LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Фізика. Астрономія → Абсолютна спектрофотометрія стандартних зір проміжної яскравості в діапазоні 3200-7900 EE

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА





ГУЗІЙ СЕРГІЙ СЕРГІЙОВИЧ

УДК 524.31




АБСОЛЮТНА СПЕКТРОФОТОМЕТРІЯ СТАНДАРТНИХ ЗІР

ПРОМІЖНОЇ ЯСКРАВОСТІ В ДІАПАЗОНІ 3200-7900 ЕЕ



01.03.02 – астрофізика, радіоастрономія


Автореферат дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата фізико-математичних наук










Одеса 2001


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кримській астрофізичній обсерваторії.


Науковий керівник: кандидат фізико-математичних наук, Бурнашев Владислав Іванович, Кримська астрофізична обсерваторія, старший науковий співробітник .


Офіційні опоненти:

доктор фізико-математичних наук, професор, Комаров Микола Сергійович,

Астрономічна обсерваторія Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, завідувач відділом;


кандидат фізико-математичних наук, доцент, Цимбал Вадим Вячеславович, Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, кафедра астрономії та методики фізики.


Провідна установа:

Головна астрономічна обсерваторія Національної Академії наук України, м. Київ.



Захист відбудеться 12.10.2001 р. о 14 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради К41.051.04 при Одеському національному університеті імені І.І.Мечникова за адресою:

65000, м. Одеса, вул. Дворянська, 2


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського національного університету

за адресою: 65000, м. Одеса, вул. Преображенська, 24.




Автореферат розісланий 11.09.2001 р.


Вчений секретар Каім С.Д.

Спеціалізованої вченої ради

доктор фіз.-мат. наук, доцент



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Вступ

Дослідження розподілу енергії в спектрах небесних об'єктів (зір, галактик, планет і т.д. ) продовжує залишатися однією з важливих і актуальних задач сучасної практичної астрофізики. Використовуючи розподіл енергії і залучаючи теорію зоряних атмосфер, можна визначити ефективні температури, прискорення сили тяжіння, хімічний склад для великого числа зір. Рішення практичних задач: стандартизації спостережень комет, планет, нічного неба, аналіз кривої міжзоряного поглинання світла, автоматичної астронавігації і визначення параметрів земної атмосфери методами зоряної спектроскопії - все це вимагає надійних даних про розподіл енергії в спектрах великого числа зір різних спектральних класів та світності в широкому діапазоні зоряних величин. Необхідно зазначити, що спектрофотометричні дослідження зір є складними і трудомісткими, оскільки вимагають значних витрат спостережувального часу в місцях з хорошими атмосферними умовами.

Зрозуміло, що при такому різноплановому застосуванні спектрофотометричних даних особлива увага приділяється спостереженню стаціонарних зір, які мають стабільні оптичні характеристики і спектри яких можна використати для стандартизації спостережень.


Актуальність теми. Однією з фундаментальних задач сучасної астрофізики є створення широкої мережі зір-стандартів, рівномірно розподілених по всій небесній сфері. Розширення списку вторинних стандартів особливо необхідне і з точки зору забезпечення стандартами, доступними для спостереження протягом усього року.

При створенні спектрофотометричних зоряних каталогів застосовується метод відносної спектрофотометрії, коли спектри зір, що досліджуються, порівнюються зі спектром зорі-стандарту. Ці стандарти поділяють на два види - первинні і вторинні. Первинні стандарти отримують при безпосередньому порівнянні їх спектрів зі спектром лабораторної моделі абсолютно чорного тіла, а вторинні - шляхом відносних спостережень з первинними. Робота по побудові мережі первинних і вторинних спектрофотометричних стандартів вимагає ретельного підбору кандидатів в зорі-стандарти, проведення великого числа високоточних спостережень і, крім того, постійного вдосконалення апаратури і методики спостережень, перевірки і уточнення даних для стандартів, що вже є.

У теперішній час є досить широка мережа яскравих (1m – 6m) вторинних стандартів з достатньо добре вивченим розподілом енергії в області спектра 3000 - 10000 ЕЕ, яка охоплює зорі різних спектральних класів від O до М. Крім того, є також більш слабкі стандарти (12m – 14m), які використовуються для спостережень з телескопами великих діаметрів. Прив'язка спостережень слабких зір до "яскравих" стандартів обмежується динамічним діапазоном фотоприймальної апаратури, що застосовується. Це робить практично неможливим порівняння з необхідною точністю об'єктів випромінювання з різницею в яскравості більше за 5m. Виходячи з цього, назріла проблема створення сітки стандартів проміжної (5m – 9m) і малої яскравості (10m-13m).

До теперішнього часу досить мало слабких спектрофотометричних стандартів, які досить добре вивчені. Справа в тому, що при спостереженні слабких зір виникає велике число різних помилок, які ускладнюють отримання надійних результатів. Ця область абсолютної зоряної спектрофотометрії знаходиться ще тільки на початку свого шляху, тобто йде накопичення результатів.

Іншою актуальною задачею сучасної астрофізики є спостереження зір пізніх спектральних класів - F, G, K, M, спектри яких містять безліч атомних і молекулярних ліній. Це дає можливість дослідити структуру і фізико-хімічні параметри атмосфер зір і дозволяє визначати вміст деяких хімічних елементів та їх ізотопів в атмосферах цих об'єктів, а також визначити їх основні фізичні характеристики. Вивчення зір пізніх спектральних класів може пролити світло на багато проблем еволюції зір на пізній стадії, зокрема, сприяти розв'язанню питань про механізм утворення хімічних елементів, про збагачення атмосфер важкими і легкими елементами, про поширеність хімічних елементів в Галактиці, про можливі ядерні процеси в атмосферах зір. Саме спектрофотометричні спостереження зір пізніх спектральних класів дозволяють уточнити діаграми, за якими можна визначати міжзоряне почервоніння, а потім, ввівши поправки до їх індексів, по двохіндексним діаграмам визначити основні фізичні характеристики: температуру, світність та хімічний склад зоряних атмосфер.

Виходячи з вищевикладеного, була визначена тема дослідження: "Абсолютна спектрофотометрія стандартних зір проміжної