорії літератури, критики, журналістики, документально-художнього жанру.

    Ключові слова: літературна критика, журналістика, документально-художній жанр, романтизм.


    Вольский С.Б. Литературно-критическая деятельность Ксенофонта Алексеевича Полевого. – Рукопись.

    Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.02 – русская литература. – Харьковский государственный педагогический университет им. Г.С.Сковороды, Харьков, 1998.

    В работе отмечается, что вклад автора в развитие теории литературы и критики не может быть выяснен без учета творческого опыта, существовавшего к тому времени, когда он взошел на арену литературной


  •