LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Макромовленнєвий акт взаєморозуміння: засоби об'єктивації та прагматичний контекст (на матеріалі сучасної німецької мови)

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА



МАЄВСЬКА Леся Іванівна


УДК 811.112.2:81'42




МАКРОМОВЛЕННЄВИЙ АКТ ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ:

ЗАСОБИ ОБ'ЄКТИВАЦІЇ ТА ПРАГМАТИЧНИЙ КОНТЕКСТ

(на матеріалі сучасної німецької мови)



Спеціальність 10.02.04 – германські мови




АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук











Київ – 2004

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі германського, загального та порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.


Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

КОЗЛОВСЬКИЙ Віктор Володимирович, професор кафедри германської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка МОН України


Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор ІЩЕНКО Ніна Григорівна, завідувач кафедри німецької філології Київського національного лінгвістичного університету МОН України


кандидат філологічних наук, доцент БЕЗУГЛА Лілія Ростиславівна, доцент кафедри німецької філології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна МОН України


Провідна установа: Запорізький державний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра німецької філології


Захист відбудеться 25 червня 2004 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01030, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14.


З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ, вул. Володимирська, 58).


Автореферат розісланий "___" травня 2004 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради д. філол. н. І.В. Смущинська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Внаслідок швидкої еволюції суспільного життя наприкінці ХХ століття в центр інтересів науковців потрапляють проблеми формування і розвитку особистості, участі людини в соціальних процесах. У лінгвістиці набувають актуальності питання відображення в мові суб'єктивних аспектів учасників соціальної взаємодії, зокрема прагматичний фактор, пов'язаний із використанням мови в процесі комунікативної діяльності. У зв'язку з цим вивчається питання лінгвістичного статусу одиниць, що виконують функцію спілкування і вибір яких визначається інтенцією та мотивами мовця, розробляються теорія мовленнєвих актів та теорія дискурсу. Увага, зокрема, зосереджується на аналізі когнітивних механізмів діалогічного мовлення, на виявленні впливу ситуативних факторів на побудову висловлень і реалізацію мовленнєвої взаємодії, досліджується зв'язок вербальних і невербальних засобів вираження думки з певними типами мовленнєвих актів, вивчається питання комунікативної компетенції мовців (H.Д.Арутюнова, А.Д.Бєлова, Ф.С.Бацевич, В.З.Дем'янков, В.І.Карабан, Г.В.Колшанський, О.О.Леонтьєв, Л.М.Медведєва, О.В.Падучева, Г.Г.Почепцов, О.Г.Почепцов, Л.І.Сахарчук, О.М.Старикова, Ю.С.Степанов, І.П.Сусов, Л.П.Чахоян, О.І.Чередниченко, Т.А. ван Дейк, Д.Вандервекен, Д.Вундерліх, Дж.Лакофф, Р.Лакофф, С.Левінсон, Дж.Ліч, Дж.Остін, Дж.Серль, Дж.Фершуерен та ін.).

Усе частіше наукові інтереси лінгвістів спрямовуються на дослідження одиниць спілкування складніших, ніж просте висловлення чи мовленнєвий акт. Оскільки глибинна структура комунікації визначається моментом взаємодії її учасників, є інтеракційною за характером, усвідомлюється потреба вивчення комплексів мовленнєвих актів, зокрема діалогічних, що зумовлює необхідність розширення концепції мовленнєвих актів. Підтвердженням таких тенденцій у сучасному мовознавстві є праці Т.А. ван Дейка, Д.Вандервекена, Ф.Гундснуршера, В.І.Карабана, І.М.Кобозєвої, А.А.Мецлера, Р.В.Никифорової, О.Г.Почепцова, І.П.Сусова та ін.

Реферована дисертаційна робота виконана в руслі зазначеної проблематики. Вона присвячена дослідженню в німецькій мові послідовності висловлень, які на основі реалізації ними загальної глобальної інтенції, що полягає у демонструванні мовцями взаємної згоди в їхніх комунікативних позиціях, утворюють цілісний, синергетичний, інтеракційний чи, спираючись на визначення Т.А. ван Дейка, "макромовленнєвий" акт взаєморозуміння. У такому трактуванні акт взаєморозуміння характеризується різновекторністю компонентних висловлень (вони спрямовані від одного комуніканта до іншого) та відносною завершеністю змісту.

Необхідність проведення цього дослідження зумовлена усвідомленням соціальної важливості теми досягнення взаєморозуміння між співрозмовниками в сучасному суспільстві, що випливає з тенденції до інтенсифікації міжособистісних, міжнаціональних та міжнародних контактів, до інтеграції світового товариства. Філософські та соціальні аспекти взаєморозуміння стали у 80-х роках ХХ ст. центральними проблемами теорії комунікативної діяльності одного з найвидатніших філософів сучасності Ю.Габермаса. Наприкінці 90-х років ХХ ст. окремі питання цієї проблеми (основи взаєморозуміння, сигнали про його реалізацію) почали розглядати у контексті аналізу процесу спілкування й деякі інші науковці (А.Захаві, Н.Ньютон, Р.Фіглер). Проте досі взаєморозуміння не було предметом комплексного лінгвістичного дослідження як вітчизняними, так і зарубіжними вченими.

Актуальність теми дисертаційної роботи зумовлена загальною орієнтацією сучасної лінгвістики на дослідження функціонування мови в людському суспільстві, на вивчення мовних та мовленнєвих одиниць у діяльнісно-комунікативному аспекті. Застосування діяльнісного підходу (Т.А. ван Дейк, В.Д.Ніколаєва, І.П.Сусов, Л.П.Чахоян та ін.) дозволяє досліджувати інтеракційну природу мовленнєвих дій. У цьому зв'язку важливим є пропонований аналіз макромовленнєвих актів як одиниць мовної взаємодії учасників діалогу, і, зокрема, взаєморозуміння, що є невід'ємним компонентом повсякденної мовленнєвої практики.

Зв'язок роботи з науковими планами. Дисертація виконана на кафедрі германського, загального та порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича в межах теми "Функція і семантика мовних одиниць різних рівнів" згідно з планом науково-дослідної роботи, затвердженим Міністерством освіти і науки України (номер держреєстрації