LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Абстрактне слово в поезії К. Случевського та І. Франка

98
Ярулина М.С.
СОВРЕМЕННЫЕ ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ ИННОВАЦИОННЫЕ И ИНФОРМАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ ПРИ
ОБУЧЕНИИ ИНОСТРАННОМУ ЯЗЫКУ

стических и даже регистра сферы обслуживания, как своим языком, так и структурой. У них отсутствует
фабульность, эмоциональность, но присутствует много терминологии, содержание которых основывается
вокруг фактов, теорий, принципов, процессов. Чтение аутентичного профессионально-ориентированного
текста должно быть средством получения информации с целью ее последующего использования в профес-
сиональной деятельности. Также тексты являются учебным материалом, который целесообразно использо-
вать как когнетивно-коммуникативную модель.
Когнитивно-коммуникативная модель формирования читательской компетенции создается на таких
методических принципах как: аутентичность, контекстуальная обусловленность, интенсивное использова-
ние фоновых знаний обучаемых, преодоление когнитивного разрыва, интерактивность [5].
Под принципом контекстуальной обусловленности подразумевается применение языка в рамках соот-
ветствия социально-культурного контекста.
Крымский полуостров является уникальным по своей культуре и многонациональному составу в рам-
ках которого формировались общие традиции, ценности и складывалось уважительное отношение к соци-
ально–этническому своеобразию.
Преподавателю иностранного языка необходимо не только научить читать, писать, говорить, но и зна-
комить с историей, культурой народа носителей языка, его духовными ценностями наряду с другими наро-
дами. Необходимо постоянное воспитание навыков межкультурного, межэтнического общения. Обучение и
воспитание должно предлагаться всем представителям культур, независимо от конфессий, языков, этносов.
Наш Крымский инженерно-педагогический университет является одним из таких высших учебных заведе-
ний, где особенно важно учитывать данное многообразие языков и культур. Роль преподавателя иностран-
ного языка учитывать в процессе обучения этническую историю и культуру каждого конкретного народа,
стараться находить то общее, что объединяет все этносы и показывать те различия, которыми мы интерес-
ны друг другу, ибо без знания нет понимания, уважения и терпимости к другим языкам, культурам, тради-
циям.
Из вышеизложенного следует, что успешное достижение современной цели обучения иностранным
языкам, направленной на формирование у студентов способности к межкультурному общению возможно
лишь внедрением в учебный процесс современных педагогических инновационных и информационных
технологий.

Источники и литература
1. English for specific purposes. – Oxford, 1996
2. Жиглова И.В. Метод сотрудничества в процессе личностно–направленного обучения иностранному языку //
Сборник научных трудов. – Херсон, 2002. –
3. С. 196–199
4. Guy R. Lefrancois. Psychology For Teaching. – Oxford, 1991
5. Earnest T. Goets, A. Alexander, Michael J. Ash. Educational Psychology A Classroom Perspective. – Oxford,
1992
6. Любич Д.Б. Лингвистичесие игры. СПБ: издательство Буковского, 1999
7. Fridike Klippel/ Keep talking/ Cambridge University Press, 1995
8. Барабанова Г.В. Когнітивно-комунікативна модель навчання професійно орієнтованого читання інозе-
мною мовою в немовному вузі – Іноземні мови – 1/2004. – С. 29–30

Юферева О.В.
АБСТРАКТНЕ СЛОВО В ПОЕЗІЇ К. Случевського та І. Франка

Абстрактне слово в поетичному тексті виражає найсуттєвіше, субстанціональне розуміння світу, свід-
чить про перевагу ідеологічного плану твору над предметним, наглядним. Тяжіння до формування концеп-
ції світу, його моделі значно підсилюється в поетичному творі, що апелює до абстрактних лексичних еле-
ментів. Тісно пов’язані із змістовною структурою тексту, вони чутливі до будь-яких змін у системі худож-
нього мислення поета. Беручи до уваги виражальний і стильовий потенціал абстрактних слів, особливу ак-
туальність набуває семантична типологія абстрактних понять, їх лексичних відповідників в українській та
російській поезії кінця ХІХ – початку ХХ ст.ст. Наразі принципова спільність двох поетичних натур: під-
кріплення творчості високою освідченістю, ерудицією, зацікавленістю суто філософськими теоретичними
питаннями (і І.Франко, і К. Случевський захистили докторську дисертацію з філософії), – не могла не по-
значитися на характері поетичного висловлювання. Спостереження за своєрідністю функціонування цієї
одиниці в творчості різних періодів І.Франка, та порівняння з її особливостями в поезії К.Случевського на-
дає можливість зробити висновки щодо народження нових змістовних категорій та пристосування до них
поетичного словнику в умовах переорієнтації усталених духовних цінностей людства на рубежі ХІХ– ХХ
ст. У російській поезії другій половині ХІХ ст. абстрактні слова не втрачають сильних позицій у структурі
поетичного тексту: розширюється використання понять з філософської, наукової сфер, формуються різні
рівні семантичної та стилістичної насиченості ідеотворчих лексем, зростає інтенсивність їх використання.
Таку саму тенденцію фіксуємо і в українській літературі. Якщо за часів Шевченка універсальні категорії ак-

99

тивно не вживалися в поетичній творчості [1, с.476], то вже у І.Франка утворюються семантичні групи абс-
трактних слів, що виражають найважливіші уявлення поета по людину і буття:
1. «Вічні» світові поняття, що відображають морально-етичні цінності: любов, надія, краса, добро, ду-
ша, ідеал.
2. Універсальні поняття, сконцентровані на психологічному стані людини або на розумінні метафізич-
них засад буття: гармонія, безмір, безінечність, самота, незриме, сфера, вічність, найвищеє, сумнів.
3. Термінологічні поняття: скептицизм, атом, метафізичний, молекулярний, планета.
Наведені слова, безумовно, неоднорідні за ступінню абстрагованості. Рівень узагальнення в поетично-
му тексті утворюється тісним зв’язком між різними семантичними компонентами, взаємодією з ключовими
образами, композиційною роллю. Наприклад, умоглядна категорія безкінечності й у І.Франка, й у
К.Случевського персоніфікується: із метафізичної, віддаленої від чуттєвого сприйняття, субстанції, стає
конкретним унаочненим образом: «Се безкінечність нам морга до віч» [5, с.14], «Да, бесконечности одной
не по нутру скоплять все мертвое и сохранять живое» [3, с.511].
Лексема «незриме»,