LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Логіко-філософський аналіз еристичного дискурсу

витлумачення цього поняття. У концепції Р. Монтепо і Д. Скотта мовні вирази розглядалися в межах мовленнєвого акту, бо вони враховували тільки того, хто продукує мовний вираз. Це означає, що до уваги бралися лише місце і час продукування тексту, а не його сприйняття. З цього випливає, що учасник комунікації, який сприймає текст, залишався поза аналізом.

У зв'язку з цим, по-перше, у структурі еристичного акту в дисертації враховуються дві точки співвіднесення. Перша фіксує ситуацію продукування тексту-аргументації пропонентом, друга ситуацію сприйняття цього тексту опонентом. Схематично це можна виразити так.

Або

і =

i' = , де:

i — точка співвіднесення, яка характеризує ситуацію продукування аргументації пропонентом;

і' — точка співвіднесення, яка характеризує ситуацію сприйняття аргументації опонентом;

t — час; р — місце; q — особливі умови; Prw — суб'єктивний світ пропонента;

Opw' — суб'єктивний світ оппонента; с — мета.

По-друге, на відміну від концепції Р. Монтепо в дисертації суб'єкт не входить до структури точки співвіднесення. Суб'єктом тут може бути пропонент чи опонент. Враховуючи те, що вони відіграють значну роль в еристичній суперечці, в структурі еристичного акту вони містяться як самостійні компоненти. Саме пропоненту та опоненту, за думкою дисертанта, приписують точки співвіднесення:

Аргументує (Pr, A ), Сприймає ( Ор, А) i'

По-третє, до складу точек співвіднесення включаються суб'єктивні світи опонента та пропонента {Prw, Opw'), які відрізняються від фізичних можливих світів. Суб'єктивний можливий світ — це світ, який репрезентує суб'єктивну картину світу певного суб'єкта (оцінки суб'єктом явищ, подій, дій, ситуацій фізичного світу, емоційні оцінки, етичні оцінки, естетичні оцінки тощо). За допомоги розрізнення понять: „фізичний можливий світ" і „суб'єктивний можливий світ" в дисертації логічними засобами експлікуються такі ситуації: пропонент щиро і правильно стверджує щось; пропонент щиро, але неправильно стверджує щось, пропонент нещиро, але правильно стверджує щось; пропонент нещиро і неправильно стверджує щось; опонент погоджується/не погоджується з точкою зору пропонента.

Однак, у суперечка, як правило, не складається з одного еристич-ного акту. Принаймі треба враховувати хоча б два акти: акт аргументації (акт передачі певного тексту/аргументації від пропонента опоненту) та акт критики (акт передачі певного тексту/аргументації від опонента пропоненту. У скороченому вигляді схему такого еристич-ного акту можна репрезентувати так:

1. Аргументує (Рг, А ), л Сприймає ( Ор, А)г

( пропонент аргументує і опонент сприймає аргументацію)

2.Критикує ( Ор, А ),-> л Сприймає (Рг, А ),
(опонент критикує і пропонент сприймає критику).

У дисертації також розглядається можливості логічного аналізу множинного еристичного акту.

Якщо під А розуміти акт аргументації, а під К акт критики, то в загальному вигляді множинний еристичний акт має такий вигляд:

{ < Аи Кг>, < А2, К2>, < А3, Кз >,...,<Ал, Кп>} При цьому його складники упорядковані за часом:

.<АиК> раніше <А2,К2> 2. <А2, К2 > пізніше <А2,К2 >.

Таким чином, на основі поняття еристичного акту в дисертації обґрунтовується можливість побудови логічної моделі еристичного дискурсу на підставі логічної прагматики Р. Монтегю, що враховує не тільки ситуацію продукування тексту пропонентом, а й ситуацію його сприйняття опонентом.

ВИСНОВКИ

У Висновках підсумовуються результати дослідження та обговорюються перспективи розвитку досліджуваної теми. Результати дослідження визначаються метою і завданнями, поставленими до дисертаційній роботі. У результаті проведеного дисертаційного дослідження дисертант прийшов до таких висновків.

  • У дисертації проаналізовані напрямки дослідження поняття дискурсу в гуманітарному знанні з метою виявлення концептуального апарату для логічної реконструкції еристичного дискурсу в рамках сучасної формальної та неформальної логіки. У результаті виявлено,
    що особливий інтерес для логічної реконструкції еристичного дискурсу мають: лінгвістичний підхід (дискурс як текст); семіотичний підхід (знаковий характер дискурсу); підхід комунікативної філософії (інтерсуб'єктивний характер дискурсу).

  • На підставі проведеного аналізу виявлені суттєві характеристики логічного витлумачення поняття „дискурс". Дискурс в дисертації аналізується як вербалізований протокол інтерсуб'єктивної взаємодії, який містить міркування її учасників в семіотичному контексті.

  • У дисертації обґрунтовано, що еристичний дискурс є різновидом девіантного дискурсу, що обумовлює недостатність засобів логічної семантики для його дослідження. У зв'язку з цим дисертант звернувся до методів логічної прагматики і застосував їх до реконструкції ери
    стичного дискурсу. Для цього в роботі було введене поняття еристичного акту, що дозволило враховувати не тільки ситуацію продукування певної аргументації пропонентом, а і ситуацію її сприйняття опонентом.

  • Структура еристичного акту в дисертації розглядається, як з точки зору логіко-феноменологічного підходу (дозволяє врахувати не тільки ситуацію продукування певної аргументації, так і ситуацію її сприйняття), так і з точки зору логіко-когнітивного підходу (дозволяє проаналізувати норми, правила еристичних суперечок).

  • Логічна структура еристичного акту складається з таких компонентів: аргументація пропонента; аргументація опонента; учасники еристичної суперечки (пропонент/опонент); акт продукування аргументації пропонентом; акт сприйняття аргументації опонентом; контекст
    продукування аргументації пропонентом; контекст сприйняття аргументації опонентом; мета продукування аргументації пропонентом; мета сприйняття аргументації опонентом; можливий суб'єктивний світ пропонента; можливий суб'єктивний світ опонента; можливий фізич
    ний світ пропонента; можливий-фізичний світ опонента; результат впливу на пропонента; результат впливу на опонента.

    6. Розроблені принципи побудови логічної моделі еристичного дискурсу на підставі логічної прагматики Р. Монтегю. При цьому головне поняття концепції Монтегю — „точка співвіднесення" уточнюється щодо структури еристичного акту.

    7. Теоретичні результати дисертації можуть знайти своє застосування у дослідженнях такого напряму, як штучний інтелект при моделюванні не тільки еристичного дискурсу, але й таких складних видів суперечок з комп'ютером як моральні, політичні, філософські та інші суперечки.

    Однією з перспектив подальшого розвитку даної теми може бути розробка концепцій спілкування у галузі інформаційних технологій, спрямованих на дослідження штучного інтелекту. Такі розробки повинні грунтуватись на побудові ігрових


  •