LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → "Людина і природа" у літературно-художньому дискурсі: досвід фреймового аналізу (на матеріалі романів Е.Штріттматтера і Т.Гарді)

основного тексту – 182 стор.; додатків – 38 стор. Дисертація містить 3 таблиці та 2 діаграми.

У додатках подано проаналізовані фреймові структури різної типології у романах Е. Штріттматтера „Чудодій" і Т. Гарді „Тесс із роду д'Ербервіллів".


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено об'єкт і предмет дослідження, конкретизовано мету та завдання роботи, описано її теоретичне та практичне значення, схарактеризовано фактичний матеріал і методи дослідження, розкрито новизну отриманих результатів.

У першому розділі"Актуальні питання теорії фреймів у сучасній лінгвістиці" здійснено критичний огляд наукових теорій, орієнтованих на дослідження фреймів або споріднених із фреймами лінгво-когнітивних структур; висвітлено значення теорії фреймів у сучасній мовознавчій науці; проаналізовано різницю між теорією фреймів і концепцією лексико-семантичних полів.

Сучасні лінгвістичні студії відзначаються значним розширенням діапазону аналізованої проблематики, що зокрема пов'язано з активізацією когнітивних досліджень, унаслідок чого мовознавча наука зазнала значних змін і трансформацій, які насамперед стосуються методики та методології аналізу мовного матеріалу. Дослідження дискурсу здійснюється не лише з позицій традиційного лінгвістичного аналізу, але й фреймового, спрямованого на розгляд фреймових структур, які зумовлюють послідовність і якість викладу текстового матеріалу, а також беруть участь в актуалізації авторської прагматики.

Витоки теорії фреймів знаходимо в дослідженнях зі штучного інтелекту. Основні положення теорії фреймів у сфері комп'ютерних досліджень представлені передусім роботами таких учених, як Дж. Лакофф, М. Мінський, Д. Метцінг, Г. Путнам, В. Раскін, Ч. Філлмор, Е. Чарняк, Р. Шенк, та ін., які висунули гіпотезу про те, що людські знання й пам'ять мають іманентний структурний характер. Д. Метцінг вважає головним завданням когнітивної лінгвістики розробку таких фреймових структур, які б могли пояснити механізм функціонування ментального лексикону. Під фреймом розуміються тексти спеціального формату, що моделюють знання людини. Інша теорія, що орієнтована на дослідження фреймів, представлена програмою, яка передбачає створення ідеального лексикону, в якому б розглядалися всі семантично пов'язані значення певної леми (ключового слова) (В. Раскін). Г. Путнам запропонував концепцію стереотипів. На думку дослідника, значення слова залежить від його конкретного вживання та знань, актуалізованих цим словом. Вивчення організації цього знання становить основу теорії буденності / конвенційності (conventional theory), яка перетинається з теорією фреймів: в обох акцент зроблено на дослідженні структур, що описують знання типових ситуацій, подій, предметів тощо, ідеальна форма яких може бути представлена саме стереотипом.

Незважаючи на те, що багато питань залишаються відкритими, зокрема, про природу та властивості даних, що представляють стереотипну ситуацію, про шляхи забезпечення доступу до свідомості людини та ін., вищезгадані дослідники здійснили значний внесок не лише у розвиток штучного інтелекту, а й лінгвістики, оскільки їхні концепції сприяли утвердженню теорії фреймів у мовознавчій науці, насамперед становленню її у когнітивній лінгвістиці.

Одним з перших, хто звернув увагу на суттєве значення теорії фреймів для лінгвістики, вважається Ч. Філлмор, положення концепції якого лягли в основу даного дослідження. Теорія Ч. Філлмора, згідно з якою фрейм – це система концептів, які співвідносяться так, що для розуміння будь-якого з них потрібно осягнути всю структуру, до якої входить цей концепт, перегукується з теорією лексико-семантичних полів, що зумовлено спільними рисами обох концепцій, а саме: а) наявністю інваріанту окремих компонентів у межах семантичної структури; б) наявністю у структурі поля та фрейму лексичних одиниць, що належать до різних частин мови; в) ментальні репрезентації – лексико-семантичні поля, з одного боку, та фреймові структури, з іншого, – базуються на досвіді, є відбитками реального світосприйняття / життєвого досвіду мовця; г) у фокусі обох концепцій перебуває певна ментальна структура, у межах якої відбувається накопичення й переробка інформації, отриманої шляхом синтезу різних перцептивних систем. Основні відмінності теорії лінгвістичного поля і теорії фреймів полягають: а) у місці пошуку структури – у мовній системі чи поза нею: теорія поля відрізняється від теорії фреймів перш за все схильністю до вивчення груп лексичних одиниць, об'єднаних значеннямбез урахування контексту, а теорія фреймів досліджує лексичні одиниці, об'єднані передусім їх функцією у певному контексті з обов'язковим врахуванням екстралінгвального контексту; б) у способі утворення: поле створюється штучно, методом підбору всіх без винятку одиниць, об'єднаних інтегральною семантичною ознакою, а фрейм породжується ситуацією, механізм його утворення – це квантування вербально-семантичної сітки та залучення когніції, у результаті чого відбираються лише ті одиниці, які необхідні для вербалізації цієї ситуації, створення пропозиційної структури, відображення певної тематики тощо.

У другому розділі"Фреймовий комплекс 'Людинаі Природа' в романах Е. Штріттматтера" проаналізовано фреймові структури, що представляють фреймовий комплекс 'Людина іПрирода' через зображення Побуту, Екології та Внутрішнього світу людини у романах німецького письменника Ервіна Штріттматтера.

Для аналізу фреймової організації літературно-художнього дискурсу послуговуємося термінами фрейм (Ф), інтегрований фрейм (ІФ), фреймовий комплекс (ФК), термінал (Т), які є когнітивними утвореннями, що знаходять своє мовленнєве втілення у дискурсі: Ф, ІФ, ФК – через фреймові структури (ФС); Т – через відповідні термінальні елементи (ТЕ). Інтегрований фрейм – це утворення, що базується на об'єднанні (інтеграції) термінальних елементів, які представляють різні фрейми.(Термін "інтегрований" вживаємо, виходячи з дефініції, зафіксованій у "Великому Тлумачному Словнику Сучасної Української Мови" (ВТССУМ) (2003): "інтегрований - оснований на об'єднанні, інтеграції; комплексний").

Об'єднання інтегрованих фреймів становить фреймовий комплекс.

Термінали є складовими фрейму (вузлами), за допомогою яких відбувається текстова активізація відповідних структур знань у свідомості читача. Мовними корелятами терміналів є термінальні елементи. Термінальні елементи групуються у фреймові структури.

Аналіз фактичного матеріалу дав змогу виокремити такі термінальні елементи у складі ФС:1) прості (виражені словом); 2) поширені (виражені словосполученням); 3) складні (виражені одним реченням).

Фрейм 'Природа' і фрейм 'Людина' розглядаємо як когнітивні структури, в основі яких перебувають категоріальні знання про природу та людину, зафіксовані в лексикографічних джерелах. Релевантними для нашого дослідження виявились визначення понять 'природа' та 'людина', наведені у ВТССУМ (2003). Так, Природа – це "сукупність особливостей рослинного і тваринного світу, кліматичних умов, рельєфу