LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філософські науки. Психологія → Автоматизована система визначення працездатності авіаційних операторів

Національний авіаційний університет





УДАРЦЕВА ТЕТЯНА ЄВГЕНІВНА




УДК 681.5.017:159.91(043.3)




АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА ВИЗНАЧЕННЯ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ АВІАЦІЙНИХ ОПЕРАТОРІВ





05.13.06 – автоматизовані системи управління та прогресивні інформаційні технології




АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук




Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана в Національному авіаційному університеті Міністерства освіти і науки України.


Науковий керівник доктор технічних наук, професор

Синєглазов Віктор Михайлович,

Національний авіаційний університет,

директор Інституту електроніки та систем управління.


Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор

Бойко Іван Федорович,

Національний авіаційний університет,

професор кафедри радіоелектроніки;


кандидат технічних наук

Буров Олександр Юрієвич,

Науково-дослідний інститут прикладних проблем

військової медицини,

провідний науковий співробітник.


Провідна установа Національний технічний університет України "КПІ" Міністерства освіти і науки України, м. Київ


Захист відбудеться 27 вересня 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.062.01 при Національному авіаційному університеті за адресою: 03058, м. Київ-58, просп. Космонавта Комарова, 1.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного авіаційного університету, 03058, м. Київ-58, просп. Космонавта Комарова, 1.


Автореферат розісланий 26 серпня 2005 р.



Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Єременко В.С.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Світова статистика свідчить про те, що авіаційні події, які пов'язані з діяльністю екіпажу, становлять протягом багатьох років 70 – 80 % від загальної кількості. Незмінність ситуації у стані безпеки польотів існує на фоні безперервного удосконалення авіаційної техніки. Це об'єктивна ознака того, що проблема зниження працездатності авіаційних операторів потребує невідкладних досліджень та профілактики.

Ґрунтуючись на стратегії та вимогах Міжнародної організації цивільної авіацій (ІКАО), у багатьох країнах ведеться дослідна робота, що спрямована на вивчення людського фактора. Зокрема, актуальною є тема оцінки психофізіологічного стану (ПФС) та прогнозування динаміки працездатності авіаційних операторів. Як системну категорію ПФС слід розглядати в зв'язку "ПФС – працездатність – надійність", "ПФС – працездатність – якість – ефективність", "ПФС – економічний фактор". Незважаючи на те, що робота у цих напрямках постійно проводиться, практичне втілення її результатів не повною мірою відповідає методології профілактичної медицини, а також рівню сучасних інформаційних технологій.

Цій проблемі присвячено значну кількість робіт вітчизняних наукових колективів та вчених ближнього зарубіжжя. Серед колективів ближнього зарубіжжя – Міжнародна академія людини в аерокосмічних системах, Міжнародна академія астронавтики, Російська академія космонавтики ім. К.Е. Ціолковського; серед вітчизняних – Аерокосмічна академія України, Національний авіаційний університет (НАУ), Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського.

Розвитку наукової думки в цьому напрямку сприяли такі вчені: Б.Ф. Ломов, А.І. Прохоров, В.Д. Нєбиліцин, Н.Д. Завалова, К.М. Гуревич, В.Г. Денисов, К.В. Судаков, В.А. Пономаренко, В.В. Козлов, В.В. Горбунов та інші.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконано в рамках держбюджетної науково-дослідної роботи за темою № 065-ДБ-02 "Методологія автоматизованого проектування пілотажно-навігаційного комплексу гелікоптера".

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у розробленні та впровадженні автоматизованої системи визначення працездатності (АС ВП), яка дозволяє підвищити ефективність психофізіологічних обстежень авіаційних операторів.

Для досягнення мети необхідно вирішити такі завдання:

1. Провести аналіз існуючих методів психофізіологічних досліджень та можливостей їх застосування для оцінки працездатності авіаційних операторів.

2. Розробити модель визначення працездатності авіаційних операторів.

3. Розробити критерії та алгоритм оцінки працездатності авіаційних операторів.

4. Розробити АС ВП та вказати можливості її практичного використання.

5. Провести аналіз експериментальних даних:

  • оцінити можливості використання моделі визначення працездатності авіаційних операторів;

  • виявити залежність між психофізіологічними показниками у станах високої та низької працездатності авіаційних операторів;

  • провести диференціальну діагностику станів високої та низької працездатності авіаційних операторів за допомогою методів розпізнавання образів.

Об'єкт дослідження – працездатність авіаційних операторів.

Предмет дослідження – методи та засоби аналізу психофізіологічних показників.

Методи дослідження.Проведені теоретичні дослідження ґрунтуються на теорії імовірностей та математичної статистики, теорії прийняття рішень. Дослідження психофізіологічних показників спиралися на концепцію основних властивостей нервової системи та закон сили дії подразника. Експериментальні дослідження виконувались шляхом аналізу психофізіологічних показників з використанням сучасних інформаційних технологій.

Наукова новизна одержаних результатіввизначається такими положеннями:

1. Розроблено векторну модель визначення рівнів працездатності авіаційних операторів, яка дозволяє:

  • оцінювати результати обстежень авіаційних операторів з урахуванням ПФС;

  • прогнозувати динаміку працездатності авіаційних операторів та ступінь адаптації організму до умов навколишнього середовища.

2. Уперше розроблено критерії та алгоритм визначення рівнів працездатності із застосуванням методу ергографії.

3. Розроблено метод оцінювання рівнів працездатності авіаційних операторів на основі аналізу показників ергографії.

4. Виявлено та досліджено залежність між психофізіологічними показниками, що дає змогу використовувати бінарні ознаки для класифікації станів високої та низької працездатності.

5. Розроблено метод оцінювання динаміки ПФС із застосуванням відносних різниць психофізіологічних показників, теорії імовірностей та математичної статистики.

6. Розроблено АС ВП та вказано можливості її практичного використання.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, щовони дозволяють:

1. Здійснювати контроль за ПФС на різних етапах роботи авіаційних операторів. При цьому своєчасне виявлення ознак зниження працездатності є підставою для коректування режимів праці та відпочинку, своєчасного застосування реабілітаційних заходів та перевірки їх ефективності.

2. Запровадити у практику оперативні масові обстеження авіаційних операторів.

3. Удосконалити психофізіологічні дослідження та підвищити їх прогностичну цінність у багатьох галузях їх застосування, наприклад, у космічній медицині,