LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → "Людина і природа" у літературно-художньому дискурсі: досвід фреймового аналізу (на матеріалі романів Е.Штріттматтера і Т.Гарді)

Волинського державного університету імені Лесі Українки (затверджено вченою радою ВДУ ім. Лесі Українки, протокол № 9 від 21.05.1998 р.).

Метою дисертаційної роботи є систематизація, структурна диференціація та класифікація фреймових структур, які представляють фреймовий комплекс 'Людина і Природа' у творах німецького та англійського авторів, а також аналіз функціонування лексичних одиниць, що репрезентують термінальні елементи фреймів 'Людина' і 'Природа'. Підґрунтям для вивчення структур на позначення людини і природи у форматі фреймового комплексу є антропоцентричне спрямування дослідження, твердження про те, що буття людини розчиняється в бутті природи й повністю детерміноване законами природи (В. Вілков, О. Салтовський), а також усвідомлення подвійної сутності людини – як частини т. зв. "першої природи" (природного світу, не перетвореного людиною) і як елемента "другої природи" (матеріального світу – природи, перетвореної людиною).

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність розв'язання конкретних завдань:

● простежити історію становлення теорії фреймів у мовознавчій науці;

● здійснити диференціацію фреймів на основі їх структурної будови;

● визначити мовні кореляти фреймових компонентів у дискурсі;

● здійснити класифікацію фреймових структур та їхніх елементів;

● подати системний концептуальний опис структури фреймів 'Людина' і 'Природа';

● здійснити диференціацію фреймів на основі тематичної належності терміналів у межах фреймового комплексу 'Людина і Природа';

● виявити особливості вербальної презентації фреймового комплексу 'Людина і Природа' у творах Е. Штріттматтера і Т. Гарді.

Об'єктом дослідження є літературно-художній дискурс, представлений творами німецького письменника Е. Штріттматтера та англійського письменника Т. Гарді. Вибір об'єкту дослідження зумовлений загальною тематичною спрямованістю романів зазначених авторів. Зображення побуту, довкілля та внутрішнього світу людини через категорії „природного" єднає обох письменників, у творчості яких центральне місце посідає тема сільського життя, що створює підґрунтя для глибокого й різнобічного дослідження структур 'Людина і Природа' .

Предмет дослідження становлять фреймові структури 'Людина і Природа' в англомовній та німецькомовній художній прозі. З огляду на тезу про нерозривний зв'язок людини і природи, у коло дослідницьких завдань не входили структури, що окремо презентують термінали фреймів 'Людина' і 'Природа', а лише ті, які представляють єдиний фреймовий комплекс'Людина і Природа' , до якого належать відповідніфрейми.

Матеріалом дослідження є твори німецького письменника Е. Штріттматтера та англійського письменника Т. Гарді. Загальна фактична база дослідження складає 1901 стор. німецькомовного та 1434 стор. англомовного дискурсу. Детально проаналізовано вибірку обсягом 960 текстових фрагментів.

Методика дослідження зумовлена метою та завданнями роботи, своєрідністю її об'єкта, предмета та фактичного матеріалу. В дисертації використано такі методи: описово-аналітичний (для аналізу лексичних одиниць, що представляють термінали фреймів 'Людина' і 'Природа'), кількісний (для встановлення частотних співвідношень у межах фреймового комплексу 'Людина і Природа'), зіставний (для з'ясування спільних та відмінних рис у презентації фреймового комплексу 'Людина і Природа' в різномовних літературно-художніх дискурсах). Аналіз здійснено з позицій актуальної в сучасному мовознавстві когнітивно-дискурсної парадигми, що дає можливість простежити особливості вербальної реалізації фреймових структур у літературі та дослідити художньо-творчий потенціал фреймів різної типології.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вперше проблема зв'язку людини і природи у межах літературно-художнього дискурсу розглядається як фреймовий комплекс 'Людина + Природа'. Фрейм як лінгво-когнітивне багатовимірне утворення проаналізовано з позицій актуальної в сучасному мовознавстві когнітивно-дискурсної методології. Здійснено розмежування термінів фрейм, фреймова структура, фреймовий комплекс, термінал, термінальний елемент;розглянуто явище інтеграції фреймів. Уперше висвітлення проблематики єдності людини і природи через відповідні фреймові структури здійснено на двомовному матеріалі.

Теоретичне значення дисертаційного дослідження визначається тим, що в ньому запропоновано шляхи розв'язання важливих теоретичних проблем когнітивної лінгвістики, пов'язаних зі стратегіями розуміння художнього дискурсу та адекватної інтерпретації авторської прагматики. Результати та висновки дисертації є внеском у функціональну, когнітивну та прагмалінгвістику. Вони сприяють поглибленню знань про теорію фреймів в цілому, та функціонування фреймових структур у дискурсі зокрема.

Практична цінність роботи полягає у поглибленому вивченні фреймів як лінгво-когнітивних структур і можливості впровадження отриманих результатів у практику мовознавчих досліджень. Отримані результати можуть прислужитися у розробці комп'ютерних програм та у викладанні навчальних курсів за спеціальностями „Німецька мова і література", „Англійська мова і література", а також у спецкурсах з проблем теорії фреймів, лінгвістики тексту та дискурсознавства. Матеріали дисертації можуть бути використані у процесі подальшого поглибленого вивчення функціонування фреймових структур у літературно-художньому дискурсі.

Апробацію основних положень і результатів дослідження здійснено на засіданнях Регіонального семінару з дискурсознавства та текстолінгвістики при кафедрі іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка (2002–2006 рр.), на засіданнях кафедри німецької філології Волинського державного університету імені Лесі Українки (2002–2006 рр.) та на таких наукових конференціях: Міжнародній конференції „Наукова спадщина професора Євгенії Литвиненко та завдання сучасної романістики" (Київ, 2002), Міжнародній конференції „Мова. Культура. Бізнес" (Київ, 2002–2003), Регіональній конференції TESOL-Україна Західноукраїнського регіону „Творчість у викладанні – творчість у навчанні" (Львів, 2006), Регіональній конференції „Дискурсні стратегії лінгвістики ХХІ століття" (Львів, 2006), Наукових читаннях пам'яті доктора філологічних наук, професора Д.І. Квеселевича (Житомир, 2006).

Основні положення дисертації і результати дослідження висвітлено в 11 публікаціях, 6 з яких надруковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України. Загальний обсяг публікацій становить 5,5 умовних друкованих аркушів.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, бібліографії (містить праці вітчизняних та зарубіжних авторів і становить 313 найменувань, з яких 117 англійською та німецькою мовами), списку лексикографічних джерел, переліку джерел ілюстративного матеріалу та додатків. Загальний обсяг дисертації складає 247 стор.; обсяг