LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Людина, природа, цивілізація у творчості Л.Леонова 50-х - початку 90-х рр.

Леонова поняття "ноосфери" не визначається, і навіть не вживається таке слово. Проте герою притаманне ноосферне бачення світу, яке випливає з відчуття його причетності до природи як єдиного гармонійного організму. В "Экологическом романе" С. Залигіна ноосферне бачення реалізується в авторській концепції людини "природної", здатної зрозуміти зміст природи і не суперечити йому. Голубєв, маючи ноосферне мислення, спирається на основні положення праць В. Вернадського про ноосферу.

С. Залигін протиставляє в романі різко протилежні типи мислення, що характеризують героїв-антиподів – Вернадського і Сталіна. Паралельно за роками розглядаючи їхню діяльність, письменник визначає драматизм і безглуздість існування людства як "что-то роковое". Тому герой відчуває себе безсилим будь-що змінити, він втомлюється боротися з дійсністю. Якщо у Л. Леонова Вихров ще намагається віднайти гармонію і заглиблюється у світ природи, то у С. Залигіна Голубєв, повністю спустошений, хоче померти. Лише збіг обставин примушує його продовжувати жити, хоча це вже не повнокровне життя, а животіння. Єдине, що тепер хвилює героя, не думки про Всесвіт, ноосферу, а проблема виживання заради дітей. Але й діти – це байдуже майбутнє. Отже, Голубєв вмирає духовно.

Мотив смерті постійно присутній у творі. Це частково ріднить "Экологический роман" С. Залигіна з романом "Пирамида" Л. Леонова, де мотив смерті стає важливим для розуміння смислових координат твору. У Л. Леонова він пов'язаний з глобальною проблемою боротьби Добра і Зла, у С. Залигіна - з проблемою протистояння теж протилежних начал -"природності" і "антиприродності". Проте в обох авторів мотив смерті визначає одне з концептуальних положень творів: він вказує на антигуманні методи в будівництві царства Божого "на земле без участия Бога"**. Символіка смерті втілена у конкретних образах: у Л. Леонова – це спорудження монументу вождя, що обернулося загибеллю його творців, будівництво нового суспільства




*Залыгин С. Экологический роман // Новый мир. – 1993. – № 12. – С. 79.

**Залыгин С. Экологический роман // Новый мир. – 1993. – № 12. – С. 76.



з неминучим знищенням неугодних системі; у С. Залигіна – це П'ятсот перше будівництво, де загинула маса людей – як добровольців, так і засуджених – жертв репресій періоду сталінізму.

В іншому романі "Свобода выбора. Роман без сюжета", який більш близький за постановкою основної проблеми буття людини у світі з романом Л. Леонова "Пирамида", С. Залигін досліджує, як впливає влада на життя і свідомість людства. На основі зіставлення романів "Пирамида" та "Свобода выбора. Роман без сюжета" зроблено висновок: Л. Леонов не вказує так явно на взаємозв'язок між діями влади і екологією, як це робить С. Залигін. У Л. Леонова такий взаємозв'язок виникає в підтексті і випливає з глибинного змісту твору.

У 80-90-х pp. XX ст. в одному руслі з С. Залигіним виступають В. Распутін (повість "Пожар" (1985)), А. Ким (романи "Белка" (1984), "Отец-лес" (1989)), В. Астаф'єв (оповідання "Улыбка Волчицы" (1987)) та ін. Твори цих письменників близькі між собою і з творами Л. Леонова другої половини XX ст. ідеями єдності і взаємозв'язку мікро- і макрокосмосу, періодичної пов-торюваності життєвого циклу не лише на планетарному рівні, а й у масштабах Всесвіту. Характерною особливістю їх світогляду стає відчуття трагізму епохи, що знаходить своє втілення в апокаліптичних мотивах окремих творів.

Якщо говорити про роль Л. Леонова в літературному процесі, то недостатньо буде спиратися лише на російську літературу, бо вона перебуває у тісному взаємозв'язку з іншими слов'янськими літературами, а особливо з українською.

