LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Логіко-філософський аналіз еристичного дискурсу

визначення логіко-філософських засад аналізу еристичного дискурсу.

Для досягнення цієї мети в дисертації вирішувались такі завдання:

  • з'ясувати головні напрямки дослідження поняття „дискурс" з метою виявлення концептуального апарату, необхідного для логічного аналізу еристичного дискурсу;

  • виявити суттєві характеристики витлумачення поняття „дискурс" у сучасній логіці;

  • розробити концепцію еристичного дискурсу, базуючись на понятті еристичного акту;

  • виявити обмеженість логічної семантики для аналізу еристичного дискурсу;

  • дослідити можливості побудови логічної моделі еристичного дискурсу, спираючись на методи логічної прагматики.

Наукова новизна одержаних результатів. Новизна дисертаційного дослідження полягає у тому, що на підставі формального та неформального підходів до еристичного дискурсу визначені концептуальний апарат і принципи його логічного аналізу та проаналізовані можливості побудови логічної моделі еристичного дискурсу.

Це конкретизується у таких положеннях новизни, які виносяться на захист:

— на підставі аналізу поняття „дискурс" у гуманітарному знанні виявлено, що особливий інтерес для логічної реконструкції еристичного дискурсу мають лінгвістичний підхід (дискурс як текст); семіотичний підхід (знаковий характер дискурсу); підхід комунікативної філософії (інтерсуб'єктивний характер дискурсу);

— виявлені суттєві характеристики логічного витлумачення поняття „дискурс", яке аналізується, як вербалізований протокол інтерсуб'єктивної взаємодії, що містить міркування її учасників в семіотичному контексті;

— з'ясовано девіантний характер еристичного дискурсу, що обумовлює недостатність засобів логічної семантики для його дослідження;

  • обґрунтована можливість використання методів логічної прагматики для реконструкції еристичного дискурсу, базуючись на понятті „еристичного акту", що дозволяє враховувати не тільки ситуацію продукування певної аргументації пропонентом, а і ситуацію її сприйнят
    тя опонентом;

  • розроблені принципи побудови логічної моделі еристичного дискурсу на підставі експлікації поняття логічної прагматики Р. Монтегю „точка співвіднесення" щодо структури еристичного акту.

Теоретична та методологічна основа дослідження. Методологічна основа дисертаційного дослідження тісно пов'язана з його теоретичною базою, якою виступає проблемне поле сучасної філософії і логіки.

Дослідження принципів побудови формальних моделей еристичного дискурсу проводяться після того, як здійснений концептуальний аналіз досліджуваної проблематики. Методологічним підґрунтям тут виступає прояснення змісту поняття „дискурс" у сучасному гуманітарному знанні. Передусім дисертант розглядає витлумачення цього поняття у контексті лінгвістики, семіотики, комунікативної філософії. У результаті такого дослідження виявляються суттєві характеристики дискурсу, які є важливими для його аналізу у логіці.

Логічний аналіз еристичного дискурсу в дисертації спирається на методи логічної прагматики. Особлива увага приділяється логічній концепції Р. Монтегю, яка базується на понятті точки співвіднесення, яке дозволяє враховувати деякі фактори залежності смислу і значення мовних виразів від контекстів їх використання.

При дослідженні логічної структури еристичного акту за методологічну основу береться поняття „комунікативного акту", яке докладно розглядалося в роботах Т. ван Дейка, Г.В. Гріненко та інших.

Суттєву роль при розгляді досліджуваної проблематики відіграли також роботи О.Л. Блінова, І.О. Герасимової, І.М. Гріфцової, Г.В. Гриненко, О.О. Зинов'єва, М.М. Новосьолова, В.В. Петрова, Г.В. Сориної, О.В. Тягла, Я.С Яскевич та інші.

Теоретичною і методологічною основою розгляду неформальної структури аргументації в дисертації стали роботи науковців нідерландської школи аргументації (Ф.Х. ван Еемерен, Р. Гроотендорст, М.А. ван Реєс, Е.Т. Фетеріс та інші).

Для аналізу досліджуваної проблематики в дисертації застосовувалися аналітичний метод і метод часткової формалізації.

Теоретичне і практичне значення дисертації. У дисертації виявлені логіко-філософські засади концептуального підходу до аналізу ристичного дискурсу, що відкриває нові можливості у дослідженні поняття „ дискурс".

Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані у вузівських курсах з логіки, риторики, еристики, теорії аргументації та інших філософських дисциплін. Концепція еристики як напрямку сучасного логічного знання, що розвивається у дисертації, може бути реалізована у викладанні цієї дисципліни.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в межах Комплексної наукової програми „Наукові проблеми державотворення України", НДР №01БФ041-01 філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Філософська та політологічна освіта в Україні на перетині тисячоліть".

Апробація роботи. Зміст дисертації обговорювався на методологічному семінарі та засіданнях кафедри логіки філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Загальні положення та результати викладались на конференціях і семінарах:

— „Дні науки" філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, 2000,2001, 2002 pp.); Науково-практичний семінар „Перспективи критичного мислення в модернізації пострадянської освіти" (Харків, 1999р.);

  • Всеукраїнський науково-пошуковий семінар „Мистецтво презентації навчального закладу і самопрезентація особистості" (Київ, 2000 p.); Всеросійська наукова конференція „Сучасна логіка: проблеми теорії, історії та застосування в науці" (Санкт-Петербург, 2000, 2001 pp.).

Структура дисертації. Порядок викладення матеріалу визначається послідовністю виконання завдань дисертаційного дослідження. Робота містить вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обгрунтована актуальність теми та сформульовані задачі дослідження. Вказана новизна, теоретична та практична значущість одержаних результатів. Наведені основні положення, які виносяться на захист, описана структура та обсяг роботи.

У першому розділі дисертації „Поняття „дискурс"у логічному і нелогічному контексті" проводиться концептуальний аналіз поняття "дискурс" у різних концепціях, наявних у сучасній літературі. Таке дослідження в дисертації проводиться для того, щоб виявити суттєві характеристики дискурсу, які необхідно врахувати при логічному дослідженні цього поняття.

У першому підрозділі „Міждисциплінарний підхід до аналізу поняття „дискурс" підкреслюється, що термін „дискурс" є предметом аналізу різних наукових дисциплін (лінгвістики, літературознавства, філософії, психології, семіотики та інших). У контексті цих наук