LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філософські науки. Психологія → Аксіологічний потенціал наукового знання: поняття, структура, спосіб актуалізації

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка





Марчук Михайло Георгійович



УДК 167.7 + 124.5







АКСІОЛОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

НАУКОВОГО ЗНАННЯ: ПОНЯТТЯ,

СТРУКТУРА, СПОСІБ АКТУАЛІЗАЦІЇ




09.00.09 – філософія науки











Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора філософських наук















Київ – 2003


Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі філософії Чернівецького національного

університету імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України.



Науковий консультант:

доктор філософських наук, професор

Крисаченко Валентин Семенович, завідувач відділом

загальних проблем національної безпеки Національного

інституту стратегічних досліджень.



Офіційні опоненти:

доктор філософських наук, професор

Кримський Сергій Борисович, головний

науковий співробітник Інституту філософії

ім. Г.С.Сковороди НАН України;



доктор філософських наук, професор

Сидоренко Лідія Іванівна, професор кафедри філософії та

методології науки філософського факультету

Київського національного університету імені Тараса Шевченка;


доктор філософських наук, професор

Ожеван Микола Андрійович, завідувач відділом інформаційної

зпеки та міжнародних інформа- ційних відносин Національного

інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО України.


Провідна установа:

Центр гуманітарної освіти НАН України, кафедра філософії науки і культури.


Захист відбудеться " 31 " березня 2003 р. о 14-00 год.

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.17 у Київському

національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою:

01033, Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 327.



З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці імені

М.О.Максимовича Київського національного університету імені

Тараса Шевченка за адресою: Київ, вул. Володимирська, 58.




Автореферат розісланий " 28 " лютого 2003 р.




Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради П.І.Скрипка


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження визначається передусім особливостями сучасного стану філософії та методології науки, постмодерної культури загалом, яка в умовах різкого загострення низки глобальних проблем опинилася перед потребою переосмислення ціннісних аспектів науково-технічного поступу. Те, що "знання – сила", відомо з давніх часів. Але тільки сьогодні потенціал наукового знання чітко виявляє свої ціннісні характеристики. Згадана "сила" несподівано стала демонструвати свої деструктивні, загрозливі тенденції. Тож і не дивно, що ціннісні потенції знання наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. постали однією з найбільш актуальних і цікавих тем. Осмислення структури аксіологічного потенціалу наукового знання – доконечна передумова розв'язання багатьох існуючих у цій сфері філософського дослідження проблем.

В умовах демократичного, відкритого суспільства ціннісні потенції доступної всім інформації, зокрема тієї, що може стати інструментом антигуманних (у тому числі й терористичних) актів, є проблемою глобального характеру. Забруднення ментального середовища призводить до появи мутантів, які, перебравши на себе функцію "вільних радикалів", зухвало порушують умовну, як з'ясувалося, межу між уявною реальністю (з усіма її апокаліптичними сюжетами) і дійсністю. Моральна особистість, оцінюючи цю віртуальну реальність як абсолютно підконтрольну й безпечну "річ-для-мене", забуває, що в чужих руках (як "річ-для-іншого") вона вже може мати іншу цінність. В умовах нестабільності (а чим вищий рівень організації системи, тим вона більш нестабільна), знаючи потенційні можливості та способи їх активізації, достатньо легко "вколоти" середовище в потрібних місцях (С.Курдюмов), аби викликати лавиноподібний процес його спонтанної перебудови. Це проблема також і для соціальної психології, наприклад, у дослідженні чинників, які пов'язані з небезпекою панічної поведінки мас, і для політичної науки, економіки, і для сучасного людинознавства загалом.

Іншим аргументом на користь аксіологічного дослідження потенціалу наукового знання є чітко виражена в постмодерному світоглядному дискурсі тенденція, котру можна було б назвати "реабілітацією тілесності". Вона з'явилась у процесі подолання дуалізму, картезіанського протиставлення духу та матерії. При цьому поняття тілесності набуває дещо специфічного значення, позначаючи одухотворення матерії (зокрема, створення штучного інтелекту), дедалі зростаюче взаємопроникнення духовного та матеріального. Тілесне – третій вимір дійсності поруч із матеріальним і нематеріальним (П.Козловський). Технократичний погляд на світ, який відокремлює інформацію від її матеріального носія, не враховує того, що в царині людського діалогу зміст і його форма, повідомлення та його носій не можуть бути абстраговані одне від одного, складаючи разом особливу силу, потенцію реальності, завдяки якій актуальне буття розширює свої функціональні горизонти.

Науково-технічна культура дійшла межі своїх екзистенційно значущих у добу модерну можливостей, що наповнювали унікальним і неповторним смислом існування людини і людства. Нині сам тип цивілізації, реалізований у формі техногенного розвитку, значною мірою вичерпав, актуалізував притаманні йому культуротворчі потенції, що спонукає до пошуків адекватних форм осмисленого й передбачуваного подальшого розвитку, кардинальної переорієнтації стратегії життєдіяльності, зміни ціннісних орієнтацій. Антисцієнтистський варіант подібної переоцінки утопічний, тому що він кличе назад, пропонує реставрувати культуру традиційну в її, так би мовити, "чистому", первісному вигляді. Більш обґрунтованим є варіант аксіологізації науково-технічного поступу, надання йому гуманістично спрямованого загальнокультурного виміру. Та гуманізувати науку й техніку можна лише в один спосіб – актуалізувати внутрішньо притаманні їм універсальні ціннісні потенції. По суті такий підхід означає зміну самого типу наукової раціональності, переосмислення її ціннісного статусу, що є пріоритетною проблемою сучасної філософії та методології науки. В ситуації, коли інтелігенція переживає своєрідний шок перед науково-технічною цивілізацією, все