LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → "Людина і природа" у літературно-художньому дискурсі: досвід фреймового аналізу (на матеріалі романів Е.Штріттматтера і Т.Гарді)

свідчить про інтеграційні властивості всередині фреймової структури, завдяки чому постає цілісна картина єднання всього живого, всього, що належить природі та живе за її законами.

У межах фреймового комплексу 'Людина і Природа' духовний світ людини в єднанні зі світом природи (ІФ 'Внутрішній світ') займає у творчості англійського письменника центральне місце. Для Т. Гарді кожен прояв природного життя одухотворений і тим самим пов'язаний з духовним життям людини. Всі природні явища письменник передає з точністю і свіжістю відчуття. Когнітивно-творчий потенціал автора відчувається тут особливо яскраво, адже духовно „злитися" з природним середовищем або окремими його компонентами можливо лише завдяки образній уяві, багатій фантазії, тобто завдяки особливим внутрішнім когнітивним процесам, що відбуваються у свідомості людини.

Механізм утворення фреймових структур 'ЛюдинаіПрирода' в ІФ 'Внутрішній світ' аналогічнийпроцесу формуванняфреймових структур ІФ 'Побут' та ІФ'Екологія'. Відбувається це завдяки взаємодії термінальних елементів фрейму 'Природа' з термінальними елементами фрейму 'Людина'. Сам автор називає це злиттям в єдине гармонійне ціле: They followed the road with a sensation that they were soaring along in a supporting medium, possessed of original and profound thoughts, themselves and surrounding nature forming an organism of which all the parts harmoniously and joyously interpenetrated each other. They were as sublime as the moon and stars above them, and the moon and stars were as ardent as they. / Ішли вони по дорозі з відчуттям, що парять у повітрі, поринаючи в оригінальні й глибокі думки; що утворюють разом з навколишньою природою єдиний організм, частини якого гармонійно і блаженно проникають одна в одну. Вони були не менш величними, ніж місяць і зірки над ними, а місяць і зірки були такими ж палкими, як вони. Термінальні елементи nature, stars, moon, що представляють фрейм 'Природа'й використовуються для уподібнення людини з природою, для інтенсифікації величі людського буття, яке є лише часткою великого й неосяжного всесвіту, поєднуються з термінальними елементами, що належать до фрейму 'Людина': займенником they, антецедентом якого є люди, та іменником thoughts, що номінує нематеріальну субстанцію, притаманну лише людині. Таким чином, завдяки взаємодії цих термінальних елементів формується комплексна фреймова структура, яка представляє фреймовий комплекс 'Людина і Природа', відтворюючи картину гармонійного єднання людини і природи.

У зображенні фрагментів фреймового комплексу 'Людина і Природа'письменник не лише вдається до різних образних засобів, а й сам неодноразово використовує лексичні одиниці, які експлікують його думки щодо єднання людини з природою та сприяють адекватному тлумаченню написаного, як-от: harmony, assimilation, an integral part, остання з яких ілюстрована прикладом, що описує самотні прогулянки дівчини на лоні природи: On these lonely hills and dales her quiescent glide was of a piece with the element she moved in. Her flexuous figure became an integral part of the scene. / Серед цих самотніх пагорбів і долин її тиха, плавна хода гармонувала з оточуючою природою. Її гнучка фігура ставала невід'ємною частиною пейзажу.

Інтегрований фрейм'Екологія' в межах ФК'Людина і Природа' становить незначну частку (5 %), але його наявність свідчить про те, що проблематика ця існує й усвідомлюється автором твору. Типовим для фреймових структур, які презентують зазначений інтегрований фрейм, є те, що разом з описом ситуації одночасно експлікується авторська оцінка становища, яке склалося в природі внаслідок людської діяльності. Письменник не цурається вибору різких характеристик людини, називаючи її „справжнім ворогом природи": There were few trees, or none, those that would have grown in the hedges being mercilessly plashed down with the quickset by the tenant-farmers,the natural enemies oftree, bush, andbrake. / Дерев було мало або не було взагалі, ті, що виросли як живоплоти, безжально калічились фермерами-орендаторами, справжніми ворогами дерев, кущів і чагарників. Термінальні елементи фрейму 'Природа'(trees, hedges, bush, brake) та фрейму 'Людина' (tenant-farmers) є, безумовно, ключовими компонентами цієї фреймової структури. Проте самого лише об'єднання цих лексичних одиницьзамало, щоб уналежнити всюфреймову структуру до ІФ 'Екологія'. Для цього потрібен певний експлікатор, яким в цій фреймовій структурі є прикладка the natural enemies of tree, bush, and brake. Термінальний елемент enemies, який протиставляє людину природі, зображеній тут в образі дерева, куща та чагарника, немовби заперечує, що людина – це невід'ємна частка природи. Письменник у такий спосіб наштовхує читача на роздуми, змушує замислитися над устроєм життя людини та її ставленням до природи.

ВИСНОВКИ

Становлення теорії фреймів у лінгвістиці відбувалось у кілька етапів, починаючи з розгляду фреймових структур як суто когнітивних утворень у психології до їх визначення як набору даних для представлення стереотипної ситуації або сконцентрованих навколо певної тематики текстів комп'ютерної мови у дослідженнях зі штучного інтелекту. Завершальний етап утвердження фреймової теорії в мовознавчій науці характеризується прагненням лінгвістів довести, що моделі знань і мислення, які застосовуються в роботі над штучним інтелектом, сприяють розумінню текстів природної мови.

Ч. Філлмор наукові ідеї якого лягли в основу даного дослідження, одним з перших звернув увагу на суттєве значення теорії фреймів для лінгвістики, що сприяло утвердженню цієї теорії у мовознавчій науці.

Виходячи із структурної будови фрейму та особливостей функціонування терміналів, розмежовуємо поняття „фрейм", „інтегрований фрейм" та „фреймовий комплекс".

Фрейм кваліфікуємо як лінгво-когнітивну структуру з подвійним статусом: з одного боку, фрейм належить до ментальних утворень, є однією з одиниць представлення знань, а з іншого боку, знаходить своє вираження в мовленні, експлікуючись за допомогою мовних засобів.Структурними компонентами (вузлами) фреймів є термінали.

Інтегрований фрейм – це утворення, що базується на об'єднанні (інтеграції) терміналів двох або більшефреймів.Об'єднання інтегрованих фреймів становить фреймовий комплекс.

Мовними корелятами фреймових терміналів є термінальні елементи.

У дискурсі фрейми втілено у фреймових структурах, які є результатом вербалізації певного розумового комплексу, спроектованого зі свідомості автора на сторінки твору, і презентують семантичну модель однієї з тематичних ліній, мовні елементи якої забезпечують змістову та формальну цілісність дискурсу. Фреймові структури кваліфікуємо як об'єднання організованих навколо певної тематики лексико-синтаксичних структур різного рівня узагальнення: елементарні (відповідають пропозиціям) та комплексні, що