LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Людина в сучасному російському словотворі (субстантивна похідна лексика 'особи')

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні






ГЛАВАЦЬКА ОЛЕНА ІВАНІВНА



УДК 811.161.1'373(048)




ЛЮДИНА В СУЧАСНОМУ РОСІЙСЬКОМУ СЛОВОТВОРІ
(субстантивна похідна лексика 'особи')


10.02.02 – російська мова



Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук







Київ – 2007



Дисертацією є рукопис.



Роботу виконано на кафедрі зарубіжної літератури та мовознавства Кам'янець-Подільського державного університету Міністерства освіти і науки України



Науковий керівник – доктор філологічних наук, професор
Литвинникова Ольга Іванівна,
професор кафедри слов'янської філології, теорії
та методики викладання філологічних дисциплін
Кам'янець-Подільського державного університету


Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор
Дядечко Людмила Петрівна,

професор кафедри російської мови Київського
національного університету імені Тараса Шевченка


кандидат філологічних наук, доцент
Казимирова Ірина Андріївна,

доцент кафедри української філології
Київського славістичного університету


Захист відбудеться 12 червня 2007 року о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.172.01 для захисту докторських (кандидатських) дисертацій Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4).

Автореферат розіслано 8 травня 2007 року.





Учений секретар
спеціалізованої вченої ради

кандидат філологічних наук Т.Я. Марченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Іменники зі значенням 'особи' – широка та семантично своєрідна ділянка російської лексичної системи. Одиниці цього класу були предметом дослідження російських учених В.В. Виноградова, В.Г. Головіна, О.П. Єрмакової, О.А. Земської, О.С. Кубрякової, В.В. Лопатіна, В.М. Мокієнка, О.М. Тихонова, І.С. Улуханова, Н.Ю. Шведової. Серед українських дослідників їм приділяли увагу І.І. Ковалик, І.Р. Вихованець, К.Г. Городенська, В.В. Грещук, В.О. Горпинич, Є.А. Карпіловська, Н.Ф. Клименко, А.В. Мамрак та ін. Імена 'особи' як одну з найбільш численних і продуктивних груп лексики сучасної російської мови вивчали у синхронії (І.А. Долгов, І.Ф. Протченко, С.А. Колчін, А.Г. Львов, Л.А. Шкатова та ін.) і діахронії (С.В. Вахітов, В.М. Грязнова, В.В. Дємічева, Т.В. Бредихина та ін.), у словотвірному (О.Г. Ликов, О.І. Мойсеєв, Г.М. Скляревська, Л.Г. Павлова), структурно-семантичному (Г.М. Абреімова, Г.Д. Басова, М.В. Скраб), експресивно-стилістичному (І.А. Долгов, Л.Є. Кругликова) аспектах.

Праці, в яких імена 'особи' досліджено відповідно до їх значення, представлені двома типами: в одному аналізують семантичні властивості окремих лексичних груп у співвідношенні з формальними засобами вираження (назви 'особи' за професією – Л.А. Шкатова, В.Л. Воронцова); імена діяча в рамках словотвірних категорій (А.В. Мамрак, К.Г. Городенська, М.В. Кравченко); неологізми (Л.О. Вараксін, К.І. Дьоміна, Т.В. Цалко, Є.В. Хабібуліна); в іншому – розглядають різні лексико-семантичні групи з погляду внутрішньосистемних відношень (О.М. Карєва, Н.П. Савєльєва, Р.І. Хашимов, Т.П. Ломтєв, Г.А. Путягін, Н.П. Романова, В.І. Максимов, І.В. Галактіонова, І.І. Фекета, Л.Р. Шпачук).

Така увага до іменників зі значенням 'особи' пояснюється тим, що вони є продуктивною лексичною групою і становлять чисельний пласт іменників сучасних слов'янських мов.

Вибір теми дисертаційного дослідження зумовлений тим, що іменники – це один із найбільш яскравих номінативних засобів, наділених багатою семантикою, потенціалом асоціативних зв'язків зі словами інших граматичних класів.

Актуальність дослідження зумовлена науковою потребою багатоаспектного опису іменників зі значенням 'особи' афіксальної похідності, браком вичерпних відомостей про закономірності їх творення; увагою до семантичного аспекту розгляду мовних явищ, який охоплює всі рівні мови, сприяючи глибшому аналізу внутрішніх процесів і в словотворі, що пов'язує дослідження з актуальним сьогодні антропологічним напрямком у мовознавстві.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах наукової теми "Слово у системних відношеннях і його вивчення у школі" кафедри зарубіжної літератури та мовознавства Кам'янець-Подільського державного університету.

Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Кам'янець-Подільського державного університету (протокол № 10 від 11 листопада 2004 р.) та на засіданні бюро Наукової ради "Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності" Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України (протокол № 5 від 16 грудня 2004 р.).

Мета роботи – дати повну системну структурно-семантичну характеристику похідних іменників зі значенням 'особи' сучасної російської мови.

Відповідно до поставленої мети сформульовано дослідницькі завдання:

– визначити корпус похідних іменників зі значенням 'особи' і подати синхронний опис семантико-структурних зв'язків зазначених похідних з мотиваторами;

– встановити словотворчий потенціал мотиваторів;

– виділити словотвірні значення (СЗ), вивчити їх взаємодію зі словотвірними афіксами і типами утворення (суфіксація, префіксація, складання з одночасною суфіксацією, циркумфіксація);

– виявити та охарактеризувати типи смислових співвідношень одиниць мотиваційних пар в умовах кожного СЗ з урахуванням похідності-непохідності мотивуючих, семантичних об'ємів одиниць словотвірних пар;

– описати явища множинності словотвірної мотивації і синонімії; визначити їх місце в системі дериваційних характеристик іменників.

Об'єктом дослідження є назви 'особи' сучасної російської мови, предметом – іменники зі значенням 'особи' афіксальної похідності, мотивовані словами різних граматичних класів та неоднослівними найменуваннями. За межами дослідження залишено похідні так званих неморфологічних способів словотвору.

Методи дослідження. Мета і завдання визначили основний описово-аналітичний метод. Виявлення смислових компонентів, які виражені словотвірними формантами, семантичної наповненості полімотивованих похідних здійснено за допомогою компонентного аналізу. Результати словотвірного аналізу частково перевірено методом словотвірного синтезу, але здебільшого – опозитивним, трансформаційним методами. Використано також елементарні прийоми квантитативного методу опису лінгвістичних