LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Локативні та темпоральні синтаксеми в українських східнослобожанських говірках

на |кон'ах.

Для передачі руху між двома пунктами вживаються складні синтаксичні конструкції от (од) + N gen + на + N acc; от (од) + N gen + до + N gen: |йіздиели от Лу|ган'с'ка до Са|ратова аў|тобусом; зеир|но во|зили от |пол'а до |тока; от оста|ноўки на вок|зал |йіздиели ма|шинойу.

На позначення місця дії, стану об'єкта, який знаходиться в оточенні інших, уживаються синтаксеми мяіж + N inst, |мяежду + N inst: мяіж ц'вяі|тами бу|ли васиел'|ки; |мяежду кяім|натами буў прос'|т'інок; мяіж |хатойу і са|райем поса|дили ц'в'і|ти; |мяежду деи|ревами ба|гато тра|ви.

Спорадично представлені синтаксеми |мимо + N acc; поўз + N acc: |мимо |р'іч'ки пройі|ж:али аў|тобуси; про|ход'ат' поўз сва|т'іў.

Таким чином, синтаксеми зі значенням місця спрямування руху – це розгалужений ряд моделей, кожна з яких має специфічні ознаки за характером головних компонентів та їх поширювачів. 43 моделі зафіксованих локативних синтаксем поділяються за значенням на такі групи: синтаксеми із значенням локалізації по колу; ~ за ознакою близькості – віддаленості; ~ між просторовими орієнтирами; ~ щодо вертикальної та горизонтальної осей. У синонімічні відношення на позначення локалізації за ознакою близькості – віддаленості вступають синтаксеми 11 моделей.

Розгалуженим є ряд синтаксем на позначення просторової локалізації в межах просторового орієнтира: у (ў)+ N loc, на + N loc, по + N loc. Паралельне функціонування синтаксем у (ў)+ N loc і до + N gen зафіксоване для позначення руху всередині об'єкта.

Велику групу становлять синтаксеми на позначення розташування об'єкта щодо вертикальної чи горизонтальної осей: пяід + N inst, |попяід + N inst, над + N inst, |понад + N inst: за|л'із пяід ма|шину; с|пали пяід пяід|водойу; с'вяі|тиў над |хатойу; |вяішали |понад двеи|р'ами.

Більшість досліджуваних синтаксем, як на те вказує зіставлення з українськими писемними пам'ятками різного часу, належать до пізніших утворень – середньо- та новоукраїнської доби; лише деякі давні, відомі з давньоруських джерел, синтаксичні структури зафіксовано в обстежених говірках: при + N loc, по|бяіл'а + N gen, |возл'е + N gen, |м'ежду + N inst.

У третьому розділі "Темпоральні синтаксеми в структурі східнослобожанських говірок" відзначено, що темпоральність як семантична категорія, яка відображає сприйняття й осмислення людиною часу означених ситуацій та їх елементів щодо моменту мовлення мовця або іншої точки відліку, охоплює різні граматичні, лексичні засоби мови, використовувані для вираження цієї семантичної категорії.

У східнослобожанських говірках синтаксеми часу мають різний формально-граматичний склад. Синтаксеми з темпоральною семантикою широко представлені в синтаксичній системі досліджуваних говірок. Виявлено два основні типи темпоральності:

а) момент існування явища подається без конкретного визначення його тривалості в часі, хоча з характеру самого явища може випливати уявлення про більшу чи меншу його тривалість;

б) тривалість явища в часі подана окреслено.

Обидва типи відношень можуть бути визначені стосовно як одного часового відрізка чи точки на лінії часу, так і двох чи багатьох об'єктивних моментів часу. При цьому кожен об'єктивний момент часу подано як одночасний з явищем, яке проходить у часовому відношенні щодо цього об'єктивного моменту, або як попередній чи наступний після нього. Таким чином, одночасність, попередність, наступність дії створюють різні конкретні часові значення, які виявляються в темпоральних синтаксемах.

Найбільш розгалуженою є система засобів передачі функціонально-семантичної категорії відносного часу. Значення відносного часу передається синтаксемами часової попередності, часової наступності й проміжного часу. Ці синтаксеми корелюють за ознакою неозначеної чи означеної тривалості дії.

