LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Людина в сучасному російському словотворі (субстантивна похідна лексика 'особи')

явищ (словотвірна активність, регулярність) та окремі методики синхронного словотвірного та морфемного аналізів слова, розроблені у дериватології. Фактичний матеріал (8 568 одиниць) зібрано методом суцільної вибірки із словників російської мови.

Базовими джерелами матеріалу були Большой толковый словарь русского языка / Под ред. С.А. Кузнецова. – СПб.: Норинт, 2003; Словарь русского языка: В 4 тт. / Под ред. А.П. Евгеньевой. – М.: Русский язык, 1981-1984; Словарь отфразеологической лексики современного русского языка / Сост. М.А. Алексеенко, Т.П. Белоусова, О.И. Литвинникова. – М.: Азбуковник, 2003.

Наукова новизна дисертаційного дослідження визначається тим, що в ньому вперше здійснено спробу багатоаспектного синхронного опису дериваційних відношень іменників зі значенням 'особи' афіксальної похідності сучасної російської мови з позицій семантико-граматичного підходу (межі семантична та формальна в слові збігаються); подано типологію СЗ і семантичного співвідношення одиниць мотиваційних пар, показано специфіку взаємодії лексичних та словотвірних значень; спеціальну увагу приділено явищам множинності мотивації та синонімії; визначено стилістичну значущість словотвірних моделей, розкрито особливості їх використання в мові, подано стилістичний аналіз словотвірних засобів, що беруть участь у творенні іменників.

Теоретичне значення роботи визначається насамперед зверненням до семантичних складників словотвірного процесу, що припускає переосмислення класичних теорій. Виявлення структури та механізму семантичної організації похідних іменників на позначення 'особи' демонструє зв'язок між будовою слова та його семантикою у межах великої лексичної групи, сприяє глибшому розумінню лінгвістичної природи різних номінативних засобів мови і системних зв'язків між лексикологією, словотвором та синтаксисом.

Практичне значення отриманих результатів дослідження і теоретичні висновки можуть бути використані у загальних та спеціальних курсах із мовознавства, словотвору, морфології, лексикології, стилістики сучасної російської мови; у написанні навчально-методичних та навчальних посібників із словотвору та морфеміки, для курсових, бакалаврських, дипломних, магістерських робіт. Матеріали дисертації можуть знайти застосування при написанні дериваційної граматики, в тому числі контрастивного типу; в лексикографічній практиці, насамперед – для укладання словників синонімів, антонімів, частиномовних словників.

Особистий внесок здобувача полягає в проведенні аналізу похідних із позицій семантико-граматичного словотвору на широкому фактичному матеріалі. Автору належить ідея опису семантичного співвідношення одиниць мотиваційних пар у сфері назв 'особи' афіксального типу та всебічного розгляду явищ полімотивації і синонімії.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження знайшли відображення у доповідях на міжнародних наукових конференціях: "Русский язык: система и функционирование" (Мінськ, 2004, 2006); "Язык и социум" (Мінськ, 2004); "Язык, культура и социум в гуманитарной парадигме" (Кам'янець-Подільський, 2005); "Русский язык и литература: проблемы изучения и преподавания в школе и вузе" (Київ, 2006); "Язык и мир" (Ялта, 2006); "Теория языка. Словообразование. Лексикография" (Єлець, 2006).

Дисертацію обговорено на розширеному засіданні кафедр: германських мов та зарубіжної літератури і слов'янської філології, теорії та методики викладання філологічних дисциплін Кам'янець-Подільського державного університету (19 грудня 2006 р.) і на засіданні відділу російської мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України (5 лютого 2007 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 статей, шість із яких – у наукових виданнях, що входять до затвердженого ВАК України переліку.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складаєтьсязі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаної літератури та словників (222 найменування). Основний текст дисертації викладено на 175 сторінках, загальний обсяг роботи – 197 сторінок.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі представлено теоретичні передумови дослідження, обґрунтовано вибір та актуальність теми, сформульовано мету і завдання, визначено об'єкт, предмет і методи дисертаційного дослідження, наукову новизну, теоретичне та практичне значення; вказано джерельну базу роботи; подано відомості про аспектну апробацію основних положень дисертації та кількість публікацій.

У першому розділі "Назви 'особи' відсубстативної похідності" розглянуто дериваційні зв'язки похідних, їх структурно-семантичне співвідношення з мотиваторами-іменниками. Встановлено, що той потенціал, яким володіє іменник як мотиватор, зумовлений типом організації його семантичної структури: саме багатоаспектність семантики іменників дозволяє їм вступати у численні словотвірні зв'язки.

Перший підрозділ присвячений одиницям суфіксальної похідності, семантичне співвідношення яких з мотиваторами представлене трьома типами: а) семантичні об'єми похідного і мотиватора однакові; б) семантичний об'єм похідного вужчийза семантичний об'єм мотиватора; в) семантичний об'єм похідного ширший за семантичний об'єм мотиватора.

Для іменників а)-типу найбільш поширене семантичне співвідношення 1:1, коли семантику моносемічного похідного формує єдине значення іменника-мотиватора (1 470 од.): балканист – специалист по балканистике (балканистика – совокупность научных дисциплин, изучающих языки, культуру, историю народов Балканского полуострова). Серед мотиваторів є також абревіатури та власні назви: вузовец – разг. Студент вуза; правдист – работник газеты "Правда". Кількість похідних зі співвідношенням 2:2 (фирмач) і 3:3 (эмпирик) незначна.

Кількісні показники семантичного співвідношення одиниць мотиваційних пар похідних б)-типу коливаються від 1:2 до 4:8 (917 од.). Найчастіше в семантиці іменників відображено перше (пряме) значення мотивуючого (392 од.), при цьому більшість похідних моносемічні: бандурист – украинский народный певец или музыкант, играющий на бандуре (бандура – 1. Украинский многострунный музыкальный инструмент с овальным корпусом и коротким широким грифом). Значно менше моносемічних похідних, семантика яких побудована на базі неосновного значення полісемічного мотиватора (201 од.): колодник – арестант, закованный в колодки (колодки – 6. Тяжелые деревянные оковы, надевавшиеся в старину на шею, руки или ноги осужденного за тяжкие преступления). Похідні, семантика яких формується на базі усіхзначень мотиватора, налічують 187 од.: дачник – городской житель, живущий в летнее время на даче (дача – 1. Загородный дом для летнего отдыха городских жителей. 2. Загородная местность с таким домом). Найменше похідних, семантика яких формується на основі декількох значень мотиватора (137 од.): машинист – 1. Рабочий, управляющий машиной. Железнодорожник,