LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → "Людина і природа" у літературно-художньому дискурсі: досвід фреймового аналізу (на матеріалі романів Е.Штріттматтера і Т.Гарді)

складаються з кількох пропозиційних структур, об'єднаних однією темою.

Термінальні елементи є компонентами фреймових структур. Вони можуть бути: 1) простими (слово);2) поширеними (словосполучення); 3) складними (речення).

У концептуальному описі фрейм 'Природа' і фрейм 'Людина' представлено як когнітивні структури, в основі яких перебувають категоріальні знання про природу та людину, зафіксовані в лексикографічних джерелах. З огляду на тезу про нерозривний зв'язок людини і природи, у коло дослідницьких завдань дисертаційної роботи входили лише структури, що представляють єдиний фреймовий комплекс'Людина і Природа', до якого належать відповідні інтегровані фрейми.Фреймовий комплекс'Людина і Природа' містить інтегрованіфрейми 'Побут', 'Екологія', 'Внутрішній світ', кожен з яких поєднує в собі термінали обох фреймів – 'Людина' і 'Природа'.

Аналіз лексичних одиниць на позначення природи і людини у романах німецького письменника Е. Штріттматтера й англійського письменника Т. Гарді дав змогу дослідити когнітивно-прагматичні особливості фреймових структур, які представляють фреймовий комплекс'Людина і Природа' у літературно-художньому дискурсі.

У вербальному представленні фреймового комплексу'Людина і Природа' у творах Е. Штріттматтера чільне місце посідають фреймові структури, які презентують ІФ'Побут' – його частка становить 61 % від загального обсягу досліджуваних фреймових структур. ІФ'Внутрішній світ' та ІФ'Екологія' становлять відповідно 28 % та 11 %. У романах Т. Гарді лексична база презентації ІФ'Внутрішній світ' є найбільшою й складає 58 % від загального обсягу досліджуваних фреймових структур, ІФ'Побут' та ІФ'Екологія' – відповідно 33 % і 9 %. Такі відмінності пов'язані як з індивідуальністю авторських стилів, так і з особливостями подій, художньо репрезентованих у цих творах.

Фрейм як структура, пов'язана насамперед з мисленнєвими процесами людини, найбільш характерно виявляє свої властивості в інтегрованому фреймі 'Внутрішній світ' (у романах обох авторів), адже саме в цій тематичній групі найвиразніше простежується ментальне „злиття" людини з природою через зображення сцен, в яких описано насамперед внутрішнє підкорення людини силам природи та вплив останньої на душевний стан людини та її світогляд. ІФ 'Екологія' представлено у романах як Е. Штріттматтера, так і Т. Гарді найменш об'ємно, що пов'язано із загальною тематичною спрямованістю творів цих письменників, скерованих, передусім, на висвітлення побутової тематики та зображення духовного єднання людини з природою й розкриття внутрішнього світу людини через категорії „природного".

Аналіз художнього дискурсу – складний та конструктивний процес, для ефективного здійснення якого потрібні, передусім, знання всіх компонентів мовної системи, загальні (енциклопедичні) знання, що зберігаються в довготривалій пам'яті у формі ментальних схем, визначення ситуативних факторів, їхня адекватна інтерпретація та багато інших факторів, дослідження котрих може становити завдання майбутніх наукових розвідок у галузі когнітивної лінгвістики.


Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:



1. Козак С.В. Поетичний дискурс у творах Т. Гарді // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. – 2002. – № 5. – С. 148-151.

2. Козак С.В. Теорія фреймів як один з актуальних напрямів когнітивної лінгвістики // Філологічні студії. – Луцьк, 2002. – № 3. – С. 134-140.

3. Козак С.В. Фреймова лексика на позначення природи та людських почуттів у художньому дискурсі (на матеріалі творів Т. Гарді) // Мова. Культура. Бізнес. – К.: Правові джерела, 2003. – Вип. І. – С. 58-64.

4. Козак С.В. Фреймові стратегії літературно-художнього дискурсу // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. – К.: Вид. центр Київського національного лінгвістичного університету, 2003. – Вип. 9. – С. 147-154.

5. Козак С.В. Лінгвостилістична характеристика фрейму "Природа" в романі Е. Штріттматтера "Чудотворець" // Мова. Культура. Бізнес. – К.: Правові джерела, 2004. – Вип. ІІ. – С. 41-46.

6. Козак С.В. Фрейми „Природа" і „Людина" як засіб зображення побуту людей у літературно-художньому дискурсі (на матеріалі твору Е.Штріттматтера „Чудодій") // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. – 2005. – № 6. – С. 213-218.

7. Козак С.В. Актуальні питання теорії фреймів в сучасній лінгвістиці. Методичні рекомендації до спецкурсу "Дискурсивний аналіз". – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2005. – 35 с.

8. Козак С.В. Взаємодія фреймів „Природа" і „Людина" у мовній презентації духовного єднання людини і природи (на матеріалі твору Т. Гарді „Тесс із роду д'Ербервіллів") // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. – 2006. – № 6. – С. 19-24.

9. Козак С.В. Художнє відображення повсякденного життя людей у фреймах "ПРИРОДА" і "ЛЮДИНА" в романі Томаса Гарді "Тесс із роду д'Ербервіллів" // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – 2006. – Вип. 29. – С. 193-197.

10. Козак С.В. Літературно-художній дискурс: питання теорії і практики // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Матеріали конференції. – К.: Вид. центр Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2002. – Вип. 1. – С. 86-87.

11. Kozak S. Frames in the Belles-Lettres Discourse // Proc. оf the III TESOL-West Ukraine Region. Conf. 'Creative Teaching in Creative Learning'.– Lviv. – 2006. – P.19-20.

АНОТАЦІЯ

Козак С.В. 'ЛЮДИНА і ПРИРОДА' у літературно-художньому дискурсі: досвід фреймового аналізу (на матеріалі романів Е. Штріттматтера і Т. Гарді). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Одеський національний університет імені І.І. Мечникова. – Одеса, 2007.

Дисертацію присвячено важливій проблемі когнітивної лінгвістики – вивченню фреймових структур у літературно-художньому дискурсі на прикладі фреймового комплексу 'Людина' і 'Природа'. У роботі проаналізовано лексичні одиниці, що представляють термінали фреймів 'Людина' і 'Природа', інтеграція яких утворює фреймовий комплекс'Людина і Природа' у літературно-художньому дискурсі. Визначено статус фреймів як структур подвійної природи – когнітивної і лінгвістичної; здійснено розмежування термінів фрейм, інтегрований фрейм, фреймовий комплекс, термінал, термінальний елемент; запропоновано визначення фреймової структури як лексико-синтаксичного об'єднання мовних одиниць, організованих навколо певної тематики і спрямованих на актуалізацію авторської прагматики; виявлено такий вид міжфреймової взаємодії, як інтеграція фреймів. На прикладі інтегрованих фреймів 'Побут', 'Екологія' та 'Внутрішній світ' у межах фреймового комплексу 'Людина іПрирода' здійснено когнітивний аналіз