LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Повість як жанр: головні принципи та композиційні можливості (на матеріалі української та російської прози ХІХ-початку ХХ століття)

основою" відведений переважно практичній стороні роботи. Знайдені у попередньому розділі жанрові принципи повісті, роману і оповідання тут перевіряються на свою працездатність додатково.

Спочатку звернено увагу на саму наявність творів різних жанрів /романи, повісті, оповідання/ українських та російських письменників ХІХ – початку ХХ століття /до речі, є й твори західноєвропейської літератури різних століть/, де визначення їх авторами не збігаються з жанровими визначеннями з боку дослідників, і де самі дослідники намагаються визначитись у питанні жанрової природи творів. З приводу цього, спираючись на додаткове дослідження жанру цих творів, зроблено висновок, що є всі підстави більше довіряти письменникам-авторам, які інтуїтивно дуже тонко відчувають, у межах якого жанру вони пишуть свої твори.

Продовжується дослідження детальним аналізом ряду українських та російських повістей і романів ХІХ – початку ХХст., щодо жанру яких літературознавці досі висловлюють різні погляди, але, як правило, їх не обгрунтовують. У зв'язку з цим детальніше розглядається зміст, функції і взаємозв'язок відомих 5 етапів розвитку сюжету – експозиції, зав'язки, розвитку дії, кульмінації і розв'язки. Після цього детально аналізуються з жанрового боку твори Ольги Кобилянської "У неділю рано зілля копала", "Земля", "Царівна", "Апостол черні", твори І.Франка "Boa constrictor", "Борислав сміється", Марка Вовчка "Інститутка", М.Коцюбинського "Fata morgana", І.С.Тургенєва "Муму".

Зроблено висновок, що віднайдені в дисертації суттєві жанрові принципи повісті, роману й оповідання допомагають більш упевнено і доказово визначатися з приводу жанру будь-якого літературно-художнього твору різних часів і народів. У свою чергу це дозволяє чіткіше визначати інші поетичні особливості форми та змісту творів.

Отже, наш аналіз ряду творів з боку їх жанрових прикмет показує, що віднайдені вище жанрові принципи роману, повісті, оповідання мають як теоретичний, так і практичний сенс. Жанрові визначення роману і повісті, що наведені нами, дозволяють аналізувати будь-який літературно-художній твір чіткіше, з більшою впевненістю. Водночас видно, що сюжетно-композиційний аспект творів різних жанрів досить різноманітний у межах прикмет, які допомагають відносити твір до того чи іншого жанру. Отже, ця різноманітність стосується вже не суті жанру твору, а його жанрових різновидів, вказує на безмежні композиційні можливості, які має сюжет того чи іншого жанру.

У висновках подаються підсумки дисертаційного дослідження. Тут відзначається, що протягом тривалого часу /від давньоруської літератури до літератури ХХ століття / за основу визначення повісті як жанру бралися так чи інакше зовнішні і тому формальні ознаки: обсяг тексту твору /кількість сторінок, слів/, кількість дійових осіб, кількість подій, їх тематичний або фактичний характер, співвідношення простору та часу, а головне – родова приналежність жанру. Такі ознаки не можуть, однак, бути визначальними, основними при диференціації жанрів. Вказано на об'єктивні причини такого стану проблеми. При аналізі будь-яких творів можна звертатися до сюжетної основи заради визначення повісті як жанру. На основі якісних принципів будови і розвитку сюжету дано визначення повісті як жанру. Повість – це такий жанр літературного твору, де загальний сюжет завжди великий /багатолінійний чи багатофабульний/, як в романі, але, на відміну від роману, в головній сюжетній лінії відсутні один або декілька елементів її розвитку. Це великий неповний жанр літератури.

Наше дисертаційне дослідження надає матеріал для подальшого вивчення як жанру взагалі, так і жанрових різновидів повісті, роману, оповідання, а також для дослідження інших аспектів літературного твору - його образності, конфліктності, його сюжету, фабули, тощо - і в теоретичному, і в практичному планах.

Основні положення дисертаційного дослідження викладено у таких публікаціях:

  • Жанрове визначення повісті як проблема. Науково-методичне

    видання.- Луцьк: ВДУ,1998.-30с.

  • Проблема визначення великих і малих жанрів //Наукові записки

    аспірантів.- Випуск 1.-Луцьк: ВДУ, 1997.- С. 85-89.

    3. Жанр повісті з погляду цілісно-системного аналізу // Суспільствознавчі науки та відродження нації.- Луцьк: ВДУ, 1997. –С.66-70.

    4. Роман і повість: до проблеми визначення жанрів//Філологічні студії. - Випуск 3.-Луцьк: ВДУ,1998.-С.49-53.

    5. Сюжетно-композиційні особливості повісті М.Коцюбинського "На віру" //Науковий вісник ВДУ.Філологія-97.-Луцьк:ВДУ,1998.-С.81-83.

    6. Поняття "повість" як проблема //Матеріали 51-ї наукової конференції ВДУ.- Частина1. - Луцьк: ВДУ, 1995. - С.89. /Співавт.Удалов В.Л./.

    7. Українські літературознавці ХІХ ст. про жанрові межі роману та повісті // Матеріали 52-ї наукової конференції ВДУ.- Частина 2.-Луцьк: ВДУ, 1996.- С.187-188.


    АНОТАЦІЯ


    Тищук Т.М. Повість як жанр: головні принципи та композиційні можливості /на матеріалі української та російської прози ХІХ - початку ХХ століття/. – Рукопис.

    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.06 – теорія літератури. – Дніпропетровський державний університет, Дніпропетровськ, 1999.

    У дисертації досліджується проблема суттєвого жанрового визначення повісті та її сюжетно-композиційних можливостей. Критично розглянуті існуючі визначення повісті, що виникли на підставі поверхових ознак /родової приналежності, кількості сторінок, слів, характеру дії, простору, часу тощо/. Автор пропонує визначення повісті на суто жанровій основі – обсязі будови і розвитку сюжету твору. Методологічною основою є цілісно-системний метод дослідження літературних явищ. Віднайдені жанрові принципи повісті /на відміну від роману і оповідання/ більш чіткі й точні. Вони перевіряються аналізом багатьох літературно-художніх творів українських та російських письменників кінця ХІХ – початку ХХ століття.

    Ключові слова: жанр, повість, роман, оповідання, сюжет, будова сюжету, розвиток сюжету, композиційні можливості, цілісно-системний метод.



    ANNOTATION


    Tyschuk T.M. Story as a genre: its basic principles and compositional opportunities / based on the Ukrainian and Russian prose of the ХІХ-th – the beginning of the ХХ-th century/. – A manuscript. The thesis is presented to acquire a candidate degree in philological sciences, in speciality 10.01.06 – the theory of literature. – Dnipropetrovsk State University, Dnipropetrovsk, 1999.

    In the present thesis, the problem of the essential definion of the story as a genre, its plot–compositional opportunities


  •