LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Логіко-граматичні аспекти категорії причини

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ





ДУБОВИК ЛЮДМИЛА ІВАНІВНА



УДК 81`366.5




ЛОГІКО-ГРАМАТИЧНІ АСПЕКТИ КАТЕГОРІЇ ПРИЧИНИ




Спеціальність 10.02.01 – українська мова





АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук










Донецьк – 2005


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі української мови Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов Міністерства освіти і науки України.


Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент

Пац Любов Іванівна,

Горлівський державний інститут іноземних мов

Міністерства освіти і науки України,

доцент кафедри української мови

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Олексенко Володимир Павлович,

Херсонський державний університет

Міністерства освіти і науки України,

директор Інституту філології та журналістики,

завідувач кафедри журналістики

кандидат філологічних наук, доцент

Глушкова Галина Миколаївна,

Донецький юридичний інститут Міністерства

внутрішніх справ України, доцент кафедри

історії України і філософії права

Провідна установа Дніпропетровський національний університет

Міністерства освіти і науки України,

кафедра української мови


Захист відбудеться 26 жовтня 2005р. о 13.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.10 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Донецькому національному університеті за адресою: 83055, м.Донецьк, вул.Університетська, 24, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м.Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розіслано " 22 " вересня 2005р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат філологічних наук, доцент М.О.Вінтонів

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Категорійний апарат української мови, як і будь-якої іншої, характеризується відносною сталістю й водночас є відкритою системою, яка допускає якісні й кількісні зміни у своєму складі, що зумовлює посилений інтерес функціональної граматики до окремих мовних категорій, з-поміж яких чи не найтривалішого студіювання зазнала функціонально-семантична категорія причини.

Логіко-граматичні аспекти категорії причини дістали належне висвітлення, починаючи з робіт давньогрецьких античних філософів (Демокріт, Платон, Арістотель), закінчуючи працями третього тисячоліття як вітчизняних, так і зарубіжних лінгвістів (Ю. Степанов, Н. Арутюнова, З. Вендлер, М. Всеволодова, А. Загнітко, Г. Золотова, З. Іваненко, Л. Мединська, В. Мігірін, Н. Оніпенко, О. Зеленська та ін.).

Актуальність наукового дослідження визначається відсутністю монографічного опису засобів реалізації категорії причини у складному реченні й тексті, необхідністю систематизації лінгвістичних знань щодо означеної функціонально-семантичної категорії; малодослідженими видаються логіко-граматичні аспекти причиновості, сутність якої забезпечує їй чільне місце в колі інтересів лінгвістики, логіки, філософії, психології.

Мета дисертаційного дослідження – визначити структуру й засоби реалізації категорії причини в складному реченні й тексті задля окреслення її логіко-граматичних параметрів.

Досягнути мети видається можливим за умови розв'язання таких завдань: 1) з'ясувати класифікаційні й кваліфікаційні ознаки категорії причини, простеживши еволюцію поглядів щодо неї; 2) визначити місце причини в парадигматичній системі категорій української мови; 3) проаналізувати функціональні різновиди складнопідрядних речень, виділюваних на основі власне-причинових і невласне-причинових значень; 4) визначити структурно-функціональну специфіку складносурядних конструкцій причиново-наслідкового значення; 5) з'ясувати особливості реалізації причинового змісту в структурах із недиференційованим синтаксичним зв'язком та в складних багатокомпонентних конструкціях; 6) дослідити текстотвірний потенціал категорії причини, визначивши засоби й способи її реалізації в межах надфразних єдностей.

Методика дослідження. Для досягнення мети й розв'язання поставлених завдань були застосовані: індуктивний та дедуктивний методи, методи міжрівневої інтерпретації, лінгвістичного опису, трансформаційно-генеративного аналізу; принагідно використовувались метод компонентного аналізу та прийом статистичного опрацювання матеріалу.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою частиною наукової роботи кафедри української мови Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов і розкриває один з аспектів проблеми "Лінеарна структура українського речення й функціонально-комунікативні процеси в українській граматиці" (реєстр 01 04 V 00 02 79), її проблематика погоджена з Науковою координаційною радою "Українська мова" Інституту української мови НАН України (протокол № 6 від "12" червня 2003 року).

Об'єкт дисертаційної роботи становить категорія причини з огляду її граматичної й екстралінгвістичної сутності та засоби мовленнєвої реалізації причиново-наслідкових відношень у складному реченні й тексті.

Предметом безпосереднього аналізу є поліпредикативні конструкції причинового змісту, репрезентованого складними реченнями з підрядним, сурядним та недиференційованим реченнєвотвірним зв'язком, а також надфразні синтаксичні єдності, у межах яких реалізується текстотвірний потенціал категорійних форм причини.

Матеріалом для аналізу були поліпредикативні речення різної граматичної природи причинового змісту й надфразні єдності, дібрані з творів художньо-белетристичного та публіцистичного стилів, з творів науково-популярної літератури й усної народної творчості (загальна картотека складає 4800 одиниць).

Наукова новизна роботи полягає у спробі системного опису засобів реалізації категорії причини не лише в складному реченні, а й у тексті, причому особливо важливим видається аналіз імпліцитного вияву причиновості та дослідження конструкцій з кількома присудками при одному підметові, які є репрезентантами каузативних відношень на семантико-синтаксичному рівні речення.

Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає у встановленні сутності категорії причини в логіко-граматичному вимірі, визначенні класифікаційних та кваліфікаційних параметрів причиновості, з'ясуванні типології складних речень, що вміщують семантику причиново-наслідкових