LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Літературно-мистецькі та наукові пошуки Марії Загірньої

світогляду письменниці, її взаємин із сучасниками. Отже, для визначення справжньої ролі письменниці в історії літературного процесу кінця ХІХ – початку ХХ століття варто звернутися до її епістолярної спадщини, яка є одним з найоригінальніших зразків епістолярію того часу. Листовій розмові письменниці притаманна широта тематики, адже в її листах досить повно розкрито літературно-мистецьке та суспільне життя, долі українських письменників. Усе це було предметом її пильної уваги, однією з головних тем.

Безперечно, біографічна цінність листування Марії Загірньої є важливим джерелом дослідження життя і творчості письменниці. Листування між Марією Загірньою та Борисом Грінченком засвідчує їх усеперемагаюче кохання один до одного, безмежну любов до України, до рідного народу. Романтичні, натхненні, захоплюючі листи випромінюють величезний потенціал творчої енергії, наснаги, їх громадський пафос надихає на боротьбу за високі загальнолюдські суспільні ідеали. З родинного листування велике значення мають листи Марії Загірньої до доньки, які є унікальними зразками материнського виховання. Специфічність цієї частини епістолярію полягає в дидактичному спрямуванні, вираженому в порадах, співпереживаннях, нарешті - сподіваннях. Тон листів спокійний, розсудливий, спонукає до пошуку власних відповідей на життєво важливі запитання.

Однак цінність епістолярію Марії Загірньої не вичерпується інформаційно-біографічним змістом. Безперечна публіцистична спрямованість листування письменниці, адже найпоширенішою темою листів було обговорення літературних, громадських, а інколи й суспільно-політичних питань. Здебільшого це були авторські відгуки на події, важливі проблеми часу, які хвилювали демократично налаштовану інтелігенцію. Кращими прикладами епістолярію такого стилю є кореспонденції письменниці, адресовані друзям-однодумцям: І.Липі (новини літературного життя), С.Єфремову (новини громадського життя, стану української періодики). Марія Загірня у найменших подробицях подає огляд новин, які відбуваються у редакціях газет "Рада", "Рідний край", "Світова зірниця", журналів "ЛНВ", "Нова громада", "Україна", що характеризують етап певного періоду видавничих справ української періодики.

Епістолярій Марії Загірньої постає також як самобутній відбиток історіографічного жанру, позначений особистісним ставленням авторки до дійсності. Дослідження листів у цьому ракурсі розкриває не тільки світогляд письменниці, але й дає можливість огляду деяких історичних подій. Публіцистичність кореспонденцій Марії Загірньої пов'язана також з власним баченням авторкою актуальних для початку ХХ століття виявів демократичної думки в Україні. Таку специфіку епістолярію простежено у листах письменниці до Н.Грінченко, датованих 1903 – 1905 рр.

Листування письменниці, як і загалом письменницький епістолярій зазначеного періоду, виконувало важливу комунікативну функцію, значною мірою сприяло поширенню важливої інформації суспільно-культурного значення, яка в часи репресивних заходів цензури розповсюджувалася здебільшого листовно.

Не менш важливі в епістолярній спадщині письменниці й вітальні адреси, загальноприйняті й найбільш поширені саме у той час. Марія Загірня надсилала їх друзям, письменникам, громадським діячам, у тому числі В.Дурдуківському, О.Косач-Кривинюк, Л.Яновській, Василю Лукичу та ін.

У "Висновках" узагальнено результати роботи. У дисертації здійснено аналітико-синтетичний аналіз творчої спадщини Марії Загірньої, її жанрово-стильової та ідейно-тематичної специфіки з урахуванням світоглядних, літературно-мистецьких, громадських позицій письменниці та в залежності з вимогами доби.

Багатогранна творчість її, як письменниці, перекладачки, літературознавця, дослідниці фольклору, лексикографа, педагога, організатора численних видань, громадської діячки, - помітне явище в історії української літератури кінця ХІХ - першої чверті ХХ століття. Марія Загірня репрезентує своєю особою представника науково-творчої інтелігенції, тип діячів культури, котрі невтомно працювали в різних галузях в ім'я майбутнього українського народу.

Результати дослідження підтверджують самобутній характер творчої спадщини Марії Загірньої, її значимість в історії розвитку української літератури. Творчість письменниці багатогранна і різножанрова, підпорядкована оригінальній авторській системі, кожна складова якої відповідає її ідейно-естетичним, літературно-мистецьким, суспільно-культурним поглядам.

Основні результати дослідження відображено в публікаціях:

  • Загірня М. Спогади / Передм., упоряд., прим. Л.Л. Неживої. – Луганськ: Шлях, 1999. – 160 с.

  • Нежива Л. Марія Загірня. Урок 3 // Неживий О.І., Нежива Л.Л. Література рідного краю. 10 клас: Підручник-хрестоматія. – Луганськ: Знання, 2001. – С. 24 - 36.

  • Нежива Л. Відображення культурно-освітнього руху в мемуаристиці Марії Загірньої // Вісник ЛДПУ імені Тараса Шевченка. – Луганськ, 2000. - № 10 (30). – С. 117 – 121.

  • Нежива Л. "...Книжка наша – то єдиний провідник освіти". (Літературна спадщина Марії Загірньої) // Вісник ЛДПУ імені Тараса Шевченка. – Луганськ, 2001. - № 2. – С. 54 – 64.

  • Нежива Л. Листи Марії Загірньої до Івана Липи // Слово і час. – 2000. - № 5. – С. 67 – 74.

  • Нежива Л. Літературні переклади Марії Загірньої // Вісник Харківського національного університету. – Х., 2000. - № 491. – С. 593 – 597.

  • Нежива Л., Неживий О. На ниві добротворення (До 135-річчя від дня народження Марії Загірньої) // Дивослово. – 1998. - № 6. – С. 13 – 16.

  • Нежива Л. Марія Загірня – видавець "Слова о полку Ігоревім" // "Слово о полку Ігоревім" і Луганщина: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. - Луганськ, 2000. – С. 125 – 127.

  • Нежива Л. Педагогічна та культурно-просвітня діяльність Марії Загірньої // Матеріали науково-практичної конференції "Розвиток освіти і культури України в ХVІІ – ХІХ ст.". – Глухів, 1999. – С. 14 – 16.

  • Нежива Л. Проблеми літературної творчості Марії Загірньої // Вісник ЛДПУ імені Тараса Шевченка № 7 (17): Матеріали Всеукраїнської наукової конференції "Луганщина в системі національних духовних цінностей: До 135-річчя Б.Д.Грінченка". - Луганськ, 1999. – С. 59 – 61.

  • Нежива Л. Творча спадщина Марії Загірньої і проблеми національної освіти // Українська духовна культура в системі національної освіти: Тези наук. конф. – Х., 1995. – С. 153 – 154.


    Анотації

    Нежива Л.Л. Літературно-мистецькі та наукові пошуки Марії Загірньої. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.01 – українська література. – Запорізький державний університет, Запоріжжя, 2001.

    Дисертація присвячена комплексному аналізу творчості Марії Загірньої в контексті народницької літератури кінця ХІХ – початку


  •