LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Абстрактно-авторські речення в художньому мовленні

Міністерство освіти України

Одеський державний університет ім. І.І.Мечникова



На правах рукопису




ОЛІЙНИК ОЛЬГА ОЛЕКСІЇВНА



УДК – 808.3 – 0561.1: 800.853




АБСТРАКТНО-АВТОРСЬКІ РЕЧЕННЯ В ХУДОЖНЬОМУ МОВЛЕННІ



10.02.01 — Українська мова




АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук





Одеса – 1999



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Ізмаїльському державному педагогічному інституті

Науковий керівник: Лабунько Октябрина Йосипівна, кандидат філологічних наук, доцент,

Ізмаїльський державний педагогічний інститут, завідувач кафедри

української та російської мов для національних груп


Офіційні опоненти:

Гуйванюк Ніна Василівна, доктор філологічних наук ,

професор, Чернівецький державний університет, завідувач кафедри сучасної української мови.


Семененко Лариса Анатоліївна, кандидат філологічних наук, доцент, Одеський державний університет, доцент кафедри української мови.


Провідна установа:

Ужгородський державний університет кафедра української мови.



Захист дисертації відбудеться " 29" вересня 1999 р.

о 1330 годині на засіданні спеціалізованої вченої Ради

К 41.051.02 Одеський державний університет ім.І.І.Мечникова

(272000 м. Одеса, Французький бул., 2426).


З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Одеського державног університету ім.І.І.Мечникова

(272000 м. Одеса, Французький бул., 2426).

Автореферат розісланий " 26 " серпня 1999 р.


Вчений секретар спеціалізованої Ради

кандидат філологічних наук, доцент Черноіваненко Є.М.





ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. У лінгвістичній літературі приділялось чимало уваги синтаксичним конструкціям із генералізованою семантикою. Розглядались такі конструкції з різних боків: з точки зору філософії та психології (О.О.Потебня, М.М.Кольцова), логіки (В.Г.Гак, В.Ф.Васильєва), граматики (О.М.Пєшковський, О.О.Шахматов, С.Д.Кацнельсон, О.Єсперсен, І.К.Білодід, Д.І.Руденко, О.І.Бондар). Частіше всього зверталась увага на універсально-узагальнююче значення генералізованих конструкцій. Часто ця проблема висвітлювалася або побічно, або побіжно. Були спроби схарактеризувати абстрактні речення лише у функціональному аспекті (І.Р.Гальперін, С.Н.Цейтлін, Л.К.Кузнецова, Н.Л.Шубіна, І.А.Мартьянова). Проте без урахування формально-граматичних та семантичних характеристик виявлення синтаксичного статусу абстрактно-авторських речень є неможливим. Лише системно-граматична характеристика вказаних структур дозволяє встановити їх особливий статус.

Аналіз досліджень різних напрямків дозволяє стверджувати, що абстрактно-авторські речення мають певну лінгвістичну базу, яка розкриває їх семантичний потенціал. Проте на сьогоднішній момент у синтаксичній теорії сучасної української мови по суті немає робіт, які описували б явище семантико-синтаксичної генералізації предикативних одиниць, і тому можна констатувати факт невивченості їх структурно-граматичної специфіки, ступенів абстракції в умовах їх функціонування.Все це обумовило актуальність теми і визначило вибір її для дисертаційного дослідження. Крім того, тема мотивована рядом інших чинників. По-перше, нечітке розрізнення категорій узагальнення й абстрактності в лінгвістичній літературі; по-друге, опис широкого різноманіття універсальних висловлень і невиділення серед них абстрактно-авторських речень як особливих структур; по-третє, нерозрізнення схожих синтаксичних структур у лінгвістиці тексту як особливих текстотворчих одиниць; по-четверте, відсутність системного опису абстрактно-авторських речень в українській мові.

Метою дисертаційного дослідження є виявлення синтаксичного статусу абстрактно-авторських речень у системі предикативних одиниць, вивчення та опис абстрактно-авторських речень, їх функціонування в художньому мовленні; аналіз ряду істотних ознак таких речень у зіставленні, з одного боку, з особливостями узуальних (звичайних) узагальнено-особових речень, з іншого, - з особливостями пареміологічних одиниць.

Досягнення мети дослідження передбачає розв'язання ряду взаємопов'язаних теоретичних і практичних завдань:

1) схарактеризувати категоріально-граматичні особливості абстрактно-авторських речень;

2) виявити семантичну специфіку структур, що розглядаються;

3) проаналізувати їх денотативний та сигніфікативний аспекти;

4) описати морфологічні, лексичні і синтаксичні засоби реалізації абстрактно-авторських речень;

5) показати загальні закономірності лексичного наповнення абстрактно-авторських речень;

6) провести конкретні спостереження над функціонуванням даного типу речень у художньому тексті;

7) визначити контекстуальну спільність конструкцій з узагальненою семантикою.

Для розв'язання поставлених завдань окреслено джерельну базу, методологію й методику дослідження.

Методи дослідження. Основними методами дослідження є описовий, структурно-семантичний і кількісний.

Наукова новизна дисертаційного дослідження визначається комплексним лексико-граматичним і функціонально-семантичним підходом до вивчення абстрактно-авторських речень, виявленням їх місця в синтаксичній системі сучасної української мови. Крім того, вироблено критерії семантичної ідентифікації абстрактно-авторських речень у системі текстових категорій.

Основна гіпотеза дисертації полягає у тому, що абстрактно-авторські речення становлять особливий тип предикативних побудов в ієрархічній системі синтаксичних структур сучасної української мови, зокрема її художнього мовлення.

Практичне значення одержаних результатів. Визначення синтаксичного статусу абстрактно-авторських речень як окремого типу предикативних структур дасть змогу доповнити синтаксичну теорію предикативних побудов художнього мовлення. У дисертації введено в науковий обіг значний за обсягом і вагомістю новий фактичний матеріал.

Результати дослідження можуть бути використані при читанні курсів сучасної української літературної мови, зокрема синтаксису тексту, курсів лінгвістичного аналізу художнього тексту і стилістики української мови, а також