LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Мала проза Богдана Лепкого в контексті західноукраїнської новелістики кінця XIX - початку ХХ століття

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА



Зушман Михайло Богданович


УДК 811. 161.2 – 32 Леп. 09



МАЛА ПРОЗА БОГДАНА ЛЕПКОГО В КОНТЕКСТІ

ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НОВЕЛІСТИКИ

КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ



10.01.01 – українська література



АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук







Кіровоград – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі української літератури та журналістики Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича Міністерства освіти і науки України.


Науковий керівник: - доктор філологічних наук, професор

АНТОФІЙЧУК Володимир Іванович,

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича, завідувач

кафедри української літератури та

журналістики.


Офіційні опоненти: - доктор філологічних наук, професор

ТКАЧУК Микола Платонович,

Тернопільський національний педагогічний

університет імені Володимира Гнатюка,

завідувач кафедри історії української

літератури, декан філологічного факультету;

- кандидат філологічних наук,

ОЖОГАН Лілія Олександрівна, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, доцент кафедри української літератури та журналістики


Захист відбудеться " 8 " червня 2007 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 23.053.01. для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук (25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1, зал засідань)

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1).


Автореферат розісланий " 7 " травня 2007 року.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О.О.Гольник

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність дослідження. Творчість Богдана Лепкого уже була об'єктом літературознавчого аналізу. Однак у літературознавчих студіях до сьогодні не проведено належного контекстуального прочитання малої прози Б.Лепкого, що значно розширило б уявлення про проблемно-тематичну, стильову й жанрово-стильову систему української літератури кінця ХІХ – початку ХХ століття загалом, а на західноукраїнських землях зокрема. Це надзвичайно важлива епоха для українського літературного процесу, позначена складними мистецько-естетичними шуканнями, появою нових тем, проблематики, багатством зображально-виражальних засобів, що відобразило переміну в трактуванні та відтворенні дійсності. Не випадково рубіж ХІХ – ХХ ст. (епоха раннього модернізму) викликає у вчених неабияке зацікавлення.

Прозова творчість Б.Лепкого посідає належне місце серед тих, хто стояв біля витоків поліфонічного художнього полотна зламу ХІХ – ХХ століть, чия духовно-світоглядна спадщина увібрала в себе основні тенденції художнього мислення того складного періоду – від класичного реалізму до модернізму. Мала проза Б.Лепкого – благодатний матеріал для розкриття цих тенденцій. Тому порівняльно-типологічне прочитання малої прози письменника в світлі кращих творів провідних західноукраїнських новелістів видається дисертанту перспективним.

Актуальність дослідження зумовлена відсутністю наукових праць про контекстуальну окресленість малого епосу Б.Лепкого на тлі західноукраїнської новелістики кінця ХІХ – початку ХХ століття. Наявністю різних точок зору, подекуди суб'єктивно-стереотипних, стосовно проблемно-тематичної, стильової та жанрово-стильової природи таланту Б.Лепкого. Впадає в око розбіжність висвітлення цього питання різними науковцями. Це підтверджує думку про те, що сприйняття художніх творів індивідуально- суб'єктивне, варіативне.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому здійснено контекстуальне прочитання малої прози Б.Лепкого. У рамках проведеного дослідження обґрунтовано ряд положень, які відзначаються елементами науково-теоретичної новизни, відображають особистий внесок здобувача у висвітлення проблеми. Дисертація є однією з перших спроб оцінки художньо-естетичної природи, образності, структури рівнів оповіді, стильової своєрідності малої прози Б.Лепкого у порівняльно-типологічному висвітленні на матеріалі західноукраїнської новелістики кінця ХІХ – початку ХХ ст. Об'єкт дослідження розглядається як невід'ємний складник національного літературного процесу і водночас як явище, органічно вписане у європейський контекст. Здійснено комплексний порівняльно-типологічний аналіз проблемно-тематичної, стильової й жанрово-стильової специфіки творів Б.Лепкого у світлі екзистенційної філософії та основ психоаналізу, зроблено типологічне зіставлення проблемно-тематичних рівнів та особливостей авторської поетики із творами В.Стефаника, Марка Черемшини, Л.Мартовича, О.Кобилянської, Т.Бордуляка, Є.Ярошинської, М.Яцківа, С.Яричевського.

Зроблено важливий крок до подолання упереджено-стереотипного погляду на малу прозу Б.Лепкого, як таку, що належить перу другорядного письменника. Натомість з'ясовано, що письменник творив власний стиль, при цьому використовуючи величезний досвід вітчизняної та зарубіжної літератури, а також багаті фольклорні традиції українського народу. Доведена беззаперечна художня вартість малого епосу Б.Лепкого, як і вагомий вклад митця у розвиток української соціально-психологічної й модерної прози.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Тема дисертації відповідає проблематиці наукових досліджень кафедри української літератури та журналістики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича – "Загальноукраїнський літературний процес та розвиток національного письменства і фольклору на Буковині: історія, питання теорії, літературної критики і публіцистики" (№ державної реєстрації 0102U006600), і узгоджена з Науково-координаційною радою НАН України "Класична спадщина та сучасна художня література" (протокол № 3 від 15 листопада 2001 р.).

Об'єктом дисертаційного дослідження послужила мала проза Б.Лепкого і художні твори В.Стефаника, О.Кобилянської, Марка Черемшини, Леся Мартовича, Т.Бордуляка, С.Яричевського та інших західноукраїнських авторів кінця ХІХ – початку ХХ століття. Крім того, об'єктом пильної уваги дисертанта стали рецензії відомих критиків (Л.Турбацького, О.Маковея, З.Кузелі, М.Вороного, О.Луцького, І. Франка, В. Сімовича та ін.), що мали відношення до