Твір українського письменника В. Лазарука "Світязь" з романом "Русский лес" Л. Леонова поєднують схожа художньо-філософська концепція світу, спільні проблеми: взаємодія людини і природи, людини і цивілізації, людини та історії, життя і смерті та деякі шляхи їх розв'язання.

Обидва автори розкрили філософські глибини народного життя, передбачаючи назрівання екологічної катастрофи, яку вони розглядають не лише як екологію природи, але і як екологію душі.

Обидва письменники використовують прийом ретроспекції: оповідь про сучасність і в "Русском лесе", і в "Світязі" постійно перемежовується з розділами про минуле; розробляють систему художніх символів, що базуються на образах природи. Значення символу набувають національні образи: у Л.Леонова – російський ліс, у В. Лазарука – українське озеро Світязь як уособлення рідного краю. Важливо підкреслити, що митці через національне йдуть до планетарного і космічного мислення.

Жанрові особливості визначають відмінності в їх структурі: у творі В. Лазарука, на відміну від леоновського "Русского леса", чітко виявляються два основні плани: документальний та художній.

В. Лазарук, досягаючи діалектичної єдності цих планів, будує свою концепцію людини і світу.

На основі аналізу творів письменників 80-90-х pp. зроблено висновок, що творчість Л. Леонова знаходить певний відгук у національних літературах через близькість з його художньо-філософською концепцією взаємозв'язку людини, природи і цивілізації. Кожний письменник по-своєму вирішує глобальні екологічні проблеми кінця XX ст., але всіх їх єднає біль і турбота за майбутнє свого народу і планети в цілому.

У Висновках підбиваються підсумки дисертаційного дослідження, підкреслюється загальнолюдське значення проблем, поставлених Л. Леоновим, його входження в контекст світової літератури.

Дослідження леоновської цілісної концепції світобудови, змістових домінант його творчості доводить, що письменник у своїх творах насамперед піднімає проблему сенсу життя людини, її місця у Макрокосмосі і через це значною мірою осмислює питання взаємоіснування природи і людини, яка створює цивілізацію.


Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:

1 .Розбіжність між ангелоїдом Димковим і людством як передчуття краху світу (за романом Л. Леонова "Пирамида")// Молодіжний наук. вісник: Філолог науки. - Вин. 1. - Луцьк, 1998. - С. 7-12 (0,3 др.а.).

2. Образ Вадима Лоскутова в структурі роману Л. Леонова "Пирамида"// Науковий вісник ВДУ: Філологічні науки. - Вин. 6. - Луцьк, 1999. - С. 165-168 (0,35 др.а.).

3. Ноосферна свідомість у романі Л. Леонова "Пирамида"// Філологічні студії. - Луцьк, 1999. - № 1. - С. 12-15 (0,4 др.а.).

4. Роль і місце авторського вступу в структурі роману В. Лазарука "Світязь'7/ Науковий вісник ВДУ: Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. - Вип.1.- Луцьк, 1998.- С. 35-38 (0,3 Др.а.).

5. Художньо-філософське осмислення образу природи в романі В. Лазарука "Світязь'7/ Науковий вісник ВДУ: Філологічні науки. - Вип. 1. -Луцьк, 1997. - С. 127-129 (0,3 др.а.).

6. Екологічний роман В. Лазарука "Світязь": художньо-філософський конфлікт та способи його розв'язання// Суспільствознавчі науки та відродження нації. Збірник наукових праць. Кн.1. - Луцьк, 1997. - С. 145-149 (0,25 др.а.).

7. "Людський документ" у структурі роману В. Лазарука "Світязь'7/ Наукові записки аспірантів: 36. наук. праць. - Вип. 1./ Редкол.: В. С. Зубович (відпов. редактор) та ін. - Луцьк, 1997. - С.25-28 (0,3 др.а.).

8. Людина в творах В. Розанова "Уединенное" та Л. Леонова "Пирамида"/ Творчість Василя Розанова в контексті культури срібного віку: матеріали Всеукраїнської конференції,