LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Мовна поведінка особистості в умовах українсько-російського білінгвізму (молодіжне середовище м. Києва)

українську мову, дотримуються російськомовної поведінки. Тому можна зробити висновок, що екстринсивна мотивація україномовної поведінки ще тільки формується, а більш характерною є мотивація інтринсивна.

Аналіз бачення респондентами перспектив розвитку мовної ситуації в м. Києві показав, що більшість респондентів-українців визнають необхідність створення одномовного суспільства з українською мовою, а інформанти – росіяни схильні підтримати паралельне функціонування обох мов. Це дозволяє висловити припущення, що під впливом соціально-політичних процесів серед молоді сформується готовність до змін у мовній поведінці.


ВИСНОВКИ


1. Обґрунтовано, що ефективне вивчення мовної поведінки молоді, специфіки функціонування двох мов у молодіжному середовищі передбачає уточнення понять білінгвізму та диглосії, з'ясування соціальних детермінантів мовної поведінки білінгвів, особливостей продуктивного та рецептивного її різновидів, внутрішнього дискурсу та мотивації мовної поведінки молоді.

2. Виділені класи ендогенних та екзогенних факторів впливу на мовну поведінку білінгвів. Найбільший вплив серед екзогенних факторів мають комунікативна сфера, соціальна ситуація, тема спілкування, соціальні установки та стереотипи, престиж мов; а серед ендогенних – ступінь володіння мовами та тип білінгвізму, етнічне самоусвідомлення мовця.

3. Теоретично обґрунтовано співвідношення між поняттями білінгвізму та диглосії, яке передбачає поділ білінгвізму на недиглосний (нейтральний) та диглосний з виділенням в останньому повного та часткового його різновидів. З'ясовано особливості диглосного білінгвізму та залежність його від зовнішньолінгвістичних факторів. Осмисленню можливих варіантів розподілу сфер функціонування двох мов сприяють створені моделі диглосії відповідно до її різновидів.

Монокультурний та бікультурний білінгвізм доцільно виділяти, враховуючи типи двомовності та мотиви засвоєння другої мови. При масовому білінгвізмі наслідком акультурації є асиміляція та денаціоналізація.

4. Продуктивна мовна поведінка респондентів-росіян має монолінгвістичний вияв, а у групах респондентів-українців представлена переважанням спілкування російською мовою, причому відсоток використання останніми української мови знижується у напрямі: родинно-побутова сфера → спілкування у навчальному закладі (поза навчальним процесом) → соціально-побутова сфера.

Активна мовна поведінка молоді характеризується у більшості випадків не нейтральним, а диглосним білінгвізмом, без повного витіснення тієї чи іншої мови з якоїсь сфери функціонування, що свідчить про частковий диглосний білінгвізм.

5. Виділено фактори впливу на кодові переключення в артикульованому та неартикульованому мовленні респондентів та з'ясовано силу їх впливу. В артикульованому мовленні при диглосному білінгвізмі основними екзогенними факторами впливу на перехід з однієї мови на іншу є сфера спілкування, соціальні установки та стереотипи, престиж мов. При недиглосному білінгвізмі найбільший вплив на кодові переключення мають такі екзогенні фактори, як мова співрозмовника, тема спілкування та ендогенний фактор нестачі лексичного запасу слів.

Найбільш впливовими на кодові переключення в неартикульованому мовленні є такі фактори, як тема роздумів, мова попереднього спілкування та мова особи, що є об'єктом роздумів. З'ясовано, що для більшості респондентів, які в обох видах мовлення послуговуються обома мовами поперемінно, основні фактори кодових переключень в артикульованому мовленні в загальних рисах характерні і для неартикульованого.

6. Вивчення рецептивної двомовності виявило стабільніше використання української мови при задоволенні культурно-інформаційних потреб серед респондентів-українців та звернення до обох мов в групах росіян. Орієнтація респондентів передусім на тему і зміст інформації, а не на мову, що характерно для всіх груп опитаних, засвідчує високий рівень рецептивної двомовності.

7. З'ясовано основні мотиви російськомовної та україномовної поведінки молоді, аналіз компонентів яких дозволив встановити, що російськомовна поведінка молоді характеризується екстринсивною мотивацією, тобто формування відповідних мотивів здійснюється більшою мірою під впливом зовнішніх факторів; в той час як україномовна поведінка молоді зумовлюється перш за все інтринсивною мотивацією, яка передбачає формування мотивів з опорою на внутрішні фактори (переконання, схильності, бажання). Виявлено, що екстринсивна мотивація україномовної поведінки знаходиться у стадії формування.

Одержані результати відкривають перспективи для подальших досліджень у таких напрямках: вивчення мовної компетенції молоді; мовної поведінки представників інших соціальних груп в різних регіонах України.


СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


  • Бурда Т.М. Мотивація мовної поведінки білінгвів (психолінгвістичне дослідження) // Урок української. – 1999. - № 9-10. – С. 6-12.

  • Бурда Т.М. Скажи мені, якою мовою ти говориш... (З аналізу мовної поведінки київських підлітків) // Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2000. - № 4. – С.14-19.

  • Бурда Т.М. Диглосія двомовності як соціолінгвістична проблема // Наука і сучасність: Зб. наук. праць НПУ ім. М.П.Драгоманова. – К.: Логос, 2000. – Том ХХІІІ. – Випуск 2. – Ч. 3. – С. 185-188.

  • Бурда Т.М. Соціальні детермінанти мовної поведінки білінгвів // Наука і сучасність: Зб. наук. праць НПУ ім. М.П.Драгоманова. – К.: Логос, 2001. – Том ХХУІ. – С. 194-203.

  • Бурда Т.М. Структурний аналіз мотивів мовної поведінки двомовної молоді // Наука і сучасність: Зб. наук. праць НПУ ім. М.П.Драгоманова. – К.: Логос, 2001. – Том ХХУІІІ – С.125-129.



    Анотація

    Бурда Т.М. Мовна поведінка особистості в умовах українсько-російського білінгвізму (молодіжне середовище м. Києва). – Рукопис.

    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 – українська мова.

    Інститут української мови НАН України, Київ, 2002 рік.

    У дисертації розкрито теоретичні засади розуміння проблеми білінгвізму та диглосії як різновиду двомовності, розроблено моделі повного і часткового диглосного білінгвізму та встановлено його особливості; з'ясовано особливості формування особистості у двомовному соціумі та виділено соціальні детермінанти мовної поведінки білінгвів. Подано класифікацію ендогенних та екзогенних факторів впливу на мовну поведінку двомовних осіб, запропоновано більш повне, порівняно з попередніми, визначення поняття білінгвізму та уточнено співвідношення між білінгвізмом та диглосією.

    Розроблено методику експериментального дослідження мовної поведінки молоді, яка може бути використана для аналізу мовної поведінки інших соціальних груп


  •