LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Літературно-художній антропонімікон П.Куліша: склад, джерела, функції

панхронічною стилістичною значущістю, творення ЛХА-символів тощо, які активно використовували його наступники – І.Франко, Леся Українка, І.Нечуй-Левицький, Панас Мирний, М.Зеров, М.Рильський та ін. Активні експерименти (не завжди вдалі) П.Куліша з передачею чужомовних з походження ЛХА також сприяли кристалізації норм передачі чужомовних онімів засобами української мови.


Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:


1. Історичні джерела літературно-художнього антропонімікону П.Куліша //Наукові записки. Серія: філологічні науки. – Кіровоград, 2001. – Вип.37. – С. 172-174.

2. Про соціальне в літературно-художній антропонімії П.Куліша// Науковий вісник Чернівецького університету: Слов'янська філологія. – Чернівці, 2001. – Вип.119. – С. 204-207.

3. Порівняльний аналіз антропоніміконів П.Куліша та Т.Шевченка// Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства. – Ужгород, 2002. – Вип.6. – С. 105-109.

4. Еволюція літературно-художньої антропонімії П.Куліша//Українська мова. – 2003. – №2. – С. 87-93.


АНОТАЦІЯ


Климчук О.В. Літературно-художній антропонімікон П.Куліша: склад, джерела, функції.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 – українська мова. – Ужгородський національний університет,-Ужгород, 2004.

Дисертація присвячена комплексному вивченню власних назв персонажів, що вживаються в оригінальних літературно-художніх текстах П.Куліша. До процедури лінгвістичного аналізу залучено близько 1500 ЛХА П.Куліша. Досліджуючи сутність літературно-художньої антропонімії П.Куліша, ми вивчали кількісні характеристики, особливості структури, джерельну базу, ресурси, мовне походження літературно-художньої антропонімії П.Куліша, а також запропонували її періодизацію.

Аналізуючи функціонально-стилістичні можливості ЛХА П.Куліша, ми розділили власні назви персонажів письменника на такі групи: номінативні, національно значущі, соціально значущі, хронологічно значущі, інформаційно-оцінні, емоційно-оцінні та поліфункціональні.

Ключові слова: літературно-художня анторопонімія, літературно-художній антропонім (ЛХА), онім, стилістична значущість, характеристична функція, денотат-персонаж, антропонімійна система, ідентифікація, номінація.



SUMMARY


O.V.Klymchuk. Belle-lettre personage proper names in the works of P.Kulish: contents, sources, functions.-Manuscript.

Thesis submitted for Candidate of Science (Philology) degree in specialty 10.02.01 – the Ukrainian Language. – Uzhhorod National University,-Uzhhorod, 2004.

The thesis is devoted to the all-round studies of personage proper names used in original belle-lettre texts by P.Kulish. Over 1500 personage proper names are involved into the linguistic analysis procedure. The investigation of the essence of the belle-lettre personage proper names in the works of P.Kulish included qualitative characteristics, specific features of their structure, source base, resources, linguistic origin and proposed periodization.

The analysis of functional and stylistic abilities of the belle-lettre personage proper names in the works of P.Kulish has enabled us to classify the proper names into the following groups: nominative, nationally significant, socially significant, chronologically significant, informationally evaluative, emotionally evaluative and polyfunctional.

Keywords: belle-lettre personage proper name system, belle-lettre personage proper name, onym, stylistic significance, characteristic function, personage, anthroponymic system, identification, nomination.




АННОТАЦИЯ


Климчук О.В. Литературно-художественный антропонимикон П.Кулиша: состав, источники, функции.-Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 – украинский язык. Ужгородский национальный университет,-Ужгород, 2004.

Диссертация посвящена комплексному изучению собственных имен персонажей П.Кулиша. Актуальность исследования литературно-художественного антропонимикона П.Кулиша определяется его ключевой ролью в истории новой украинской литературно-художественной антропонимии. Исследование выполнено на базе картотеки, насчитываючей более 7,5 тыс. фиксаций около 1,5 тыс. ЛХА.

Исследуя литературно-художественный антропонимикон П.Кулиша, мы изучили количественные параметры употребления ЛХА, определяемые жанром, темой, творческим замыслом писателя. Экспонентами стилистической значимости ЛХА П.Кулиша могут выступать единицы всех языковых уровней: лексического, словообразовательного, синтаксического, реже морфологического и фонетического.

В литературных текстах П.Кулиша употребляются как однокомпонентные ЛХА, так и ЛХА, образованные по двухкомпонтным и поликомпонентным антропонимным моделям. Структура ЛХА П.Кулиша определяется исключительно идентификационной достаточностью. Наследуя антропонимеческой действительности, писатель использует трехчленую модель (фамилия+имя+отчество) при номинации персонажей-русских.

Мотивационными признаками ЛХА П.Кулиша выступают: соответствие ЛХА историческому периоду, в котором живет персонаж-денотат; социальное происхождения героя, в т.ч. его объектно-возрастные характеристики; особенности внешности или характера персонажа, национальное или этническое происхождение литературного героя, субъективное отношение к называемому герою.

Характеристический потенциал литературно-художественных антропонимов П.Кулиша предоствляет возможность раскрывать внутренний мир денотата-персонажа, особенности его внешности, социальное состояние, национальную принадлежность, а также хронологизировать историческую эпоху, а также изображаемые в произведении события.

Среди разных типов стилистически значимых ЛХА П.Кулиша особое место занимают хронологические ЛХА, ведь именно они выступают главным языковым средством в обеспечении авторской интерпретации истории украинского народа, реализованной П.Кулишем в его литературных текстах.

Эволюция эстетических и политических взглядов П.Кулиша влияла на количественный и качественный состав литературно-художественной антропонимии его литературных текстов. Это послужило основанием для слудующей периодизации литературно-художественной антропонимии П.Кулиша: первый период (1840-1855) – период антропонимийного натурализма; второй период (1855-кон.60-х) – период создания полифункциональных ЛХА, активное использование знаковых для украинцев имен деятелей украинской истории; третий период (1870-90) – период активного расширения языкового ареала литературно-художественной антропонимии П.Кулиша за счет иноязычных заимствований, а также появления символических ЛХА.


Ключевые слова: литературно-художественная антропонимия, литературно-художественный антропоним (ЛХА), оним, стилистическая значимость, характеристическая функция, антропонимическая система, денотат-персонаж, идентификация, номинация.