LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → "Людина і природа" у літературно-художньому дискурсі: досвід фреймового аналізу (на матеріалі романів Е.Штріттматтера і Т.Гарді)

якої-небудь місцевості, країни". Це визначення містить основні термінали, що складають фрейм 'Природа':Рослини – Тварини – Ландшафт – Природні явища:


РОСЛИНИ

(PFLANZEN/ PLANTS )


ЛАНДШАФТ ПРИРОДНІ ЯВИЩА

(LANDSCHAFT / П Р И Р О Д А (NATURERSCHEINUNGEN /

LANDSCAPE) (NATUR / NATURE) NATURAL PHENOMENA)


ТВАРИНИ

(TIERE/ANIMALS)



Рис. 1 Концептуальна структура фрейму 'Природа'


Людина – це "особа як утілення високих інтелектуальних і моральних властивостей"; люди – "особи, об'єднані певними, характерними або спільними ознаками; особи, що мають справу з певним суб'єктом; особи, що працюють у якій-небудь галузі виробництва". Спільні ознаки розглядаємо як спільні риси, а риса, за визначенням у ВТССУМ, – це "сукупність частин, ліній, що утворюють зовнішній вигляд; зовнішній вираз якогось почуття, настрою і т. ін." Таким чином, терміналами фрейму 'Людина' є Характер (інтелектуальні та моральні властивості) – Зовнішність (зовнішній вигляд) – Стан (почуття, настрій) – Міжособистісні відносини (мають справу із суб'єктом) – Дія / Діяльність (працюють):


ЗОВНІШНІСТЬ

(UERES / APPEARANCE)



ХАРАКТЕР Л Ю Д И Н А СТАН

(CHARAKTER / M E N S C H / M A N (ZUSTAND /

CHARACTER) STATE)


ДІЯ (ДІЯЛЬНІСТЬ) ВІДНОСИНИ

(HANDELN/ACTION) (BEZIEHUNGEN/RELATIONS)



Рис. 2. Концептуальна структура фрейму 'Людина'

Фрейм 'Природа' позначаємо літерою N (від нім.: Natur та англ.: nature), а фрейм 'Людина' – літерою M (нім.: Mensch, англ.: man).

З огляду на тезу про нерозривний зв'язок людини і природи, аналізуємо лише фреймові структури, які представляють єдиний фреймовий комплекс 'Людина і Природа', залишаючи поза увагою ті, що окремо презентують фрейми 'Людина' і 'Природа'. У фреймовому комплексі 'Людина і Природа' виокремлюємо три інтегрованих фрейми: ІФ 'Побут', ІФ 'Екологія', ІФ 'Внутрішній світ', які об'єднують термінальні елементи фреймів 'Людина' і 'Природа'.

Критерієм виокремлення ІФ 'Побут' слугувала теза про те, що з'єднувальною ланкою людини і природи є практична діяльність, яка знаходить своє вираження у побуті (В. Вілков). Людина – це істота, здатна до праці, соціально та культурно зумовленого спілкування, різнобічної свідомої діяльності. Залежно від ступеня розвитку знань та специфіки матеріальних і духовних потреб людина перетворює об'єктивну реальність, залучає до сфери своєї діяльності певні об'єкти природи, їхні властивості та відношення, створюючи, таким чином, „друге буття предметів". Такий стан речей характеризується як загальний уклад життя, тобто побут.

Як зазначав академік В.І. Вернадський, людина нерозривно зв'язана з біосферою – цілісною оболонкою Землі, заселеною живими організмами і перетворюваною ними. Ця думка знаходить своє підтвердження в дефініції, зафіксованій у ВТССУМ, згідно з якою, "екологія – це зв'язок між організмом і навколишнім середовищем". Як видно, ці визначення містять ключові елементи „перетворювана" та „зв'язок", що позначають взаємодію людини і природи, а отже, є підставою для виокремлення у фреймовому комплексі 'Людина і Природа' такого ІФ, як 'Екологія'.

Щодо ІФ 'Внутрішній світ', варто згадати, що вивченню духовного світу людини, передусім природі душі та пізнання приділялась увага ще в античності. В ідеалістичній концепції Платона душа – це самостійна реальність, за посередництвом якої людина нерозривно пов'язана з природою. Аристотель вважав, що душа є спільним для природи началом. Сутність античних уявлень про духовне відображена в поняттях „макрокосмос" і „мікрокосмос". Перше використовується для позначення природного світу, зовнішнього щодо людини. Мікрокосмос – це людина, її внутрішній світ. За структурою і закономірностями свого буття мікро- і макрокосмос сприймаються як аналогічні. Самі закони існування цих двох світів тлумачаться як гармонійні, естетично й морально досконалі. Така думка набула поширення й залишається актуальною дотепер: людина хоч і соціальна істота, все ж насамперед вона є часткою природи, з якою тісно пов'язана як у фізичному, так і в духовному плані.

Аналіз фактичного матеріалу засвідчив, що вербальна база презентації ІФ 'Побут' у творах Е. Штріттматтера є найбільшою і складає 61 % від загального обсягу досліджуваних фреймових структур. ІФ 'Внутрішній світ' та ІФ 'Екологія' становлять відповідно 28 % і 11 %. Такий розподіл свідчить про те, що в зображенні єдності людини і природи у німецького письменника превалює побутова тематика. Меншою мірою знаходить своє відображення єднання з природою в ІФ'Внутрішній світ', і зовсім незначним виявляється ІФ 'Екологія', однак його наявність підтверджує, що проблема ця існує й усвідомлюється автором твору.

Фреймові структури, які презентують ІФ 'Побут', поєднують термінальні елементи, що належать терміналам фрейму 'N' та фрейму 'M'. Ці термінальні елементи можуть бути представлені: а) словом: Blaubeerensammeln (збирання чорниць), Kaninchenstall (кролятник), Stachelbeerwein (аґрусова настоянка); б) словосполученням, що виражає дію, спрямовану на виконання певної повсякденної роботи: Hhner futtern (годувати курей), Ziege melken (доїти козу), im Garten graben (копати в городі); в) словосполученням, яке позначає результат роботи: Marmelade aus Runkelrben (повидло з брукви), Brei aus Brennesseln (салат з кропиви) eine Vase mit Blautannenzweigen (ваза з гілками хвої). г) реченням: Aus einer Scheune drang Katzengekreisch, und zu allem krhten die Hhne und ein Hengst wieherte unausgesetzt. / З чиєїсь клуні долинав котячий вереск, і, на додаток до всього, кукурікали півні і без упину іржав жеребець. Описи побутового життя селян, в якому обов'язково знаходить своє місце тваринний і рослинний світи, спостерігаємо впродовж усієї оповіді, зокрема, в зображенні: 1) стогів сіна: Grummetschober standen als graue Kleckse darin; 2) цвіркунів, що „сюрчали в тріщинах у печі": Aus den Backofenritzen rieselte das Gezwitscher der Heimchen; 3) ластівок, які „ліпили гнізда під дахом": Stanislaus sah den nestbauenden Schwalbenauf dem Hofean; 4) горобці, що „шаруділи у винограді під вікном": Die Spatzen raschelten in den Weinreben vor dem Fenster; 5) зябликів, чиє „постукування проникало крізь гул автомобільного руху": Das feine Flinkengehmmer durchdrang den Autolrm auf den Straen; 6) „збуджене цвірінькання" канарки – птаха, що уособлює у текстовій тканині твору перехідну ланку між фреймами 'Природа' і