LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філософські науки. Психологія → Аксіологічний вимір методологічних тенденцій гуманітарного знання

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА












БУРУКОВСЬКА Наталія Василівна



УДК 168:124.5





Аксіологічний вимір методологічних тенденцій гуманітарного знання






Спеціальність 09.00.02 – діалектика та методологія пізнання





Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук

















Київ - 2001


Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі філософії та методології науки філософського

факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.




Науковий керівник – кандидат філософських наук, доцент,

Костєв Володимир Михайлович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

доцент кафедри філософії та методології науки.




Офіційні опоненти – доктор філософських наук, професор

Причепій Євген Миколайович,

Київський національний університет технології та

дизайну, завідувач кафедри філософії і культурології.


кандидат філософських наук, доцент

Кондратьєв Ігор Михайлович,

Національна академія внутрішніх справ України,

заступник начальника факультету підготовки слідчих

та криміналістів.




Провідна установа – філософський факультет Львівського національного

університету імені Івана Франка




Захист відбудеться "25" лютого 2002 р. о 14.00 на засіданні спеціалізованої

вченої ради Д 26.001.17 у Київському національному університеті імені Тараса

Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд.328 ).



З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського

національного університету імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 58).



Автореферат розісланий "21" січня 2002 року.









Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради проф.Скрипка П.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Значимість науки, цінність наукового дослідження визначається культурним контекстом епохи, прийнятими нормами науковості, всією шкалою загальнолюдських цінностей. Саме життя поставило науку у зв'язок з існуючими в суспільстві і в самій науці системами цінностей. Для сучасної цивілізації характерний безпрецедентний зв'язок фундаментальних проблем буття з конкретними дослідницькими програмами. Зв'язок істини й цінності, гносеології й аксіології охоплює найглибші проблеми буття. Пізнання не може відмежуватися від волі та емоцій, від моралі та цінностей.

На сучасному етапі розвитку науки розробка методів та підходів до вивчення ціннісних орієнтацій методологій гуманітарних наук в умовах суспільства, що трансформується, є однією з актуальних задач. На сьогоднішній день можна констатувати певну кризу в підходах до вивчення саме аксіологічного аспекту методологій гуманітарних знань.

У сфері гуманітарного знання виникає потреба в обгрунтуванні теоретичних припущень, які узагальнюють її емпіричний матеріал і розглядаються як перший крок становлення аксіологічно орієнтованої епістемологічної концепції, сутність якої полягає в тому, що в контексті гуманітарних досліджень народжується методологічний інструментарій, який заповнює вільні зони і ніші між традиційними методологіями науки. Усвідомлення цього процесу спирається на аксіологічну хвилю в сучасній науці і техніці, культурі й освіті.

В той же час становлення і використання продуктивних методологічних утворень в гуманітарних науках супроводжується таким зростанням ролі аксіологічних факторів, яке перетворюється у проблему, що потребує окремого методологічного обгрунтування. Усвідомлення її сутності відбувається як формулювання дилеми: продуктивність методології обумовлює роль аксіологічного фактору чи, навпаки, усвідомлення ролі аксіологічних чинників обумовлює продуктивність методологічних конструкцій у гуманітарній сфері?

Відповідь на це питання потребує не тільки грунтовного аналізу особливостей становлення нового в гуманітарній сфері, а й панорамного осмислення відповідного процесу – становлення нового знання і усвідомлення ролі аксіологічних детермінантів у сучасному природознавстві.

Саме проблемі аксіологічного аспекту в формуванні методологій гуманітарних досліджень, доведенню появи в їхніх межах нового методологічного інструментарію (на матеріалах теорії літературознавства та філософії освіти) присвячена дана дисертаційна робота.

Актуальність роботи полягає в обгрунтуванні аксіологічно орієнтованої епістемологічної концепції в сфері гуманітарного знання, яка дозволить сприймати нетрадиційне усвідомлення інноваційних зрушень та пріоритетів творчої діяльності в гуманітаристиці на основі прийнятих науковою спільнотою епістем. Вирішення цієї проблеми потребує компаративного аналізу як засобу доведення появи нового методологічного інструментарію в межах гуманітарного знання та першого кроку становлення нової епістеми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Результати дисертаційного дослідження пройшли впровадження в межах держбюджетної теми №97163 "Соціокультурні та геополітичні орієнтації українського суспільства на перетині тисячоліть". Отримані результати знайшли відображення у проміжних та загальному звітах за даними науково-дослідницьких робіт.

Ступінь розробленості проблеми. Вивчення ціннісних орієнтацій в філософії є традиційним. Про це свідчать праці таких видатних вчених як, Адлер Ф., Бакіров С., Бахтін М., Бубер М., Віндельбанд В., Гартман Н., Касавін І.Т., Попович М.В., Ріккерт Г. тощо.

Досить часто в сучасному світі людина виявляється не суб'єктом, а об'єктом надособових соціальних сил, що сприяє віднесенню на периферію суспільного життя загальнолюдських цінностей. Порівняння певних процесів у філософії та теорії світового літературознавства, які виявились адекватними у своїй сутності за дослідженнями Гадамера Х.Г., Хабермаса Ю., Фуко М. та у творчості Гесе Г., Джойса Дж., Кафки Ф.,