У східнослобожанських говірках синтаксеми темпорального значення поділяються на кілька груп.

Неозначену часову попередність передають синтаксеми на позначення часу, якому передує момент дії:

  • до + N gen ( ўс|тала до сх?ід |сон'ц'а; отдие|хали до |л'іта);

  • |переид + N inst(|переид с|вал'боi бу|ло с|ватан':а; |переид воi|ноi |мати ў|мерла);

– пяід + N acс (з'іб|ралис' пяід |веч'ір; прие|Ршоў до|моi пяід |ранок);

  • над + N acc (|бат'ко прие|вяіз |мат'ір над |веч'ір; за|мерз над |ранок);

  • п|роти + N gen (доi|шоў п|роти |ноч'і).

Синтаксеми часового передування відрізняються відтінками значення попередності в межах неозначеної тривалості часу.

Синтаксеми до + N gen, над + N acc передають означену часову попередність, указуючи на часову межу, що виступає кінцевим строком дії:

  • до + N gen (гу|л'али до |веч'іра; отдие|хали до понеи|д'ілка);

  • по + N acc(жие|ву ў сеи|л'і по ц'і ро|ки; сие|д'іла на |пенс'ійі по цеi ден').

Часова наступність репрезентована синтаксемами на позначення неозначеної та означеної часової наступності. Семантику неозначеної часової наступності формують моделі:

  • |пяіс'л'а + N gen (|пяіс'л'а воi|ни жие|ли з д'іт'|ми; опяіс'|л'а с|ватан':а бу|ла с|вал'ба);

  • по + N loc (по о|бяід'і с|пали; по веис'|н'і са|дили го|род).

Такі синтаксеми виражають загальний план наступності дії щодо часового орієнтира.

Синтаксеми|ч'ереиз + N acc, за + N acc указують на точний відрізок часу, що відокремлює наступні в часовому плані дії, явища.

  • |ч'ереиз + N acc (буў на ф|ронт'і |ч'ереиз ден'; заi|шоў |ч'ереиз ч'ас; прие|йіхаў |ч'ереиз год);

  • за + N acc (прие|йіхаў за |тиждеин' до |Паски; |вийіхаў за с'ім ден').

Означену часову наступність репрезентують синтаксеми з + N gen; од (від) + N gen; вони позначають час, на який припадає початок дії:

  • з (із) + N gen (готу|валис' з':і|ми; прие|вяіз |с:амого ут|ра; з пяіi|с'атого |года ў кол|хоз'і);

  • од (вяід) + N gen (од |осеин'і готу|вали |земл'у; в?ід з'і|ми по|ч'аў бо|л'іт').

Серед форм часової попередності та часової наступності спостерігаються моделі,які мають значення моменту дії, віддаленого від часового орієнтира:

  • за + N acс + |переид + N inst (зайі|ж:аў за |мяіс'ац' |переид с|вал'боi; за |кяіл'ка д'н'іў |переид воi|ноi по|мер);

  • за + N acс + до + N gen (за р'ік до с|мерт'і позна|комиелис'; за ч'ас до кон|церту заi|шоў до |мене);

  • |ч'ереиз + N acc + |пяіс'л'а + N gen (повеир|нуўс'а |ч'ереиз с'ім год |пяіс'л'а т'ур'|ми; |ч'ереиз два |года опяіс'|л'а ш|коли |виiшла |замяіж);

  • |ч'ереиз + N acc + по + N loc (|ч'ереиз год по веис'|н'і |с'ійали хл'іб; |ч'ереиз ден' по воi|н'і веир|нуўс'а до|моi).

Семантика проміжного часу репрезентована синтаксемами мяіж + N inst; од (вяід) + N gen + до + N gen, із (з) + N gen + до + N gen.

Синтаксема мяіж + N inst позначає момент дії проміжного часу, а ін-ші – значення початкової та кінцевої межі часового проміжку. Вони становлять проміжну ланку в системі засобів передачі різночасності:

  • мяіж + N inst (ро|били мяіж