LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Локативні та темпоральні синтаксеми в українських східнослобожанських говірках

Міністерство освіти й науки України

Запорізький державний університет



Сердюкова Тетяна Ігорівна


УДК 808.3 – 087 (477.61)



Локативні та темпоральні синтаксеми

в українських східнослобожанських говірках




Спеціальність 10.02.01 – українська мова






Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук















Запоріжжя – 2002


Дисертацією є рукопис

Роботу виконано у Відділі діалектології Інституту української мови НАН України


Науковий керівник – доктор філологічних наук,

професор Гриценко Павло Юхимович,

Інститут української мови НАН України,

завідувач відділу діалектології


Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Поповський Анатолій Михайлович,

Юридична академія МВС, м. Дніпропетровськ,

професор кафедри українознавства;


кандидат філологічних наук, доцент

Фроляк Любов Дмитрівна,

Донецький національний університет,

доцент кафедри української мови


Провідна установа – Інститут українознавства

імені І.П.Крип'якевича НАН України,

відділ української мови, м. Львів


Захист відбудеться "12" квітня 2002 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.051.02 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Запорізькому державному університеті (69600, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66).


З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Запорізького державного університету (69600, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66).

Автореферат розісланий "11" березня 2002 року.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат філологічних наук Т.В.Хом'як

Загальна характеристика роботи


Функціонально-семантичний аналіз мовних явищ поступово стає панівним у сучасній лінгвістиці, оскільки дає змогу не лише виявляти склад, формальну структуру, а й функції та причини змін одиниць мови. Особливо інтенсивно цей напрям досліджень розвивається в описі синтаксичних одиниць. До сьогодні сформувалося три напрями функціонально-семантичних досліджень синтаксичного рівня мови: синтаксемний аналіз (Г.Золотова), аналіз функціонально-семантичних полів (А.Бондарко), функціонально-семантичний підхід на базі семантично-елементарних речень (І.Вихованець).

Важливе значення в синтаксичних дослідженнях має виділення елементарної синтаксичної одиниці – синтаксеми; остання осмислюється як конститутивна, вихідна синтаксична одиниця (Г.Золотова), як першоелемент концепційних побудов у структурі комунікативно оформленого речення; реалізація цієї одиниці залежить від лексичного наповнення та граматичних форм слів, які входять до її складу. Граматичне значення синтаксеми – це своєрідний комплекс відношень, зумовлений складними лексичними взаємозв'язками компонентів на різних етапах граматичної абстракції (З.Іваненко). Функцію детермінанта виконують лексеми, які уточнюють синтаксичний зв'язок у межах однієї моделі (Н.Арутюнова). Домінантами системи виступають прийменники, які впливають на творення синтаксичної парадигми окремої моделі, що включає семантику базових структур і набір компонентів структури.

Одиниці синтаксичного рівня української діалектної мови досліджені значно менше, ніж фонетичний, лексичний рівні, словозміна відмінюваних частин мови. Упродовж тривалого часу поширеною була думка про незначну диференціацію говірок на синтаксичному рівні, невелику евристичну цінність свідчень діалектного синтаксису, зокрема для встановлення одиниць діалектного членування. Подібним є стан вивчення синтаксису й інших слов'янських діалектів, зокрема російських, білоруських, польських, словацьких, де досліджено або окремі елементи синтаксичної структури, або обстежено незначні діалектні зони. Тому про створення цілісної картини синтаксису діалектної мови сьогодні говорити ще передчасно.

Недостатність дослідження синтаксису українських говірок також була зумовлена відсутністю чіткої методики записування й аналізу синтаксичних одиниць діалектного мовлення. Тому в багатьох працях, зокрема в дослідженнях С.Бевзенка, П.Лизанця, Л.Лисиченко, В.Ороса, І.Пагірі, І.Чередниченка та ін., відбито спостереження лише над деякими прийменниковими конструкціями говірок незначних ареалів, причому ці спостереження здебільшого мають вигляд констатації наявності в говірках цих одиниць, інколи – у зіставленні з літературною нормою, що не дає чіткого уявлення про систему синтаксичних одиниць у досліджуваних говірках як діалектних системах та про синтаксичну систему української діалектної мови в цілому. Так, опис прийменникових конструкцій західнополіських говірок здійснила М.Перетятько; В.Добош описав функції, структуру та семантику прийменникових конструкцій закарпатських говірок; М.Железняк дослідив просторові синтаксеми в східнополіських говірках, зокрема їх склад, функції, семантику; О.Юсікова здійснила структурно-функціональний аналіз синтаксичних особливостей частини середньополіських говірок. Розрізнені свідчення про синтаксичні явища фіксують синтетичні описи окремих діалектів, у яких на тлі інших структурних рівнів з'ясовано особливості синтаксичних структур (праці В.Шимановського, І.Верхратського, І.Панькевича, Г.Шила, В.Ващенка та ін.); важливу інформацію про синтаксичні конструкції, прийменники та сполучники подають "Атлас української мови" (Т. 1 – 3, К., 1984 – 2001) та регіональний атлас К.Германа ("Атлас українських говірок Північної Буковини. – Т. 2. Словозміна. Службові слова". – Чернівці, 1988).

Для дослідження обрано східнослобожанські говірки, які вже були об'єктом опису на різних структурних рівнях: досі здійснено порівняльно-історичне дослідження фонетичних, морфологічних рис цих говірок (Б.Шарпило), словотворення (З.Сікорська), лексики (К.Глуховцева, В.Лєснова, І.Магрицька, І.Ніколаєнко). Проте синтаксис дотепер залишався поза увагою дослідників, хоча особливості синтаксичної будови цих говірок можна виявити в опублікованих діалектних текстах, записаних у Сватівському та Старобільському р-нах Луганської обл.

Актуальність роботи зумовлена недостатньою розробкою питань діалектного синтаксису в українському мовознавстві; необхідністю поглибленого вивчення структури синтаксем з метою встановлення їх сполучувальних властивостей у діалектному мовленні; відсутністю спеціального дослідження про синтаксис східнослобожанських говірок.

Об'єктом дослідження є локативні та темпоральні синтаксеми українських східнослобожанських говірок, високочастотні в мовленні, різноманітні щодо семантичного наповнення, оскільки вони окреслюють місце й час дії чи перебування кого-небудь або чого-небудь.

Метою дослідження є аналіз складу,