LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Магічний "скарб" "Лісової пісні" Лесі Українки

образів у драмі були волинські селяни. У листі до А.Ю. Кримського в жовтні 1911 року Леся Українка пише: "Треба було в Єгипті вродитись, то, може, й був би лад, але ж найгірша помилка мого життя – се що я зросла у волинських лісах, решта все тільки логічні наслідки. А проте я не згадую лихом волинських лісів. Сього літа, згадавши про їх, написала "драму-феєрію" на честь їм, і вона дала мені багато радощів, хоч я й відхорувала за неї (без сього вже не йде!). Се, властиве, ein Marchendrama, по термінології Гауптмана (так він зве свій "Потоплений дзвін"), але я не знаю, як би се могло по-нашому зватись. Чи Ви знаєте, що я дуже люблю казки і можу їх видумувати мільйони?" [5: 373].

У драмі природа, міфічні персонажі (Лісовик, Перелесник, "Той, що в скалі сидить", "Той, що греблі рве", Водяник, русалки та Мавка) є повноправними дійовими особами. Перед головним героєм п'єси Лукашем постає складне питання вибору між світами: духовним, творчим (любов до Мавки, яка високо цінує здатність людини до творчості), земним матеріальним (одруження з багатодітною вдовою Килиною). Поетичний світ високої духовності стикається з меркантильним світом. Під упливом матері Лукаш одружується з Килиною та втрачає абсолютно все: і любов, і вміння відчувати красу, милуватися нею, і здатність до творчості. І що дуже символічно: він навіть втрачає можливість грати на сопілці, чарівний звук якої в першій дії й пробудив кохання Мавки до нього.

Хоча драма "Лісова пісня" має багато загальних рис, вона, на відміну від драми "Затоплений дзвін", є новаторською. Це підкреслює у статті Тамара Борисюк: "У прагненні авторки гармонізувати високі філософські проблеми й фантастику фольклорно-міфологічного світу – оригінальність задуму поетеси, її новаторство в розвитку жанру феєрії... В образі Гауптманового Генріха письменниця бачить неспроможність рішуче і назавжди порвати з буржуазною сім'єю, в полоні якої він перебуває... Обдарованість, що найяскравіше втілилась у Лукашеві, свідчить про можливості народного характеру. Душа прагне волі як свободи "природної" людини. У своєрідній міфологічній формі Леся Українка дала свою концепцію людини, детерміновану співвіднесенням реального і символічного. Ідейно-естетична позиція Лесі Українки розкривається в "Лісовій пісні" через світосприйняття дійсності й міфа" [6:17-18].

Новаторство "Лісової пісні" полягає в тому, що авторка йде далі натуралізму та символізму та переборює метання між реальністю й мрією. Своєю високою поезією Леся Українка як магією "заклинає" реальність, створюючи альтернативний світ. Цей світ узгоджує та єднає людину й природу, формує гармонійність і завершеність. Тому драма має оптимістичне закінчення – останній монолог Мавки – це пісня про невмирущість духовного, про вічність краси:

О, не журися за тіло!

Ясним вогнем засвітилось воно,

чистим, палючим, як добре вино,

вільними іскрами вгору злетіло.

Легкий, пухкий попілець

ляже, вернувшися, в рідну землицю,

вкупі з водою там зростить вербицю, -

стане початком тоді мій кінець.

Будуть приходити люди,

вбогі й багаті, веселі й сумні,

радощі й тугу нестимуть мені,

їм промовляти душа моя буде.

Я обізвуся до них

шелестом тихим вербової гілки,

голосом ніжним тонкої сопілки,

смутними росами з вітів моїх.

Я їм тоді проспіваю

все, що колись ти для мене співав,

ще як напровесні тут вигравав,

мрії збираючи в гаю...

Грай же, коханий, благаю! [7: 292]

Таким чином, драма-феєрія "Лісова пісня" – глибоко філософський твір про взаємодію добра і зла, про боротьбу людини за вільне, красиве, духовно багате життя. Це гімн єднанню людини й природи. Визначаючи форму нової драми в незакінченій статті "Новітня суспільна драма" (1901 р.) Леся Українка пише: "...це форма драми настрою, символічно-реалістична..." [8: 250]. Продовжуючи її думку, можна ґрунтовно визначити драму "Лісова пісня" як магічно-реалістичну. Ця форма – магічний "скарб", закладений у народному житті, який дозволяє створити справжній витвір мистецтва та будувати нову світову літературу. Дмитро Чижевський пише: "Леся Українка закінчує історію українського реалізму в надзвичайно цінній формі, яка фактично виводить літературу далеко за межі реалізму, а українську літературу робить – уперше – літературою світовою. ... В "Лісовій пісні" поєднується Гоголь з Гауптманом. ... Вона вже почала свій власний шлях ... і від поширення літературної мови переходила до поширення літературних форм у цілком новому напрямі" [9: 560].

СПИСОК ВИКОРАСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ


  • D'haen Theo L. Magical Realism and Postmodernism: Decentering Privileged Centers // Magical Realism: Theory, History, Community. – Durham, NC: Duke University Press, 1995. – P. 191-208.

  • Guenther I. Magic Realism, New Objectivity, and the Arts during the Weimar Republic // Magical Realism: Theory, History, Community. – Durham, NC: Duke University Press, 1995. – P. 33-74.

  • Павличко С. Теорія літератури / Віра Агеєва (упоряд.), Марія Зубрицька (передмов.), Богдан Кравченко (упоряд.). – К. : Основи, 2002. – 679 с.

  • Леся Українка. Зібрання творів в дванадцяти томах.– К.: "Наукова думка", 1978. – Т. 11. – 479 с.

  • Леся Українка. Зібрання творів в дванадцяти томах.– К.: "Наукова думка", 1979. – Т. 12. – 696 с.

  • Борисюк Т. "Лісова пісня" Лесі Українки і "Затоплений дзвін" Гергарта Гауптмана // Слово і час. – 1990.– № 3.– С. 15–20.

  • Леся Українка. Лісова пісня // Леся Українка. Зібрання творів в дванадцяти томах. – К.: "Наукова думка", 1976. – Том 5. – 336 с.

  • Леся Українка. Зібрання творів в дванадцяти томах. – К.: "Наукова думка", 1977. – Том 8. – 320 с.

  • Чижевський Д.I. Історія української літератури. – K: "Академія", 2003. – 568 с.


    Матеріал надійшов до редакції 25.10.2006 р.

    Ячменева М.Н. Магическое "сокровище" "Лесной песни" Леси Украинки.

    В статье сосредоточенно внимание на магическом реализме – наиболее радикальном художественном методе вторжения и изменения доминирующего дискурса. "Лесная песня" – форма новой драмы, пример борьбы доминирующего народнического и нового антинароднического (модернистского) дискурса. Показывается, что эта форма является магически-реалистичной. Потому "Лесная песня" – это магическое "сокровище", заложенное в народной жизни, которое позволило создать настоящее произведение искусства и строить новую мировую литературу.

    Yachmeneva М.М. Magic "treasure" of Lesya Ukrainka "Forest song".

    In the article concentrated attention on magic realism – most radical artistic method of encroachment and change of dominant discourses. The "Forest song" is the form of new drama, example of fight of dominant populist and new antipopulist (modernistic) discourse. It is shown, that this form is magically-realistic. That is why the "Forest song" is the magic "treasure" stopped up in folk life, which allowed to create the real work of art and build new world literature.


  •