LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → "Людина і природа" у літературно-художньому дискурсі: досвід фреймового аналізу (на матеріалі романів Е.Штріттматтера і Т.Гарді)

23


ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені І.І. МЕЧНИКОВА








КОЗАК СОФІЯ ВЕНІАМІНІВНА







УДК 811.11'22-116:004.823




"ЛЮДИНА і ПРИРОДА" У ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОМУ

ДИСКУРСІ: ДОСВІД ФРЕЙМОВОГО АНАЛІЗУ

(на матеріалі романів Е. Штріттматтера і Т. Гарді)






Спеціальність 10.02.04 – германські мови








АВТОРЕФЕРАТ


дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук















Одеса – 2007

Дисертацією є рукопис.


Роботу виконано на кафедрі німецької філології Волинського державного університету імені Лесі Українки, Міністерство освіти і науки України.



Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

КУСЬКО Катерина Яківна,

Львівський національний університет

імені Івана Франка,

професор кафедри іноземних мов

для гуманітарних факультетів.




Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

ПРИХОДЬКО Анатолій Миколайович,

Київський міжнародний університет,

професор кафедри теорії і практики перекладу;



кандидат філологічних наук, доцент

АНДРЕЙЧУК Надія Іванівна,

Національний університет „Львівська політехніка",

завідувач кафедри прикладної лінгвістики.



Захист відбудеться „28" вересня 2007 р. о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.051.02 в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова за адресою: 65058 м. Одеса, Французький бульвар, 24 / 26, ауд. 165 а.


З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І.І. Мечникова за адресою: 65082, м. Одеса, вул. Преображенська, 24.


Автореферат розіслано „23" серпня 2007 року.



Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.П. Матузкова


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Сучасний стан лінгвістичних досліджень вимагає комплексного підходу до вивчення мовних явищ. У цьому аспекті плідною виявляється взаємодія комунікативної, когнітивної та функціональної лінгвістики, кожна з яких становить окрему наукову галузь, ставить характерні цілі й завдання, пропонує відповідні моделі їх реалізації. З позицій синтезу зазначених напрямів передбачаємо, що досліджуване у роботі явище – фреймова організація літературно-художнього дискурсу – містить різні, проте скорельовані аспекти у його мовній системі, характеризується антропоцентричним спрямуванням, тісним зв'язком з ментальними процесами у комунікативній діяльності людини.

Фрейм – явище, яке викликає суперечливі тлумачення. Існує чимало визначень терміну „фрейм" та значна кількість концепцій, споріднених із теорією фреймів, але всі вони характеризуються високим ступенем гетерогенності; одностайності з цього приводу на сучасному етапі розвитку лінгвістики не досягнуто. Автори концепцій, пов'язаних із дослідженням фреймів, розглядають їх під різним кутом зору, з індивідуальної перспективи, пропонуючи різні тлумачення, а подекуди й інші назви: фрейми кваліфікують як структури даних для представлення стереотипної ситуації (М. Мінський), як системи концептів (Ч. Філлмор), як сконцентровані навколо певної тематики тексти комп'ютерної мови (Е. Чарняк), як стереотипні ситуації (Ван Дейк) або як глобальні зразки, що містять загальні знання про певний центральний концепт (Р. де Боґранд, В. Дреслер). У лінгвістиці фрейм розглядають як структуру репрезентації знань, що відображає набуту досвідним шляхом інформацію про деяку стереотипну ситуацію та про текст, що її описує, а також інструкцію по її використанню (О.О. Селіванова).

Дослідження фреймів пов'язано з вивченням таких лінгвістичних категорій, як „текст" і „дискурс", що стали об'єктом пильної уваги багатьох учених (Н.Д. Арутюнова, А.Д. Бєлова, Р. де Боґранд, Л.І. Булатецька, О.П. Воробйова, І.Р. Гальперін, Т.А. ван Дейк, В.З. Дем'янков, В.І. Карасик, Ю.М. Караулов, І.М. Колегаєва, В.А. Кухаренко, О.І. Москальська, М. Нусбаумер, Г.Г. Почепцов, І.Б. Руберт, М. Стаббс, Ю.С. Степанов, І.С. Шевченко, О.Й. Шейгал). Детальну класифікацію фреймів, згідно з якою виокремлено предметноцентричні, акціональні, партонімічні, гіпонімічні й асоціативні фреймові структури, пропонує С.А. Жаботинська. Докладний опис фрейму як структури репрезентації знань представлено також у „Термінологічній енциклопедії" О.О. Селіванової (2006). Важливе значення для дослідників у галузі когнітивної лінгвістики має й „Короткий словник когнітивних термінів", виданий під редакцією О.С. Кубрякової (1997).

Однак проблема функціонування фреймових структур у текстолінгвістиці, зокрема у літературно-художньому дискурсі залишається відкритою й потребує подальших досліджень. Окремі питання з цієї проблематики привертають увагу лінгвістів. Цікаві думки та спостереження містять праці К.Я. Кусько, присвячені аналізу фреймів у різножанрових текстах – наукових, політологічних, художніх. Заслуговує на увагу дослідження З. Фойгт, спрямоване на вивчення фреймових структур у німецьких художніх творах. Специфіку засобів зв'язку, за допомогою яких здійснюється поєднання пропозицій у фреймовий ланцюг, досліджує А.М. Приходько. Питаннями фреймової організації таких типів художнього дискурсу, як драма та комедія, займається С. Цаунг.

Проте ці питання потребують поглибленого вивчення з антропоцентричних позицій, адже проблема людини, її сутності та існування – одна з основних проблем гуманітарного знання. Зростання ролі антропоцентризму, згідно з яким наукові об'єкти вивчаються переважно за їх призначенням і функцією у розвитку людської особистості з метою її подальшого вдосконалення в умовах взаємовідносин з довкіллям; посилення ролі когнітивної парадигми в сучасній мовознавчій науці та недостатній рівень вивчення фреймових структур у німецькомовному та англомовному художньому дискурсі зумовили актуальність даного дослідження. Увиразнює актуальність роботинагальна необхідністьвизначення ролі фреймових структур "Людина і Природа" у відтворенні концептуальної картини світу в літературно-художньому дискурсі, що перебуває на вістрі сучасної проблематики гуманітарної науки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаціювиконано в межах таких наукових тем: „Семантичні, соціолінгвістичні та прагматичні особливості мовних одиниць" (номер держреєстрації 0197U004982), яка розробляється кафедрою англійської філології Волинського державного університету імені Лесі Українки, та „Семантичні, стилістичні та прагматичні особливості мовних одиниць у жанрах різних стилів", яку розробляє кафедра німецької філології