LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Логіко-граматична категорія кількості та лексичні засоби її вираження в сучасній англійській мові

УДК 811. 111'367.6

О.А. Самочорнова,

викладач

(Житомирський державний університет імені Івана Франка)

Логіко-граматична категорія кількості та лексичні засоби її вираження в сучасній англійській мові

У статті розглянуто проблему вираження філософської категорії кількості в сучасній англійській мові. Градацію значення кількості проаналізовано на матеріалі лексичних одиниць англійської мови, які належать до лексико-граматичних класів іменника, прикметника, займенника, числівника, дієслова та прислівника.

Зміст логічної категорії кількості з'ясовується на основі аналізу фактів цілого ряду наук, у тому числі й лінгвістики. Дослідження умов, що сприяють реалізації значення кількості в мовах, викликає безумовний гносеологічний та лінгвістичний інтерес, оскільки допомагає дослідити шляхи пізнання кількості, більш глибоко пізнати природу мовного знаку, виявити структуру та семантичну наповненість цієї мовної категорії.

Отже, мета статті – проаналізувати мовні засоби вираження значення кількості в сучасній англійській мові й виокремити одиниці мови, які реалізують значення точної та неточної кількості.

"Кількість – філософська категорія, що виражає зовнішню визначеність об'єкта: його величину, число, об'єм, ступінь розвитку властивостей та ін." [1].

Як і будь-яка логіко-граматична категорія, кількість у тому чи іншому аспекті знаходить своє втілення в усіх мовах. Однак досліджувана мовна категорія має унікальну понятійну основу, завдяки чому вона отримує різноманітні засоби репрезентації в залежності від особливостей конкретної мови. Мовна категорія кількості – це результат складної, інколи суперечливої, взаємодії об'єктивного світу й людської свідомості. У процесі аналізу мовних засобів вираження категорії кількості виявляються суперечності не лише логічного, а й граматичного плану, що слугує підтвердженням того, що закони розвитку категорії кількості в об'єктивному світі, свідомості та мові неоднакові.

Кількість – це загальна категорія, в яку іноді об'єднують декілька різних, окремих категорій, які в тому чи іншому плані пов'язані своїми значеннями з поняттям кількості. Доцільність такого об'єднання пояснюється частим сплетінням різних значень кількісного порядку.

Деякі лінгвісти включають до категорії кількості категорії злічуваності, сумарності, дрібності та повторюваності, величини та інтенсивності (сконцентрованості, напруженості, ступеня та ін.) [2]. Згідно іншої теорії, універсальна категорія кількості охоплює три категорії нижчого рівня: числа, міри та граничності [3].

Більшість лінгвістів розглядають кількість як широке поняття, яке утворюють різні за своїм характером складники, серед яких найрелевантнішими є число, розмір та множинність. Визнання числа, розміру та множинності складовими частинами категорії кількості не є випадковим: сприйняття просторової форми перервної множинної субстанції забезпечується завдяки її обмеженості в просторі. Просторове обмеження уможливлює ідентифікацію частин цілого та обчислення, результатом чого стає число. Останнє дає уяву про величину протяжності перервної просторової форми [4: 135].

Мова відображає кількість за допомогою засобів, у яких сема кількості має різний план вираження й різну репрезентативність. У кожній мовній системі виокремлюється група слів, які співвідносяться з різними частинами мови і виступають номінаціями кількості. Первинна квантитативна актуалізація реалізується за допомогою форм граматичної категорії числа, вторинна – за допомогою лексичних одиниць різних лексико-граматичних розрядів.

Дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених, а також емпіричний матеріал свідчать про домінантність числівників в парадигматичній групі квантитативності, вони складають ядро квантитавних словесних знаків [4; 5; 6]. Числівники відокремлюються від інших кількісних слів як у плані змісту, так і в плані вираження. Реалізуючи значення числа, числівники співвідносяться з абстрактними одиницями, позбавленими предметності, чим і відрізняються від іменників. Числівники позбавлені значень процесуальності, якісності, вказування, сумарності, які притаманні іншим лексико-граматичним групам.

Числівники англійської мови – самостійний незамкнений ряд повнозначних нумеральних слів, які характеризуються специфічними семантичними, синтаксичними та словотворчими ознаками. Англійським числівникам притаманні динамізм, термінологічність, динамічність в квантитативному ряді, кореляція з квантитавними одиницями, словотвірна валентність [6].

Центральне місце числівників у лексико-семантичному полі кількості обумовлюється їх регулярною співвіднесеністю з натуральним рядом чисел, заміщенням ними злічуваних предметів (слів), масовістю вжитку, залученням до прямого та непрямого рахування, здатністю номінації точних, приблизних та неозначених кількісних характеристик [7].

Кожний із числівників реалізує загальну сему числа, що дає йому підстави бути співвіднесеним з рядом слів загального значення числа, а також конкретну сему числа, яка відокремлює один числівник від іншого [8].

Числівники англійської мови поліфункціональні. Це виявляється в номінативно-квантитативній функції, за допомогою якої виражаються результати пізнання кількісних відносин об'єктивного світу; в когнітивній функції, яка узагальнює й аналізує складний, ступінчатий шлях пізнання кількісної реальності; в прагматичній функції, яка здійснює емоційно-вольовий вплив на адресата в умовах фразеологічного контексту; в словотвірній функції денумеративів [6].

Іменник в англійській мові має здатність не лише визначатися кількісно, а й виступати у функції кількісного визначника. Серед іменників можна виділити такі, які, з одного боку, співвідносяться з лічбою, з іншого боку – з вимірюванням. Функціонування цих двох груп слів обумовлено природою кількісно визначених об'єктів [9].

У лінгвістичній літературі кількісні іменники мають різноманітну термінологію: "злічувані слова", "злічувані іменники", "кількісні слова" [10], "означено-кількісні слова", "слова міри і ваги", "substantival quantifiers" [11], "words of number and amount" [12], "quasi nouns" [13].

Значення злічуваності в англійській мові реалізується рядами спеціальних "злічуваних" іменників типу dozen, pair, score, bit, piece, item, portion, doze та ін., а також слів із значенням сумарності типу group, pile, patch, flock, herd, school. Деякі з так званих "злічуваних" іменників є особливо важливими, оскільки вони дозволяють рахувати, злічувати предмети та явища, позначені іменниками, які позбавлені категорії числа, наприклад: a piece of advice/information/gossip, two items of clothing/jewellery та ін.

Серед іменників англійської мови виділяються такі групи кількісних слів:

  • слова збірного значення типу: crowd, group;

  • слова, пов'язані з лічбою, типу: dozen, score;

  • слова міри й маси типу: inch, foot, ounce, yard, fathom, pound та ін.

На парадигматичному рівні перша група актуалізує значення неозначеної кількості, у той час як дві наступні мають числову константу. До першої групи слів прилягають одиниці, які реалізують значення неозначеної кількості. На синтагматичному рівні слова, пов'язані із рахуванням, як і слова міри та маси в певному контексті здатні реалізовувати значення неозначеної, приблизної кількості, наприклад: . two-three score of spoons, two-three acres; a dozen or two, a pair or two, a couple or two; some yards, several inches; thousands of miles, tens of acre та ін.

Серед займенників виокремлюється група квантифікаторів, які реалізують функцію кількісних визначників, що мають значення точної та неозначеної кількості. В англійській мові виокремлюється група займенників, які мають значення "одиничності", яка утворює семантичну опозицію означеність :: неозначеність (each :: every). Перше слово цього ряду